Панічно-економічний стан. 7 головних загроз розвитку України у 2022 році

Економісти часто кажуть, що прогнози — справа невдячна, бо ж існує безліч факторів, які з’являються раптово й перевертають усю картину з ніг на голову. Наприклад, позитивний прогноз на 2020 рік передбачав зростання ВВП на 3,7% (прогноз Кабміну) або ж на 3% (прогноз МВФ). Проте не склалося — пандемія коронавірусу та відсутність реформ зробили свою справу: за підсумками 2020 року ВВП впав на 4%. Просто наприкінці 2019 року та й на початку 2020-го ніхто не міг передбачити "чорного лебедя" в образі COVID-19.

Минулий рік Україна пережила з дуже гарними показниками. Хоча зростання ВВП уповільнилося в другій половині ­2021-го, та за підсумками всього року все одно очікується ріст біля 3–3,5% (точні дані Держстат оголосить у березні).

Минулий рік вдалося проскочити завдяки чотирьом чинникам: відсутності очевидних політичних ризиків, зокрема в секторі війни з РФ; дуже солодким цінам та високому попиту на товари українського експорту; зростанню зарплат та загального рівня споживчого попиту в країні; стабільній ситуації на валютному ринку.

Негативним фактором стало зростання цін на газ восени та взимку. Але навіть це не завадило результатам від перших трьох позитивних чинників, адже реальний вплив газового питання ми зрозуміємо пізніше. Загалом 2021 рік був успішним, хоча вже наприкінці року, коли ми готували великий макропрогноз на ­2022-й, більшість експертів наголошували на тому, що може з’явитися "чорний лебідь" у вигляді ескалації військових дій із боку РФ.

Ми дійсно сподівалися, що "чорний лебідь" пролетить, не зачепить ані нашу територію, ані наш спокій, ані наші гроші. Але тепер зрозуміло, що навіть самі побоювання його — це вже вагомий негативний тиск на економіку.

Новини про невідворотність війни унеможливлюють інвестиції в Україну, погано впливають на настрої інвесторів, які розпродають наші цінні папери, викуповують значний обсяг валюти, що зрештою призводить до дисбалансу на міжбанку. Панічні настрої мають украй негативний вплив на всю економіку. І вже зрозуміло, що цей рік буде надскладним за будь-якого сценарію.

"Чорний лебідь" вже тут, він руйнує наш мозок, наше життя й нашу економіку. У такій ситуації можемо лише сподіватися, що панічно-істеричний період промайне швидко, і ми житимемо й працюватимемо зі звичними для нас економічними ризиками, про які детально написали у Фокусі.

Наталія Богута

редактор розділу "Економіка"

Рейтинг економічних загроз-2022. Як ми рахували

Загрози на 2022 рік оцінювали експерти: Анатолій Амелін, директор економічних програм Українського інституту майбутнього (UIF); Євгенія Ахтирко, фінансовий аналітик ІК Concorde Capital; Дмитро Боярчук, виконавчий директор "CASE Україна"; Ігор Дейсан, старший аналітик Центру макроекономічного моделювання KSE Institute; Ганна Дерев’янко, виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації; Інна Звягінцева, аналітик ІК Adamant Capital; Юрій Корольчук, співзасновник Фонду енергетичних стратегій; Олександр Мартиненко, голова департаменту з корпоративного аналізу групи ICU; Марія Репко, заступниця директора ЦЕС; Світлана Таран, керівниця Центру аналітики міжнародної торгівлі Trade+ KSE Institute; Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту ІК Eavex Capital; Наталія Шаповал, керівниця KSE Institute, віцепрезидентка з економіко-політичних досліджень KSE; Віктор Шулик, директор департаменту управління проєктами РА IBI-Rating.

Експерти оцінювали економічні загрози за 10-бальною шкалою, аналізуючи їхній вплив на загальний стан економіки України у 2022 році в разі реалізації тієї чи іншої загрози.

1 Газовий фактор

Оцінка 7,7 балів

У 2022 році на економіку може впливати висока ціна на газ, через що відбудеться прискорення інфляції

Рекордні ціни на газ на світових ринках — тенденція 2021-го. Проте і в цьому році ризики подальшого зростання вартості газу лишаються.

"Згідно із поточними ф’ючерсними контрактами, вартість газу в Європі з квітня 2022 року знизиться несуттєво — понад $800 за 1 тис. кубометрів. Ймовірно, такі кон­тракти є переоціненими й мо­жуть суттєво подешевшати, од­нак, якщо після закінчення опа­лю­вального сезону не станеться значного зниження вартості газу на європейському ринку, українська економіка зіштовхнеться з ризиками", — попереджає Ігор Дейсан, старший аналітик Центру макроекономічного моделювання KSE Institute.

Серед наслідків Дейсан, по-перше, називає утримання високих цін на інші енергетичні товари, що суттєво вплине на інфляцію. По-друге, Україні доведеться імпортувати газ за високою ціною, що тиснутиме на курс гривні. Також, на думку експерта, уряду доведеться знову шукати шляхи для збереження низьких цін на газ для населення.

Інна Звягінцева, аналітик ІК Adamant Capital, вважає високі ціни на газ найбільшим ризиком 2022 року, який українська економіка повністю ще не відчула. Отже, найбільший негативний вплив відчують підприємства, які не мають альтернативних джерел палива, крім газу, що призведе до поступового здорожчання споживчих товарів.

"Більшість галузей української економіки енергоємні, тому собівартість виробництва зростає, а продажі на внутрішніх та зовнішніх ринках скорочуються через конкуренцію, — каже Віктор Шулик, директор департаменту управління проєктами РА IBI-Rating. — Для окремих галузей (наприклад, виробництва добрив) закупівельна ціна газу вже перевищила поріг рентабельності готової продукції".

На думку Звягінцевої, сильний удар відчують малий бізнес і населення, яке під час наступного опалювального сезону, вірогідно, сплачуватиме за опалення ще більше. Загалом підготовка до наступної зими — в зоні високого ризику.

"Завдяки запасам газу в сховищах цей зимовий сезон Україні вдасться завершити відносно нормально, але все актуальнішим стає питання фінансової й технічної можливості закачати природній газ для потреб наступного сезону", — каже Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту ІК Eavex Capital. Проте Юрій Корольчук, співзасновник Фонду енергетичних стратегій, зауважує, що на Україну імпорт дорогого газу вплине не так істотно, як на інші країни, які взагалі не мають власного видобутку газу. Нагадаємо, блакитним паливом власного видобутку Україна здатна забезпечити близько двох третин від своїх потреб.

2 Енергетична криза

Оцінка 7,2 балів

Посилення кризових явищ в енергетиці та збільшення боргів на енергоринку — ще одна загроза для економіки

Загроза енергетичної кризи пов’язана з багаторічними перекосами в енергосекторі через недозапуск ринкових механізмів, недосконалу тарифну політику, втручання держави у формування цін, спекуляції на ринку груп впливу, накопичення боргів, неналежне управління галуззю. Нагадаємо, у рейтингу уряду, який Фокус готував восени 2021 року, очільник Міненерго Герман Галущенко отримав одну з найнижчих оцінок. Опитані експерти критикували його за провал підготовки до опалювального сезону, відсутність стратегії розвитку енергосистеми та участь у політичних іграх.

Дійсно, взимку 2022 року українські ТЕС страждають від дефіциту вугілля, енергоблоки зупиняються на ремонт, для безперебійної роботи енергосистеми Україні доводиться вдаватися до крайньої міри — аварійного імпорту електроенергії з Білорусі. Водночас споживачі електроенергії, особливо в селах та малих містах, скаржаться на часті й довготривалі відключення світла.

"Доки держава регулює ціни й відкладає вирішення питань підвищення тарифів [для населення], енергомодернізації ЖКХ, збільшення видобутку газу, виведення АЕС та ТЕС із експлуатації й високого "зеленого" тарифу, загроза зберігатиметься. Вибухне, коли не ухвалять рішення з усіх цих пунктів, і не половинчасті, а повноцінні", — коментує Юрій Корольчук, співзасновник Фонду енергетичних стратегій. Галузі потрібні болючі реформи, та експерт сумнівається, що в ­2022-му ситуація зміниться: ухвалення непопулярних рішень й розв’язання проблем влада відкладатиме якнайдовше.

"Негативні фактори, пов’язані з енергетикою, найнебезпечніші, бо вони вплинуть і на курс валют, і на інфляцію, і на конкурентоспроможність товарів експорту, — вважає Наталія Шаповал, керівниця KSE Institute, віцепрезидентка з економіко-політичних досліджень KSE. — Серйозний збій в енергосистемі може вилитись у проблеми в інфраструктурі, виправлення яких дуже дорого коштуватиме".

3 Нові борги

Оцінка 6,5 балів

Ризиком є несприятливі умови для залучення Міністерством фінансів нових позик на зовнішніх ринках

Взимку 2022 року, коли Росія почала активно стягувати війська до українських кордонів, лихоманило як валютний ринок, так й українські євробонди. Власники паперів побачили ризики для своїх інвестицій та почали з них виходити. Насамперед розпродавали папери з погашенням у 2022 році через побоювання, що в разі початку бойових дій Україна не зможе їх погасити. На вторинному ринку облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) схожі настрої — закордонні інвестори розпродають папери й купують валюту, що тисне на гривню.

У такій ситуації шанси України отримати нові запозичення мінімальні. На аукціоні 25 січня Мінфін через відсутність попиту не зміг розмістити ОВДП терміном на один та два роки. Ринок євробондів залишається закритим для нових випусків українських паперів. Як зауважує Марія Репко, заступниця директора ЦЕС, окрім геополітичного виміру на ситуацію на боргових ринках додатково може вплинути ризик підвищення процентних ставок ФРС США й загалом ставок у світі. Це означатиме втечу інвесторів із ринків, які розвиваються, а також додаткове ускладнення умов запозичень для таких країн, як Україна.

"Висока вартість запозичень — для уряду негативний фактор, але його вплив залежить від тривалості цього періоду. Оскільки зараз державний бюджет збалансований, а в НБУ достатньо резервів, продовження ситуації в її теперішньому стані протягом кількох місяців не створить значних втрат та дисбалансів", — вважає Наталія Шаповал.

Утім довший період відсутності можливостей для запозичень, на думку експертки, призведе до звуження інвестиційних і соціальних програм в Україні, а це сповільнить ріст ВВП. Віктор Шулик також вважає, що вплив цього фактору може бути значним, враховуючи рівень закредитованості української економіки та основні умови зовнішніх запозичень для бізнесу й держави.

Проте в України є досвід роботи в умовах несприятливого ринку запозичень. На думку Дмитра Боярчука, виконавчого директора "CASE Україна", допомогти може МВФ, якщо Україна виконає умови з призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та інші вимоги фонду. "Пільгове кредитування від міжнародних фінансових інститутів закладене [в держбюджеті], як суттєве джерело фінансування, яке має компенсувати слабкий доступ до нових зовнішніх позик на фінансових ринках", — зазначає Євгенія Ахтирко, фінансовий аналітик ІК Concorde Capital.

4 Слабка гривня

Оцінка 5,9 балів

Один із головних ризиків для економіки — девальвація нацвалюти до 30 UAH/USD і навіть нижче

В Україні укріплення гривні зупинилось восени 2021 року, потім курс почав просідати. З початку 2022-го девальвація помітно прискорилася (див. інфографіку). Головними причинами цього стали панічні настрої через інформацію про підготовку нападу РФ на Україну та дорогий енергетичний імпорт. На тлі поганих новин попит на валюту зростає, ринок впритул наближається до рекорду знецінення гривні в лютому 2015 року — 30 UAH/USD.

"Потенційне зниження курсу гривні з теперішніх 28,3–28,4 UAH/USD до 30 UAH/USD означатиме подорожчання імпорту. Однак у цілому вартість споживчого кошика зросте помірно — на 1–1,5%, — коментує Ігор Дейсан. — Після такої девальвації уряду буде складніше погашати й обслуговувати державний борг перед зовнішніми кредиторами. З другого боку, девальвація й викликана нею інфляція сприятимуть підвищенню доходів держбюджету від непрямих податків — акцизу, ввізного мита та ПДВ".

Вплив здешевлення гривні на економіку залежатиме від рівня девальвації. Юрій Корольчук зауважує, що частина імпортерів давно орієнтується на коридор 28–30 UAH/USD, тоді як відчутні втрати для економіки стануть можливими при просіданні національної валюти до 35 UAH/USD, що в 2022 році малоймовірно. Утім Віктор Шулік вважає, що надмірна девальвація призведе до паніки й зупинення підприємств, які працюють на імпортній сировині.

На думку Олександра Мартиненка, голови департаменту з корпоративного аналізу групи ICU, помітне просідання гривні призведе до високої інфляції, падіння споживчого попиту й негативно вплине на ділову активність та економіку загалом.

Заспокоює те, що значну девальвацію в 2022 році експерти вважають малоймовірною. Так, Шулік зауважує, що в НБУ достатньо золотовалютних резервів для утримання курсу в запланованому під час формування держбюджету коридорі 28,6–28,7 UAH/USD. Раніше інші опитані ом експерти прогнозували, що курс гривні в 2022 році стабілізується на 28,6–29,5 UAH/USD.

"Девальвація курсу до 30 UAH/USD й нижче можлива тимчасово внаслідок психологічних чинників на негативному новинному тлі. Щойно воно нейтралізується — курс стабілізується", — підсумовує Євгенія Ахтирко. Тобто в 2022 році гривня, можливо, ще укріплюватиметься, але коли та наскільки, прогнозувати ніхто не ризикує.

5 Дешевий експорт

Оцінка 5,6 балів

Низькі світові ціни на товари українського експорту здатні зменшити валютну виручку, що створить загрозу як для курсу гривні, так і для інвестиційних планів бізнесу

Стан української економіки, рівень інвестицій та міцність нацвалюти залежать від сировинного експорту. Значний попит й високі ціни на українські товари стимулюють економічне зростання, і навпаки — обвал на світових ринках спричиняє стагнацію й падіння. Наприклад, у 2007 році економіка України зросла на 8,2% на тлі високих світових цін на метал (один із головних продуктів українського експорту), а після падіння попиту в результаті світової економічної кризи в 2009 році ВВП України обвалився на 15,1%. Тобто, як пояснює Олександр Мартиненко, падіння цін на товари українського експорту негативно впливає на поточний рахунок, платіжний баланс, обсяги виробництва, а також тисне на гривню.

"Цей ризик навіть більший для нас, ніж російська загроза, оскільки єдина причина, чому ми не занурились у чергову серію валютних шоків та подальших проблем у 2020–2021 роках, — високі експорті ціни та зупинка витрат на імпорт послуг (подорожей)", — вважає Дмитро Боярчук. Дійсно, у 2021 році кон'юнктура для українського експорту видалася дуже вдалою. Через зростання цін на сировину експорт металів, за даними Мінекономіки, зріс на 77%, до $15,98 млрд, продуктів рослинного походження — на 30,9%, до $15,55 млрд.

"Значне зростання обсягів експорту України в 2021 році відбулося передусім завдяки відновленню світової економіки й швидкому підвищенню попиту та світових цін на металеву та аграрну продукцію, — коментує Світлана Таран, керівниця Центру аналітики міжнародної торгівлі Trade+ KSE Institute. — На початку 2022 року ціни на світових сировинних ринках залишаються дуже волатильними та високими, протягом року не очікується їхня суттєва корекція в бік зниження". Співрозмовниця Фокусу посилається на прогнози Світового банку, відповідно до яких у 2022 році можливе помірне зниження цін на метали, тоді як вартість агропродукції залишатиметься високою.

Проте українська економіка вже менш залежна від сировинного експорту, ніж у 2000-ні. Як зазначають опитані Фокусом експерти, у торговому балансі країни все більшу частку займають надходження від експорту послуг. Передусім мова йде про IT-експорт, який динамічно зростає протягом останніх років, і за підсумком ­2021-го, відповідно до прогнозу Асоціації IT Ukraine, досягне $6,8 млрд (+36% до 2020 року). Більш того, на 2025 рік асоціація прогнозує зростання експорту IT-послуг із України до $12,7–16,3 млрд. Цей чинник компенсуватиме ризик здешевлення сировинного експорту в далекій перспективі, втім зараз для України вкрай важливо зберегти свої позиції в зовнішній торгівлі саме товарами.

6 Агроперспективи

Оцінка 5,2 балів

Поганий урожай та падіння виручки від агроекспорту — один із економічних ризиків 2022 року

Україна — велика аграрна країна. Як зазначає Інна Звягінцева, українська економіка лишається експортоорієнтованою, а серед статей експорту найбільшою є саме агропродукція. В 2021 році Україна зібрала рекордний урожай зернових і зернобобових — 84 млн т . Врожай олійних склав 22,6 млн т. На тлі високих світових цін на продовольство цей фактор забезпечив значний притік валюти в країну. Надходження від агроекспорту в 2021 році, за інформацією Мінекономіки, досягли $15,55 млрд, що значно підтримало торговельний баланс країни.

Проте подальший розвиток ситуації в економіці залежатиме від того, яким буде агросезон 2022 року. Головним викликом для сільгоспвиробників є здорожчання в декілька разів й дефіцит добрив, у собівартості яких доля газу складає до 80%.

Як раніше зазначив у коментарі Фокусу Олександр Захарчук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ "Інститут аграрної економіки", аграрії зменшуватимуть використання добрив, оскільки додатковий ефект від їхнього застосування не компенсує витрат на закупівлю.

"Висока вартість добрив призведе до зниження обсягу їхнього використання та зниження врожайності. Як наслідок — відбудеться падіння обсягів експорту та валютної виручки", — продовжує Анатолій Амелін. Додаткових проблем агровиробникам можуть додати примхи клімату: приморозки, посухи, урагани, гради, затяжні зливи. Через зміни клімату на планеті більша частина території України потрапляє до зони ризикованого землеробства.

У разі неврожаю Олександр Мартиненко прогнозує значний негативний вплив на ВВП, поточний рахунок та обмінний курс гривні. На думку експерта, ймовірним видається утримання високих цін на агропродукцію, що також сприятиме пришвидшенню інфляції. Тим часом Віктор Шулик прогнозує дефіцит сировини для українських підприємств харчової промисловості, що ризикує спричинити додаткові адміністративні бар’єри для експорту окремих сільгосппродуктів.

"Для економіки неврожай — посередня проблема, оскільки в торговому балансі все більшу частку займають надходження від експорту послуг. А за сучасних технологій врожаї монокультур є досить стабільними та прогнозованими", — заспокоює Шулік. Додамо, що за останні роки сільське господарство в Україні стає технологічнішим, значні фінансові надходження дозволили агровиробникам покращити своє технічне забезпечення.

7 Бюджетний дисбаланс

Оцінка 4,7 балів

Збільшення видатків держбюджету через нові соціальні програми з одночасним зниженням дохідної частини на тлі відсутності зростання нових інвестицій — сьомий ризик для економіки в 2022 році

У розпал епідемії коронавірусу, коли економіку практично зупинили карантинні обмеження, у наближених до влади колах обговорюють ідею "вертолітних грошей" — масштабних виплат усім постраждалим від кризи, заради чого, найімовірніше, доведеться увімкнути друкарський верстат. Наслідком невиправданого збільшення бюджетних витрат, заради фінансування яких доведеться друкувати гроші, стане вибухова інфляція.

Справді, українська влада на хвилі популізму кидає значні кошти на "Велике будівництво", ініціює виплати по 1 тис. грн вакцинованим українцям та реалізовує інші "соцпроєкти". Зокрема, на дороги в 2021 році витратили більше 100 млрд грн, що складає майже 10% дохідної частини бюджету. На виплату "ковідної тисячі" пішло 8 млрд грн.

Проте експерти зазначають, що Мінфін і Нацбанк продовжують дотримуватись консервативної політики. У держбюджеті на 2022 рік заклали помірний дефіцит — 3,5%. В UIF, за словами Анатолія Амеліна, вважають, що ця цифра може бути навіть меншою.

"Поки Україна співпрацює з міжнародними партнерами, фінансування через дефіцит держбюджету контролюється. Окрім того, навряд чи підтримка попиту на продовольчі товари та комунальні послуги, куди спрямовується левова частка дотацій та субсидій, зашкодить економіці України", — коментує Віктор Шулік. З другого боку, Юрій Корольчук не виключає, що збільшення бюджетних витрат можуть запланувати на 2023–2024 роки задля підтримки влади напередодні виборів. Тому відповідні ризики мають шанс справдитися після ­2022-го.

Водночас заради фінансування популістських проєктів влади фіскальний тиск на бізнес весь час збільшується. Деякі ініціативи, наприклад, здешевлення газу для виробників соціальних продуктів й обмеження торговельної націнки для ритейлерів, здійснюються за рахунок комерційного сектору. Це погіршує бізнес-клімат у країні й веде до уповільнення розвитку економіки.

Важливо також врахувати, що за умови негативного сценарію бойових дій через агресію з боку РФ державний бюджет буде переформований відповідно до нових потреб армії та медицини, тож його дефіцит зросте набагато більше, ніж заплановано.