Звуки, що змінюють наше життя: коли музика допомагає і шкодить людині

Музика є невід'ємною частиною повсякденного життя, супроводжуючи нас у різних ситуаціях, наприклад, під час поїздок на роботу, громадських заходів або відпочинку. Крім емоційного і соціального впливу, музика також пов'язана з когнітивними перевагами, такими як поліпшення концентрації уваги і мотивації, особливо під час навчання або роботи. Однак вона здатна нашкодити нам у деяких ситуаціях, причому шкода ця може бути і фізичною, пише The Conversation.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

За словами клінічного доцента аудіології, Джилліан Хубертц, музика може поліпшити концентрацію уваги, хоча ефект може варіюватися залежно від індивідуальних переваг і типу поставленого завдання. Вплив музики під час роботи або навчання залежить від кількох чинників, включно з характером діяльності та типом музики.

Інструментальні та знайомі мелодії, як правило, менше заважають виконанню завдань, що вимагають розуміння прочитаного або вербальної пам'яті, ніж лірична або незнайома музика. Дослідження показують, що тиха та швидка музика може позитивно впливати на навчання, тоді як гучна або повільна музика може відволікати. Однак складність завдання також має значення — складніші види діяльності часто вимагають тиші, оскільки музика може заважати.

Прослуховування ж музики на високій гучності становить небезпеку не тільки з погляду відволікання уваги. Тривалий вплив гучних звуків через навушники, динаміки або вкладиші може призвести до шумової втрати слуху — захворювання, на яке страждають близько 17% одних лише американців у віці від 12 до 19 років. Пошкодження часто незворотні, оскільки високі рівні децибел можуть зруйнувати ніжні волоскові клітини у внутрішньому вусі, які відповідають за слух. Хоча втрата слуху може бути спричинена одиничною гучною подією, найчастіше вона є результатом сукупного впливу протягом довгого часу.

Ризик пошкодження слуху визначається трьома основними факторами: гучністю, тривалістю впливу і близькістю до джерела звуку. Рівень звуку вимірюється в децибелах (дБ), і вплив звуків вище 70 дБ може почати завдавати шкоди. Повсякденний шум, наприклад міський транспорт, у середньому становить 80 дБ, але більш інтенсивні звуки, такі як концерти (120 дБ) або феєрверки (140 дБ), значно небезпечніші. Всесвітня організація охорони здоров'я рекомендує обмежити вплив 75 дБ до 40 годин на тиждень, а 89 дБ — до 90 хвилин.

Щоб захистити слух під час прослуховування музики, експерти рекомендують кілька стратегій. Контроль рівня гучності за допомогою додатків-шумомірів, використання навушників, що пригнічують шум, і обмеження часу прослуховування гучної музики — все це ефективні способи уникнути надмірного впливу звуку на наш слух. Крім того, використання засобів захисту вух на гучних заходах, таких як концерти або спортивні матчі, може також знизити його. Вживши цих заходів безпеки, любителі музики зможуть продовжувати насолоджуватися улюбленими мелодіями, зводячи до мінімуму ймовірність довгострокового пошкодження слуху, заявляє Хубертц.

І нарешті, важливо розуміти, що, хоча музика може сприяти виконанню певних завдань, важливо знати, коли її все ж таки слід вимкнути заради продуктивності. Для складніших видів когнітивної діяльності найкращим супутником може стати тиша, хоч би як нам хотілося робити будь-яку роботу під свій улюблений трек на повторі.

Раніше Фокус писав про те, що наше тіло змінюється під дією музики. Дослідники підтвердили, що люди буквально фізично відчувають прослуховувані акорди.

Нагадаємо, музичні психологи відкрили формулу найщасливіших пісень у світі. Дослідники виявили, що ці треки мають звичайну структуру, але приправлені непередбачуваними елементами.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.