Третя хвиля коронавірусу: чому Денис Шмигаль говорить про новий локдаун

денис Шмигаль, прем'єр-міністр, Шмигаль в масці, третя хвиля коронавируса, covid-19, пандемія, карантин
Фото: УНІАН/Віктор Ковальчук | Денис Шмигаль

Чи справді в Україні очікується новий локдаун і яка за рахунком хвиля коронавірусу рухається країною? Після прес-конференції прем'єр-міністра Дениса Шмигаля ці питання цікавлять всіх.

У четвер, 4 березня, премʼєр-міністр України Денис Шмигаль провів прес-конференцію, присвячену року роботи свого уряду. На ній він заявив, що третя хвиля коронавірусу, яка вже почалася, може призвести до введення чергового локдауну.

Коронавірус в Україні: якщо медицина не справлятиметься, буде жорсткий карантин

"Якщо ситуація погіршуватиметься, якщо ми бачитимемо, що медицина не справляється, то, напевно, у нас не буде іншого виходу, ніж введення жорсткого карантину такого типу, який ми вже переживали. Я б дуже цього не хотів", — зазначив премʼєр .

Шмигаль попередив, що процес вакцинації населення досить довгий, тому людям слід відповідально ставитися до дотримання карантинних заходів обережності — носити маски, дотримувати соціальну дистанцію і так далі.

У "зоні ризику", за його словами, зараз знаходяться кілька західних областей країни, а також Київ.

Розмова про третю хвилю починається з 31-ї хвилини

Про те, які саме області ризикують найближчим часом опинитися в "червоній зоні", раніше розповів головний санітарний лікар України Віктор Ляшко. Йдеться про Вінницьку, Донецьку, Житомирську, Закарпатську, Запорізьку, Луганську й Тернопільську області. При цьому в Чернівецькій та Івано-Франківській області вже діють жорсткі обмеження.

Статистика коронавірусу в Україні

У цілому в країні за минулу добу (3 березня) зафіксували 10 057 нових випадків захворювання COVID-19. Серед захворілих — 611 дітей та 388 медичних працівників.

Найбільший приріст спостерігається в Києві (868 випадків), а також у Житомирській (888), Вінницькій (827), Івано-Франківській (776), Закарпатській (679) та Чернівецькій (626) областях.

При цьому 3 271 особа госпіталізовані, 4 837 осіб — одужали. 194 людини померли внаслідок захворювання.

Найбільш складна ситуація з ліжками, за даними на ранок 4 березня, спостерігається в Івано-Франківській, Закарпатській та Вінницькій областях.

Найважча епідемічна ситуація в Івано-Франківській області, де заповненими виявилися 82,38% ліжко-місць (83,32% напередодні). В антирейтинг також потрапили Закарпатська (77,72%) та Вінницька (61,42%) області.

Варто зазначити, що рівно місяць тому — 4 лютого — було всього 5 082 випадки нових захворювань і 1 893 госпіталізації.

Денис Шмигаль про коронавірус

В інтервʼю Фокусу премʼєр-міністр Шмигаль заявив, що в умовах відсутності колективного імунітету обмежувальні заходи найбільш ефективні — нічого кращого просто не вигадано в світі.

"Наприклад, жорсткий карантин навесні дозволив зупинити першу хвилю, коли основною загрозою були панічні настрої в суспільстві. Люди боялися цього вірусу, не розуміли, з чим мають справу. Україна пройшла цей період мʼяко порівняно з Іспанією, Італією, які зіткнулися з величезними втратами людей і проблемами для економіки", — зазначив він.

За його словами, під час другої хвилі, яка протікала восени, головним ворогом українців стала байдужість.

"Коли людям все одно, всі змучені обмеженнями, напругою. Ми регулювали питання адаптивним карантином, потім був карантин вихідного дня, який критикували, але він дав результат — новорічні та різдвяні канікули пройшли без пікових спалахів", — зазначив він.

Зараз же, за його словами, знову фіксується зростання захворюваності й видно, що почалася третя хвиля коронавірусу.

Варто зазначити, що рівно за день до заяви Шмигаля про третю хвилю — 3 березня — Україна "святкувала" річницю першого випадку захворювання на COVID-19.

Надлишкова смертність. Скільки українців насправді померли від пандемії

За даними Державної служби статистики, за 2020 рік від коронавірусу в Україні померли 20 709 осіб.

При цьому загальний показник смертності в Україні в минулому році став найвищим за останні пʼять років. У 2020-му померло на 35 тисяч осіб більше, ніж в 2019-му — 616 тисяч проти 581 тисячі відповідно.

При цьому найбільше зростання смертності відбувалося в осінньо-зимовий період, коли в країні був спалах захворюваності на коронавірус.

Так, якщо в середньому з 2015 по 2019 роки у вересні вмирали 42 000 осіб, то вже в 2020 році ця цифра зросла на 15% і склала 48 372 особи.

Якщо брати жовтень (50 000 в середньому за останні пʼять років, 69 047 в 2020) і листопад (48 000 проти 63 438), то рівень смертності також зростав, а вже в грудні 2020-го померло на 17 тисяч осіб більше, ніж у середньому за пʼять років до цього — 50 000 проти 67 663.

Таким чином, загальна кількість смертей за останні місяці 2020 року, значно перевищують й очікувану смертність, яка вираховується із середнього показника попередніх років, й офіційні дані щодо смертності від COVID-19.

За даними Національної академії наук України, реальна кількість смертей, які повʼязані з коронавірусом, може становити від 40 до 60 тисяч, що в кілька разів перевищує офіційні цифри.

Британський штам коронавірусу в Україні: так чи ні?

Як повідомлялося раніше, в Україні підтвердили два перші випадки "британського" штаму коронавірусу.

Так звану "британську" мутацію вірусу зафіксували відразу у двох пацієнтів з Івано-Франківська. Зараз вони перебувають під наглядом медиків. Лікарі запевняють, що вакцина проти COVID-19 може захистити українців від цього різновиду, але про інші штами такого не можна сказати напевно.

Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль підтвердив, що в деяких ситуаціях лікарі змушені виписувати додому пацієнтів із кисневою недостатністю. Глава уряду зазначив, що відбувається це лише в тих випадках, коли необхідно звільнити місця для важких пацієнтів.

Нагадаємо, у листопаді 2020 на Київщині помер батько, віддавши свій кисень хворому на COVID-19 синові. Тоді волонтерка Дана Ярова заявила, що в лікарні кисневі концентратори дають тільки на 15 хвилин, тому що їх не вистачає.

У МОЗ також повідомили, що смертність в Україні може значно збільшитися через раптові зміни клінічного перебігу COVID-19.