Рік бабака. Як врахувати помилки боротьби з пандемією і зробити локдаун ефективним

Фото: УНІАН

У лікарнях немає кисневих станцій, контакти хворих не відслідковуються, а спроби регулювати пересування провокують транспортний колапс. Однак МОЗ та влади на місцях не визнають своїх прорахунків і списують проблеми на нові штами COVID-19.

З 20 березня в Києві ввели локдаун, а з 5 квітня посилили його, заборонивши проїзд у громадському транспорті без спецперепусток, закривши школи і дитсадки. Досвід минулого року показує, що жорсткі заходи дійсно дають позитивний ефект. Фокус проаналізував локдаун-2020 і поговорив з експертами про те, чому простих карантинних обмежень недостатньо для боротьби з епідемією.

Локдаун у Києві: що було, що буде

Київ зайшов на друге коло: влада практично повторює карантинний сценарій минулого року, хіба що запізнюючись в датах.

12 березня 2020 року в Києві ще не було зареєстровано жодного випадку коронавірусу, але столиця, як і вся Україна, перейшла в режим локдауну. У місті закрили торгові центри, спортзали, школи, ЗВО та дитсадки. Перші два випадки підтвердилися 17 березня, того дня припинив роботу метрополітен. З 23 березня громадський транспорт почав роботу тільки за спецперепустками. 1 квітня за добу зафіксували 25 нових випадків зараження, всього до цієї дати в місті налічувалося 132 інфікованих.

Поки лікарні заповнювалися, місто жило звичайним життям — з масовими святковими гуляннями на Масляну і щільними чергами на зупинках

Із 6 квітня ввели чергові обмеження: заборонили перебувати без маски в громадських місцях, гуляти в парках, займатися на спортивних майданчиках і ходити групами більше ніж по двоє. Проте протягом місяця ситуація продовжувала погіршуватися: 11 квітня захворіло 48 осіб, 13-го зафіксували вже 79 нових випадків, 22-го — 97.

Незважаючи на тривожну ситуацію, у столиці розробили план поетапного помʼякшення карантину. Перший етап пообіцяли почати 12 травня, якщо не буде різкого спалаху захворюваності після травневих свят. До 1 травня ситуація дійсно вирівнялася. Приріст хворих за добу склав 52 людини. Всього інфікованих у Києві налічувалося 1 453.

12 травня ситуація залишалася стабільною — 59 нових випадків. З цього дня у столиці розпочалося помʼякшення карантинних норм: відкрилися непродовольчі магазини, парки і сквери, літні тераси кафе, салони краси і перукарні.

Все гірше й гірше

Двомісячний локдаун у місті довів свою ефективність, спалахів захворюваності вдалося уникнути. До другого етапу виходу з локдауну Київ підійшов зі стабільною ситуацією. 23 травня, коли громадський транспорт відновив роботу в звичайному режимі, у столиці було 47 нових випадків, госпіталізували 7 хворих. 1 червня статистика залишалася обнадійливою — 28 нових пацієнтів, 11 пацієнтів госпіталізували.

локдаун в Києві, локдаун 2020 року, закрита дитячий майданчик
Дежавю. Вжиті обмежувальні заходи нагадали про те, як починався локдаун рік тому
Фото: УНІАН

У середині літа, коли в столиці майже не залишилося жорстких обмежень, а люди, втомлені від масок і дистанцій, розслабилися, ситуація повільно, але впевнено почала погіршуватися. 15 липня в місті зафіксували 147 нових випадків зараження, найбільша кількість з початку епідемії. У лікарні міста госпіталізували 29 пацієнтів. Відтак до 30 липня показник виріс до 199 інфікованих на добу. У серпні кількість хворих за день перевалила за 200, кількість заповнених ліжок у лікарнях перевищила 50%, і місто перейшло в "жовтий режим", утім, обмежень це майже не спричинило. Друга хвиля епідемії настала восени. 22 жовтня за добу коронавірус підтвердили у 631 містянина, у лікарні госпіталізували 46 пацієнтів. Але місцева влада так і не наважилася на введення ще одного локдауну. Замість цього почали вводити хаотичні обмеження, що й отримали назву "карантин вихідного дня" і "культурний карантин". Відчутного ефекту від цих заходів не було.

Важливо
"Здесь вам не тут". Чому локдауни в Україні і в ЄС відрізняються, як "Москвич" від "Мерседеса"
"Здесь вам не тут". Чому локдауни в Україні і в ЄС відрізняються, як "Москвич" від "Мерседеса"

На початку 2021 року стало зрозуміло, що без нового локдауну все ж не обійтися. Ситуація в Києві продовжувала погіршуватися з кожним днем, але мерія до останнього намагалася уникнути суворих заходів. Поки лікарні заповнювалися інфікованими людьми, місто жило звичайним життям — з масовими святковими гуляннями на Масляну і щільними чергами на зупинках в очікуванні транспорту. Як підсумок, 12 березня в столиці вже було 896 підтверджених випадків за добу, а в стаціонарах перебувало 2 548 хворих COVID-19, з них 1 689 — у важкому стані, кисневу підтримку отримували 1 987 осіб. З 20 березня ввели масові обмеження, але статистика продовжує погіршуватися. 3 квітня ситуація в Києві стала майже критичною. За добу в столиці підтвердили 2 053 випадки інфікування, 50 осіб померли, а 240 містян госпіталізували.

Не тільки локдаун

Україна — далеко не єдина держава, яка посилила обмеження. По всій Європі гуляє британський штам коронавірусу, карантини вводяться один за іншим. Наприклад, у Франції локдаун ввели на місяць. Кампанія вакцинації в країнах Євросоюзу просувається повільно, хоча спочатку очікування були іншими.

Як зазначає Ольга Кобевко, лікарка-інфекціоністка Чернівецької обласної лікарні, кожен карантин допомагає системі охорони здоровʼя впоратися з потоком хворих людей і мінімізувати кількість госпіталізацій. Це дає можливість медикам перевести дух і підготуватися до прийому пацієнтів. "Але якщо говорити про нашу країну, то всі карантинні заходи, які у нас вводилися, були дуже дивними", — зазначає лікарка.

Ми знову говоримо про те, що не відстежуємо соціальних контактів інфікованих, що не фіксуємо людей, які поширюють інфекцію

За минулий рік Україна так і не розібралася, для чого потрібні локдауни, тому всі обмеження впроваджувалися поза логікою. Закриваючи школи, але при цьому залишаючи працювати кафе та ресторани, не варто очікувати позитивного ефекту, вважає співрозмовниця Фокуса.

"Найголовніше — зупинити фізичні контакти між людьми. Це єдине, що може знизити кількість інфікованих. Тому крім карантинних заходів дуже важлива усвідомленість власне суспільства", — говорить Кобевко.

За її словами, якщо уряд не готовий закривати всю Україну на загальнонаціональний карантин, то протягом минулого року варто було кинути всі ресурси на медицину. До того ж держава зобовʼязана забезпечити всім людям повноцінну госпіталізацію і лікування в стаціонарних умовах, й у керівництва країни був час, щоб це організувати.

За словами інфекціоніста Володимира Курпіти, жорсткі обмежувальні заходи в Києві, та й в цілому по Україні, слід було вводити раніше, а не чекати статистики, що жахає.

"Ми довели систему охорони здоровʼя практично до колапсу. 1 квітня в країні померло 433 людини. Ось це ціна того, що в Україні не вводять локдаун", — коментує експерт. Протягом минулого року влада так і не змогла створити стратегічні запаси всього необхідного для боротьби з епідемією. Наприклад, у більшості київських лікарень кисень здебільшого подається за допомогою кисневих концентраторів.

"Я з жахом думаю про те, що станеться з пацієнтами, які отримують кисневу підтримку, якщо перегорить електропроводка", — обурюється інфекціоніст. Із ситуацією можна було впоратися, обладнавши лікарні станціями кисню, впевнений він. У той же час МОЗ та влада на місцях не готові визнавати свої недопрацювання з цих процесів, а значно погіршену епідеміологічну картину списують на нові штами коронавірусу.

думки про локдауне — інфографіка, опитування
Фото: Людмила Лисак (інфографіка)

Щоб локдаун виявився ефективним і зупинив поширення коронавірусу, обмежувальні заходи повинні тривати не менше двох інкубаційних періодів, тобто 14 днів, говорить Курпіта. Однак максимальний інкубаційний період — це 14 днів, тоді карантин необхідно впроваджувати на 28 днів.

"Приклад Івано-Франківська, Чернівців та Закарпаття, де локдаун ввели наприкінці лютого, показує, що ситуація почала стабілізуватися тільки через місяць, наприкінці березня", — зазначає експерт.

На думку Курпіти, виключно за допомогою карантину з епідемією боротися неможливо.

"Ми знову повертаємося до того, про що говорили в минулому році: ми не відстежуємо соціальних контактів інфікованих, що не фіксуємо людей, які поширюють інфекцію. Люди з температурою, навіть з позитивним тестом продовжують ходити в офіс, їздити на робочі зустрічі. І це катастрофа. У такому випадку локдаун, звичайно, може допомогти", — вважає інфекціоніст.

Важливо
Імунна нерівність. Чому після вакцинації в суспільстві може початися дискримінація нового типу

Незважаючи на те що більшість киян незадоволені забороною на роботу громадського транспорту, без таких заходів локдаун виявиться неефективним.

Андрій Александрін, епідеміолог і голова громадської організації "Інфекційний контроль в Україні", впевнений, що якби перевізники виконували прописані вимоги щодо наповнення лише половини сидячих місць, то це вплинуло б на зниження захворюваності. Але, каже він, на практиці ці норми не працювали і жодного контролю не велося. У той же час держава не скористалася карантинами, які вводилися раніше, для того щоб посилити протиепідемічні заходи. Наприклад, у школах і дитячих садах так і не вирішили створити якісних вентиляційних систем.

Крім того, хвора людина залишається один на один зі своїми проблемами: їй треба купувати продукти, ліки, іноді самостійно добиратися до лікарні. Навіть люди з підтвердженим COVID-19 продовжують ходити в магазини й аптеки, наражаючи на небезпеку зараження інших, але найчастіше у них немає іншого виходу. Іншими словами, влада не просто повинна вводити карантинні обмеження, але реагувати на ситуацію комплексно: посилювати систему охорони здоровʼя і впроваджувати соціальні послуги для інфікованих, особливо самотніх і літніх людей.