Тихий і смертоносний. Підводний човен, який поверне Німеччині море

Підводний човен Тype-212А має ще більший запас ходу, глибину занурення і водотоннажність, ніж його попередники, а також оснащений покращеними системами зв'язку та розвідувальними можливостями.

Фокус переклав текст Пітера Сучіу — американського журналіста зі штату Мічиган, про новий німецький підводний човен.

Історія німецьких підводних човнів. З чого починалися Бундесмаріне

Німеччина не була першою країною, яка використовувала підводні човни: у 1905 році вона взяла на озброєння підводний човен U-1 (Unterseeboot 1) слідом за британським Королівським флотом, який на той час приділяв особливу увагу передовим технологіям. Човен довжиною 42,3 метри рухався на поверхні нафтовим двигуном, а під водою — електромотором; будучи примітивним за сьогоднішніми мірками, він став кроком уперед для Кріґсмаріне, які зробили ставку на новий метод ведення війни.

У Першій світовій війні бойові дії під водою виявилися ключовим компонентом провальної стратегії Німеччини з розгрому союзників, проте у Другій світовій U-човен знову став однією з головних складників німецького флоту. Після війни Західної Німеччини було заборонено додавати підводні човни до складу Бундесмаріне до 1960 року, що звело нанівець всі зусилля щодо розвитку підводного флоту.

Підводний човен Тype-212А — надійний і майже невиявлений

З появою підводних човнів типу 201 увага до цієї технології отримала новий виток, продовжуючись у XXI столітті. Сучасний представник німецьких підводних човнів Бундесмаріне — це Тype-212А (вона ж U-212A), що заслужила репутацію надійної передової субмарини. Розроблений компанією Howaldtswerke-Deutsche Werft AG (HDW) для ВМС Німеччини й Італії (в Італії він відомий як клас "Торадо"), підводний човен Тype-212A став першим, на якому використовувалися паливні елементи AIP (Air Independent Power).

Такий підводний човен може йти на високій швидкості на дизельному паливі, а потім перейти на систему AIP для повільного і безшумного ходу. Type-212A також може залишатися під водою до трьох тижнів, майже не виділяючи тепла, що робить його практично невиявленим. ВМС Німеччини стверджують: це найтихіший підводний човен із тих, що нині діють.

Оскільки ВМС Німеччини розширили свою зону дій, охопивши води Північної Європи, Північної Атлантики та Середземного моря, підводний човен Type-212А відіграв вирішальну роль, дозволивши Німеччині діяти як у прибережних районах, так й у відкритому морі. Крім того, підводні човни оснащені високоінтегрованою системою командування та управління зброєю, яка взаємодіє з датчиками, озброєнням і навігаційними системами.

Особливості субмарини Type-212А

Підводний човен Type-212А має ще більшу дальність ходу, глибину занурення і водотоннажність, ніж її попередниці, і при цьому оснащений удосконаленими системами зв'язку та розвідувальними можливостями. У межах програми модернізації шостий човен Type-212А, що знаходиться на озброєнні, оснащений можливістю завдання ударів по суші. Перша модель удосконаленого класу, U-32, має довжину приблизно 56 метрів і майже сім метрів завдовжки. Осадження складає 5,79 метрів.

Варто зазначити, що екіпаж човна Type-212А враховує всього 5 офіцерів і 22 матроси, а дві палуби підводного човна забезпечують додатковий спальний і житловий простір — більше жодних "теплих ліжок". За повідомленнями, торпедний відсік човна настільки просторий, що немає необхідності розділяти внутрішні приміщення для перезарядження зброї.

Основним видом зброї, як і раніше, є торпеди. Type-212A має шість 533-міліметрових торпедних апаратів. Вони розташовані в два ряди по три: чотири труби спрямовані трохи ліворуч, а дві труби праворуч. Крім того, торпедні апарати можуть використовуватися для перекидання сил спеціальних операцій Німеччини. Незважаючи на те, що на озброєнні Бундесмаріне знаходиться всього шість човнів типу 212A, це досить потужні та тихі судна, які можуть допомогти їм діяти у внутрішніх, ближніх і відкритих морях.

Про автора

Пітер Сучіу — журналіст зі штату Мічиган (США), який пише для чотирьох десятків журналів, газет і вебсайтів. Автор кількох книг про військові головні убори, зокрема "A Gallery of Military Headdress".

Ця стаття вперше з'явилася на початку цього року та передруковується у зв'язку з інтересом читачів.