Розумний навчається на помилках інших. Україна як поле бойових експериментів для Пекіна

Аналіз воєн, які ведуть інші країни, продовжує відігравати важливу роль у рішеннях Пекіна щодо військової модернізації поряд із власними польовими експериментами НВАК, а також широким використанням big data, штучного інтелекту та симуляцій. Аналітики НВАК, які традиційно високо оцінюють російські збройні сили, безсумнівно, вважатимуть їхні успіхи на першому етапі конфлікту вельми непереконливими.

Фокус переклав текст Девіда Фінкельштейна, присвячений Китаю та його пильному спостереженню за війною в Україні.

Пекін спостерігає за російсько-українською війною

• По-перше, Китайська Народна Республіка розглядає військовий елемент національної могутності та природні ресурси як сильні сторони Москви в її пострадянському втіленні. Отже, успіх чи невдача цієї операції вплине на думку Пекіна про "всеосяжну національну могутність" Російської Федерації в цілому та стан російських збройних сил зокрема.
• По-друге, оперативних дій Росії може мати найбезпосередніший уплив на минулі та майбутні реформи та модернізацію НВАК. У 2016 році НВАК зазнала наймасштабнішої реорганізації у своїй історії, щоб краще підготуватися до ведення сучасної війни інформаційної епохи. Деякі ключові аспекти цієї реорганізації перейняли в Сполучених Штатів. Проте НВАК також врахувала уроки, що були зроблені з російських військових реформ "Новий погляд", які розпочалися наприкінці 2008 року. У професійних військових журналах НВАК часто публікують статті про останні події в російській військовій сфері та в об'єднаних збройних силах США. І, звичайно ж, китайські та російські військові близькі в інституційному плані завдяки переговорам між генеральними штабами та взаємному відвідуванню шкіл професійної військової освіти. У листопаді 2021 року держави підписали "дорожню карту тісного військового співробітництва на 2021-2025 роки", спрямовану, серед іншого, на оформлення спільного морського та повітряного патрулювання, подібного до того, яке вони провели за місяць до цього в протоці Цугару на північ від Японії. Тому оцінка оперативних дій російської армії стане пріоритетним завданням для аналітиків НВАК у міру їхнього зближення з російськими колегами.

• По-третє, китайські та російські збройні сили вже багато років проводять спільні навчання. Результати Росії в Україні дозволить НВАК відчути різницю між тренуваннями та реальними бойовими діями. Це питання має велике значення для НВАК, яка дуже добре усвідомлює, що вона не бачила великомасштабних бойових дій із моменту вторгнення у В'єтнам у 1979 році. Проте НВАК вважає російських військових дуже досвідченими в реальних боях, і це загалом правда. З моменту розпаду Радянського Союзу російські військові воювали в Чечні, Грузії, Криму, Східній Україні, Сирії, а тепер на всій території України. Тому аналітики НВАК прилипнуть до своїх комп'ютерів, намагаючись зрозуміти, як Москва справляється зі своїм новим завданням. Один із уроків, який вони можуть винести, зводиться до того, що навіть для військових із великим досвідом війна — вкрай нелегка справа.
• По-четверте, особливий інтерес будуть представляти технічні характеристики російських систем озброєнь, їхні сильні та вразливі сторони. Хоча Пекін має значний власний сектор оборонного виробництва, у НВАК досі стоїть на озброєнні зброя, системи та платформи російського виробництва або створені на російські зразки.

Уроки російсько-української війни для Пекіна

На цьому етапі зарано з упевненістю стверджувати, чого саме китайські військові фахівці навчаться у війни з Україною. Як і весь світ, аналітики НВАК накопичують дані та намагаються засвоїти те, що відбувається, в режимі реального часу, а це завжди непросто. Крім того, війна в Україні вступає в нову фазу, оскільки російські військові перегруповуються та переорієнтовують свої операції на сході та південному сході. Більш ніж імовірно, що найкращі аналітичні викладки НВАК будуть зроблені за кілька місяців. Тим не менш, ми можемо зайнятися скромними, але обґрунтованими припущеннями про те, що, швидше за все, приверне увагу НВАК на оперативному та стратегічному рівнях конфлікту.

На оперативному рівні аналітики НВАК зауважать, що російські військові операції на сьогодні порушують деякі з перевірених часом "Основних принципів військової кампанії" НВАК (基本战役原则).

Зокрема чотири з них явно проігноровані.

Основні засади ведення війни, які порушила Росія у війні з Україною

1. Насамперед, російські військові недооцінили "противника" та переоцінили свої власні можливості, що є суттєвою помилкою. Чинний принцип військових кампаній НВАК — " знати ворога та себе " (知彼知己).
2. Далі, виходячи з уявної роз'єднаності дій Росії в північній, східній і південній частинах України на початку війни, операції Москви, ймовірно, будуть визнані такими, що порушують принцип "єдиної координації" (协调一致).
3. Очевидні російські проблеми з логістикою та іншими функціями підтримки бойових служб неминуче наведуть аналітиків НВАК на думку, що Росія порушила принцип "всебічної підтримки" (全面保障).
4. Нарешті, військові планувальники Москви спочатку не дотримувалися і, схоже, навіть не намагалися досягти універсального принципу війни: "раптовості", який у принципах ведення кампаній НВАК сформульований як "застати ворога зненацька " (出敌不意). Вашингтон, який публічно розмістив розвіддані, посилив проблеми Москви щодо цього. Все це має навести спостерігачів із Пекіна на думку, що досягти ефекту раптовості на стратегічному рівні в наші дні стає дедалі складніше.

Як давня послідовниця російської доктрини НВАК здивується явній відсутності "сумісності" в російських операціях. Кампанія Москви в Україні дуже схожа на комбіновану війну, орієнтовану на сухопутні сили, тобто саме той тип війни, від якого НВАК намагається відійти. У листопаді 2020 року, після 20 років експериментів, НВАК повністю переглянула свою доктрину спільних операцій.

Нова парадигма НВАК, відома як "Інтегровані спільні операції" (体化联合作战), вимагає єдності зусиль та інтеграції між службами на суші, на морі, у повітрі та в ключових високотехнологічних областях, таких як кіберпростір, космічний простір і електромагнітний спектр — усе під єдиною структурою командування й управління.

Крім того, НВАК має намір довести спільні операції до тактичного рівня, тоді як раніше вони проводилися лише в межах великомасштабних кампаній. Концепція інтегрованих спільних операцій визначає безліч аспектів діяльності НВАК — організаційну структуру на національному та регіональному рівнях, органи управління, розвиток можливостей, навчання, а також професійну військову освіту.

Замість того, щоб демонструвати елегантні спільні операції 21-го століття з використанням високотехнологічних засобів — як це роблять американські збройні сили та чого прагне НВАК — Росія, схоже, повертається до тупого застосування наземних, повітряних і ракетних атак. Це аж ніяк не зразки "оперативного мистецтва", яке НВАК сподівається перейняти. Будучи затятими учнями та шанувальниками російської доктрини протягом десятиліть, стратеги та планувальники НВАК можуть лише ставити питання "чому?".

Володимир Зеленський і китайське мистецтво війни

Будучи "озброєним крилом Комуністичної партії Китаю", НВАК є як політичною, так і військовою силою. У НВАК є корпус політичних офіцерів, які стежать за дисципліною, зміцнюють зв'язок між армією та партією, стежать за динамікою відносин військових і цивільних і займаються кадровими аспектами ведення війни. Тому китайська армія приділятиме пильну увагу повідомленням про людські та когнітивні аспекти війни. Аналітики НВАК читатимуть повідомлення про низький моральний дух російських військ, передбачуване дезертирство, відсутність дисципліни тактичних комунікацій, напади на українських некомбатантів і звинувачення у воєнних злочинах. Вони також звернуть увагу на історії про протести в Росії громадян, які виступають проти "путінської війни", і репресивні заходи Москви.

Водночас політичні офіцери НВАК та інші, ймовірно, будуть здивовані, як добре президент України Володимир Зеленський використовує інформаційну війну та стратегічні комунікації як засіб нарощування потужності.

Справді, Зеленський і українські військові фактично практикують те, що НВАК називає "трьома напрямками війни" (三种战法) — війна з громадською думкою, психологічна війна та юридична війна.

Читання цих історій, безперечно, виправдає для НВАК її постійну увагу до "політичної роботи" (政治工作) серед військ і місцевого населення, а також підтвердить ефективність нової спільної доктрини НВАК, що стосується як політичної роботи, так і національної мобілізації. Історії з полів битв в Україні нададуть і додаткові дані, що наголошують для офіцерів-політиків та інших осіб на тому, чому НВАК має залишатися політичною силою. Вони також порушать питання ефективності пострадянської структури про політичних керівників у російських збройних силах.

Крім оперативних і тактичних питань, вторгнення Росії в Україну та міжнародна реакція, яку воно викликало, ведуть до дискусій про стратегічні питання вищого порядку, таких як наслідки жорстких міжнародних економічних санкцій для майбутньої національної безпеки Китаю, здатність ліберальних демократій різних регіонів виступити єдиним фронтом перед обличчям загальної загрози, сила альянсів і швидке повернення США до ролі глобального лідера. І хоча уряд у Пекіні заперечує будь-які політичні паралелі між ситуацією в Україні й Тайвані, НВАК та інші країни можуть вважати як оперативні, так і стратегічні уроки російсько-української війни актуальними для цього сценарію.

Питання ядерного стримування — одне з найважливіших стратегічних питань, породжених російсько-українською війною. Аналітики НВАК та інші представники китайської спільноти національної безпеки вивчатимуть роль російського ядерного арсеналу у формуванні реакцій США та НАТО у відповідь на дії Москви, включаючи відсутність військового втручання. Ймовірно, все це підтвердить для Пекіна правильність ще довоєнного рішення нарощувати стійкість та обсяги свого ядерного арсеналу. Водночас ефективність давньої китайської ядерної доктрини "незастосування першими" в майбутньому викликає питання. Є підозра, що військові та цивільні стратеги Пекіна довго та ретельно вивчатимуть ядерне питання.

Загалом слід вважати, що під час і після цього конфлікту НВАК виділить значні ресурси на засвоєння уроків російського вторгнення в Україну. Судячи з минулого досвіду, китайці не виноситимуть поспішних суджень. Усі аспекти війни будуть уважно розглянуті на симпозіумах, конференціях, дебатах, у статтях і книгах. На оперативному та тактичному рівнях ці уроки або підтвердять, або скоригують китайську доктрину, включаючи тактику, техніку та процедури, оптимальне використання систем і навіть політичну роботу.

У стратегічному плані такі уроки можуть навіть уплинути на майбутню ядерну доктрину та розрахунки Пекіна щодо застосування свого потенціалу. Пекінські чиновники продовжують заявляти, що їм не потрібен цей конфлікт. Нам доведеться вірити їм на слово. Тим не менше, російська військова кампанія надає НВАК ще одне "поле експериментів" для ретельного вивчення бойового досвіду інших країн.

Про автора

Девід М. Фінкельштейн — офіцер армії США у відставці. Давно досліджує питання безпеки в Азії. Директор із питань безпеки Китаю та Індо-Тихоокеанського регіону в CNA — незалежному дослідному інституті в Арлінгтоні, штат Вірджинія.