Шукачі правди чи пропагандисти на півставки в МО – хто такі російські воєнкори?

Пряма російська агресія в Україну 24 лютого, численні втрати та поразки російської армії, значно підняли рейтинги Телеграму в Росії та кількість підписників тих російських журналістів, що спеціалізуються на висвітленні військовій дій, пише Детектор медіа.

Особливо помітно це стало восени, коли наші війська наступали на Харківщині, Донеччині, Луганщині та Херсонщині, майже нічого не повідомляючи про свої успіхи. В цей час "воєнкори" рубали правду-матку, повідомляючи про відступ і втрати російських військ і шукаючи винних.

Деякі Телеграм-канали воєнкорів мають більше мільйона підписників, наприклад WarGonzo — 1,32 млн., "Операция Z: Военкоры Русской Весны" — 1,16 млн., "Сладков +" — 981 тисяча.

За даними російської компанії "Медіалогія", що займається моніторингом у соцмережах, зростання було прямо пов’язане з поразками Росії на фронті. Найбільше ці канали читали, коли російська армія втікала з Харківщини. Й саме тоді конфлікт між "воєнкорами" та офіційною пропагандою вийшов у публічну площину, і тут стали очевидними деякі тенденції.

• По-перше, хоча цих каналів в РФ нараховується вже не один десяток, насправді всі вони працюють в єдиному інфополі. Так, іменні Телеграм-канали "воєнкорів" публікують 20-40% оригінального контенту, решта — репости з інших каналів, просуваючи одне одного.

За допомогою постійних репостів та взаємних відсилок ці канали просувають єдиний порядок денний. А коли треба — ігнорують події та теми, які їм невигідні або на які не знають, як реагувати. Найяскравіший приклад — відхід російської армії з Київщини, Чернігівщини та Сумщини, який Міноборони Росії назвало "перегрупуванням". Коц і Поддубний ще 25 березня повідомляли, що українська армія "в котлі під Києвом" і "артилерія подавляє залишки націоналістів у трикутнику Гостомель-Буча-Ірпінь". А вже 1 квітня "із тяжким серцем" визнавали, що їхня армія втекла до Білорусі.

• По-друге, зв'язки з керівництвом Росії та спроби ці зв'язки приховати. Так, всередині літа за даними Bloomberg, група неназваних "воєнкорів" зустрічалась із Путіним, щоб донести до нього "катастрофічне становище російської армії" та вимагати мобілізації. Російські анонімні Телеграм-канали подали іншу версію: мовляв, "воєнкорів" викликали на килим, щоби "прочистити їм мізки" за надмірну критику дій російського командування — зокрема обміну полоненої з "Азова" Юлії "Тайри" Паєвської. І взагалі взяти нахаб на короткий повідець.

Друга зустріч нібито відбулась у кінці вересня, коли Харківщина вже була звільнена, а в Росії мали оголосити "часткову мобілізацію". Тоді Путін нібито дозволив публічно критикувати дії Міністерства оборони у ЗМІ, аби випустити пару. Тоді з’явилася мантра "треба перестати брехати", яку озвучила Маргарита Сімоньян.

• По-третє, праця воєнкорів спрямовується на виправдання дій військового керівництва, для чого використовується добірка універсальних цитат. Наприклад, слова, які приписують німецькому фельдмаршалу Мольтке: "Главным объектом операций должна являться не территория или укрепленный пункт противника, а его армия; лишь ее разгром способен решить исход кампании". Її використовують щоразу, коли російська армія відступає, а українська — бере під контроль населені пункти.

"Воєнкори" можуть критикувати командування армії, проте, згідно з одвічним принципом "цар добрий — бояри погані", не чіпають Путіна. Вони навіть натякали, що саме після вересневої зустрічі з "воєнкорами" Путін прозрів. І ось тепер, мовляв, "почнеться все по-справжньому".

• По-четверте, саме воєнкори стали таким собі виправдуванням кровожерливості та тероризму РФ, адже закликають воювати по-справжньому, у тому числі бити по цивільній інфраструктурі України, аби "повернути Україну в Середньовіччя". Зараз вони радіють: фото й відео наших міст без світла — їхнє щоденне свято.

Нарешті, є ознаки того, що вони перебувають під впливом адміністрації Путіна. Попри вдавану критичність, "воєнкори" завжди залишаються у руслі ключових кремлівських наративів. Коли треба, гасять обурення й паніку — наприклад, так було у випадку з вибухом на Кримському мосту. Коли треба, навпаки — піднімають температуру до необхідного рівня, шукаючи винних серед військових комісарів, командирів або губернаторів.

Головне: серед винуватців проблем, про які пишуть "воєнкори", ніколи не буває Путіна. Він — хороший, просто його всі обманюють і не кажуть усієї правди.

Важливо

Ілюзія величі. Як Путін хоче розділити світ, знову вимагаючи переговорів із Заходом