Війна могла закінчитися у 2022 році на фатальних для Києва умовах, — WSJ

військові похорони, ЗСУ, армія України
Фото: WSJ | Україні заборонялося б відновлювати армію за підтримки Заходу

Журналісти стверджують, що стамбульський "мирний договір" не передбачав спільної військової реакції союзників на нову спробу агресії з боку РФ. Кремль також вимагав скоротити чисельність ЗСУ і перетворити Україну на позаблокову державу.

Related video

Останнім часом Володимир Путін натякає, що готовий вести переговори про припинення війни на умовах РФ. Контури угоди, яка, судячи з усього, була б прийнятною для російського президента, проглядаються в проєкті мирного договору, складеного російськими та українськими парламентерами у квітні 2022 року. Про це пише The Wall Street Journal.

Важливо
"Дадуть доручення — поїдемо": у Путіна готові до мирних переговорів з Україною

Приблизні умови угоди, яку хоче бачити російський лідер, обговорювали українські та російські представники приблизно за півтора місяця від початку повномасштабної війни. Західні офіційні особи та аналітики кажуть, що ці цілі залишаються практично незмінними після двох років бойових дій: перетворити Україну на нейтральну державу, вразливу до російської агресії.

Раніше було оприлюднено загальні положення 17-сторінкового документа, тепер журналісти The Wall Street Journal отримали доступ до повного тексту.

У документі від 15 квітня 2022 року описується, як перемовники з обох сторін намагалися покласти край бойовим зіткненням. За умовами угоди, яку так і не підписали, Україна завжди б залишалася нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках. Заборонялося б відновлювати свою армію за підтримки Заходу. Крим був би підконтрольний РФ і не був би в статусі нейтрального.

Про мирну угоду домовитися не вдалося після того, як розкрився масштаб російських воєнних злочинів в Україні, ЗСУ стали досягати великих успіхів, а Захід — постачати озброєння.

Сьогодні Україна заявляє, що не почне мирних переговорів, поки Росія повністю не виведе війська. Аналітики ж кажуть, що воєнна перемога будь-якої зі сторін не видається досяжною.

Умови мирного договору України та РФ

Вибухи в Україні Fullscreen
Вибухи в Україні

Згідно з проєктом угоди, українська сторона розглядала можливість піти на значні поступки після складнощів перших тижнів війни. До подібних компромісів Москва може примушувати Київ і надалі, якщо доб'ється значних територіальних завоювань.

У проєкті договору йдеться, що Україні було дозволено членство в ЄС, але не в НАТО. Жодна іноземна зброя не повинна була бути присутня на українській території. Армія скорочувалася б до певного розміру. У РФ прагнули обмежити все: чисельність військ, танків і дальність українських ракет.

Статус Донбасу вирішувався б на особистій зустрічі Путіна і Зеленського

Анджей Дуда, Володимир Зеленський та Андрій Єрмак Fullscreen
Анджей Дуда, Володимир Зеленський та Андрій Єрмак

Окупований Кримський півострів залишався б під впливом Москви. Москва також наполягала на тому, щоб російську мову використовували нарівні з українською в уряді та судах. Київ не підписав цей пункт.

Майбутнє Донбасу не описувалося в документі, це був предмет особистих переговорів Путіна і Зеленського. Зустріч так і не відбулася.

Дотримання договору гарантувалося б закордонними країнами: США, Великою Британією, Китаєм, Францією та РФ. На ці країни покладалася б відповідальність щодо захисту нейтралітету України, якби договір порушили. При цьому гарантам довелося б припинити дію інших міжнародних угод, несумісних із постійним нейтралітетом України, зокрема і будь-які обіцянки двосторонньої військової допомоги. Міжнародні гарантії безпеки не поширювалися б на Крим і Севастополь.

Після того, як спроба захоплення Києва і повалення уряду провалилися, головною метою Путіна стала зупинка західної допомоги Україні, що й передбачала мирна угода.

17 червня 2023 року на зустрічі з кількома африканськими лідерами Путін показав документ, який, за його словами, був запропонований керівником перемовників від Києва. У ньому, за словами голови Кремля, було 18 положень із доповненнями, у яких визначалася чисельність української армії та бронетехніки.

За словами Семюеля Чарапа, аналітика корпорації RAND, прагнення Москви до переговорів вичерпається в міру успіхів російських військ на полі бою.

Керівник британського аналітичного центру Conflict Studies Research Centre Кейр Джайлс вважає, що подібні мирні угоди залишають Україну уразливою перед повторними спробами вторгнення.

Від початку вторгнення в Україну та окупації Криму 2014 року Росія порушила понад 400 міжнародних угод і конвенцій, за даними дослідницької групи Chatham House. Усі минулі угоди про припинення вогню — з Грузією, Сирією та Україною — Москва згодом використовувала у своїх інтересах, зазначив Джайлз.

Схожість із договором СРСР і НДР 1990 року

Проєкт угоди частково схожий на угоду від 1990 року про об'єднання Німеччини. За нею радянські війська виводилися зі східної Німеччини за умови, що країна відмовляється від ядерної зброї та встановлює обмеження на чисельність армії.

Москва хоче, щоб армія України не перевищувала 85 тисяч осіб, 342 танків і 519 артилерійських установок. Українська сторона наполягала на 250 тисячах військовослужбовців, 800 танках і 1900 артилерійських системах. РФ також хотіла, щоб дальність українських ракет була обмежена 40 кілометрами.

Що сталося б у разі повторної агресії?

Російські війська Fullscreen
Російські війська

Є й інші примітні положення договору, зокрема про те, що слід було б робити в разі повторного нападу на Україну. Росія хотіла, щоб усі країни-гаранти погодили, якими мають бути заходи у відповідь. Тобто якби Росія знову виступила як агресор, загальна військова відповідь гарантів не передбачалася б. Україна наполягала, що в такому разі було б потрібно "закрити небо" — встановити в повітряному просторі безпольотну зону, а гаранти почали б надавати зброю. Росія була проти цього.

До того ж Кремль хотів бачити серед гарантів і Білорусь, а Україна — Туреччину.

Представники України також курсивом виділили текст про те, що відмовляються обговорювати запропоноване Росією положення, яке вимагає від Києва відкликати заяву про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду, який займається воєнними злочинами. Україна також відмовилася ратифікувати пункт про скасування всіх взаємних санкцій.

Переговори тривали, навіть по Zoom, але в червні 2022 року припинилися.

Нагадаємо, що РФ не визнає Міжнародний кримінальний суд у Гаазі. У відповідь на виписаний МКС ордер на арешт Путіна в Кремлі в березні 2023 року заявили, що це "не має ніякого значення".

Також повідомлялося, що президент Чехії Петр Павел озвучив свій прогноз щодо війни в Україні.