"Ми віддаємо цю територію?": мешканець Курської області розповів, як будував укріплення і виїжджав

Ігор, житель селища Тьоткіно в прикордонній Курській області, був змушений покинути свій будинок після початку операції ЗСУ на території Росії. До цього він будував укріплення, які в підсумку прорвали Сили Оборони України. Він погодився поговорити з журналістами видання "Верстка" і розповісти про свій досвід.

У грудні 2022 року Ігор найнявся зводити оборонні укріплення на кордоні з Україною. Влада виділила на цей проєкт 3 мільярди рублів. Будівельникам обіцяли по 5 тисяч рублів на добу. Але вчасно укріплення так і не змогли, а будівельникам не виплатили зарплату, підрядників зрештою судили, а ЗСУ прорвали оборону кордону.

Про будівництво оборонних укріплень

За словами Ігоря, будівництво оборонних укріплень у Курській області почалося ще взимку 2022 року. Він сам працював на ділянках під Тьоткіним, у Глушківському районі та в Суджі. Йому обіцяли платити по 5 тисяч рублів на день.

Спочатку було все нормально, потім, як вважає Ігор, "стали красти" і оплату стали знижувати, а будівельники звільнятися.

"У якийсь момент нам навіть будматеріали перестали привозити. Просто виходити на роботу вздовж кордону і чекати, поки тобі прилетить, не було сенсу. Ми з іншими робітниками написали колективну скаргу, подали до суду", — Ігор зазначає, що зрештою на багатьох ділянках об'єкт так і не був добудований. А ті окопи, що все-таки викопали, залишалися майже порожніми, бо не вистачало військових.

Суд ні до чого не привів, Ігорю так і залишилися винні 200 тисяч рублів.

Він зазначає, що російських журналістів у Тьоткіно не пускали, бо нібито його евакуювали ще "два роки тому", але там залишалися люди.

Про евакуацію з Курської області та допомогу від влади

Коли почався прорив, Ігорю довелося виїхати. Він підтверджує, озвучене раніше іншими курянами, що організованої евакуації не було.

"Евакуювалися хто на чому! Навіть на велосипедах люди їхали, пішки йшли… Бо в автобусах боялися пересуватися. У селищі Глушкове, біля військкомату, був пункт евакуації, але туди нам 32 км добиратися. На дорозі теж було перебувати небезпечно", — зазначив чоловік.

"Ми вивезли батьків два тижні тому, приїхали в Курськ до сестри. У трикімнатній квартирі нас зараз 12 осіб. Хто на підлозі спить, хто на балконі. Взяли ще сусіда, йому взагалі діватися нікуди", — повідомив Ігор.

Нині жителям Курської області пропонують сертифікати на житло, але вони мають відмовитися від свого будинку, щоб стати власником нового.

"Я не зрозумію, ми чого, віддаємо вже цю територію чи як? Якщо людей звідти переселяють, значить, більше ми туди не повернемося? Якщо будинок постраждав і зруйнований, я все розумію. Але мій поки цілий і я хочу туди повернутися. Нахрена мені цей сертифікат?" — задається питанням росіянин.

Також він зазначає, що сертифікати видають на купівлю житла в Медвенський район, де теж почалися обстріли та риють окопи.

Обіцяну виплату в 10 тисяч рублів евакуйовані жителі Курської області мають отримати в БФЦ і стоять у "кілометрових чергах".

"Стояти та чекати там у гумових капцях, у яких люди вискочили з будинків, — нестерпно. У мене старша сестра інвалід першої групи, і вона не ходить. Але і їй, як я розумію, потрібно з'явитися особисто. Куди я її б***дь повезу?" — каже Ігор.

За його словами, сусіди звернулися по гуманітарну допомогу, і їм видали на п'ятьох осіб "одну пляшку рослинної олії, одну пачку макаронів, дві ковдри, дві подушки й п'ять тульських пряників".

Що відбувається в Курській області: мародери та розбита російська техніка

"Чотири дні тому я повертався додому. Там і господарство в нас залишилося — худоба ж ні в чому начебто не винна, і речі потрібно було забрати. Поїздка була якраз того дня, коли Глушківський міст підірвали. Під'їхали до мосту, а військові нам кажуть: "Мосту більше немає, валіть через інші дороги". Благо, я знав об'їзні шляхи", — Ігор зазначає, що люди продовжують виїжджати, але багато хто й залишається.

За його словами, покинуті будинки й магазини грабують мародери.

"У нас "П'ятірочка" і "Магніт" стояли закритими. Але вікна через вибух повилітали, і звідти почали тягнути продукти. З будинків забирають гроші та коштовності. Адже люди виїжджали й думали, що це на два-три дні, поки обстріли сильні, як і раніше це було. Коли будинок обікрали, це видно. Хвіртка в сусіда зламана, двері відчинені. Розповідаєш потім про це людям — плачуть", — згадує чоловік.

Сам Ігор не бачив бійців ЗСУ, але чув перестрілку. Він підтвердив, що в область стягують військових і строковиків зокрема.

"Діти загинули, вісімнадцятирічні. Як матерям в очі тепер дивитися? Питань немає, Путін обіцяв не посилати їх в Україну. Але якщо деякі загинули на російській території, далі що? Як тепер із цим жити?" — каже він.

Проїжджав він і повз російську колону військових, яку розбили під Рильськом. Він бачив її цілою і, коли вона вже була розбита.

"Через борти висять люди, каски валяються, автомати й бронежилети. Кровіща, грязюка, все це свіже димить. Це було пекло", — резюмував росіянин.

Нагадаємо, головнокомандувач ЗСУ, генерал Олександр Сирський зазначив, що проти українців у Курській області воює 30-тисячна армія ЗС РФ. Сирський повідомив, що протягом 21 дня бойових дій ЗСУ вдалося взяти під контроль 100 населених пунктів і площу 1 294 кв. км на російській території. Крім того, взяли в полон 594 російських військових.