Навіщо потрібні коментарі до кодексів

В Україні існує чимала кількість кодексів, які регулюють ті чи інші сфери. Це законодавчі акти, що містять систематизовані норми певної галузі (або кількох). Якщо заглянути в історію, то кодекс — це назва дерев’яних стулок, на яких писали гострим вістрям. Їх змазували воском і кріпили одна до одної на зразок книги.

Минули тисячі років і тепер кодекси виглядають зовсім по-іншому. Оскільки вони викладаються у досить стислій формі, то часто потребують уточнень і роз’яснень. Саме для цього потрібні коментарі до кодексів.

Для кого пишуть коментарі до кодексів

Кажуть, що кожен юрист, який себе поважає, повинен мати не тільки кодекси, а й науково-практичні коментарі до них. Адже застосування законів неможливе без з'ясування сенсу.

Насправді коментарі до кодексів супроводжують правників ще від початку їхнього професійного шляху. Ба більше, студентам юрфаку теж важко обійтись без них. Бо часто, щоб краще розібратися в тих чи інших положеннях і скласти іспит — потрібно застосовувати науково-практичні коментарі. Вони роз’яснюють у ширшому контексті те, що виклав у законі автор.

Хто пише коментарі до кодексів

Без сумніву, коментарі до кодексів є необхідним інструментом будь-якого фахівця (адвоката, судді, прокурора тощо). А деякі з них на вершині своєї професійної кар'єри й самі стають авторами коментарів.

Слід розуміти, що коментар — це не норма закону, а тлумачення певним автором, чи групою авторів положень закону. І тут важливу роль відіграє їхній практичний досвід, рівень знань, освіта тощо.

Зазвичай, при напрацюванні науково-практичних коментарів до кодексів створюються робочі групи. До їх складу входять переважно науковці та практики. Це необхідно для того, щоб поєднати теоретичні й практичні знання при роз’ясненні норм.

Правила створення коментарів до кодексів

Важливо зважати на те, що коментарі до кодексів — це не тлумачення норм закону у вільній формі. Вони мають відповідати чітким правилам при їх формуванні.

Наприклад, повинні:

  • містити коментарі не лише до статті/статей, а й до параграфів, розділів і підрозділів;
  • бути чітко структурованими, щоб не допускати нецільового трактування та застосування;
  • виходити з принципів прав, конституційних норм, вимог міжнародних договорів, рекомендацій міжнародних організацій, практики Європейського суду з прав людини тощо;
  • давати визначення всіх термінів, які потребують трактування;
  • показувати зв'язок коментованої статті з іншими положеннями кодексу й іншими нормативно-правовими актами;
  • якщо є колізія, необхідно пропонувати варіант її вирішення, а у разі виявлення прогалини у правовому регулюванні має бути запропонований спосіб її подолання;
  • наводити порівняння з аналогічними інститутами (механізмами);
  • порівнювати сучасне регулювання з попереднім, пояснювати причини змін у регулюванні;
  • порівнювати з іноземними аналогами, якщо це дозволяє краще зрозуміти сутність коментованого положення;
  • містити список рекомендованої літератури для кращого розуміння статті, що коментується.

Які бувають науково-практичні коментарі

Науково-практичні коментарі створюють не тільки до кодексів, а й до багатьох інших законів, навіть до Конституції України. Ось тут можна подивитися перелік.

Наприклад, існують коментарі до:

  • Кримінального кодексу України;
  • Цивільного кодексу України;
  • Кримінального процесуального кодексу України;
  • Цивільного процесуального кодексу України;
  • Бюджетного кодексу України;
  • Земельного кодексу України;
  • Сімейного кодексу України;
  • Кодексу адміністративного судочинства України;
  • Кодексу України про адміністративні правопорушення;
  • Кодексу законів про працю України;
  • Виборчого кодексу України та інших.

Також різноманітних законів, наприклад:

  • Закону України "Про державну службу";
  • "Про забезпечення функціонування української мови як державної";
  • "Про Державну кримінально-виконавчу службу України";
  • "Про попереднє ув'язнення" та інших.