Розділи
Матеріали

Збивати легше, але є нюанс: які виклики для України несе іранська балістика Fath-360

Наталія Ромашова
Фото: Вікіпедія | Шестиконтейнерна пускова установка Fath-360

Вже найближчим часом Іран може передати РФ свої балістичні ракети, що станеться вперше з початку повномасштабного вторгнення, повідомляє Bloomberg. Які додаткові загрози це нестиме для України, і чи може Київ за допомогою союзників якимось чином натиснути на Тегеран, з’ясовував Фокус.

Акцентуючи на тому, що вже "найближчим часом" Іран може передати Москві свої балістичні ракети, агентство Bloomberg констатує, що це "може стати тривожним розвитком подій" за останні понад два роки повномасштабної війни.

При цьому співрозмовники агентства з числа європейських високопосадовців відмовилися надати оцінки щодо типу балістичних ракет, які може отримати РФ, обсягу партії чи конкретних часових термінів. Втім, один із єврочиновників сказав Bloomberg, що поставки можуть розпочатися "протягом декількох днів".

Своєю чергою агентство Reuters нещодавно зазначало, що мова може йти про Fath-360 — системи, яка запускає балістичні ракети з максимальною дальністю 120 кілометрів і боєголовкою вагою 150 кг. Між тим експерти, з якими поспілкувався Фокус, переконані, що ключовим питанням є не тип іранської балістики, а її кількість.

Скільки балістичних ракет Іран може надати Росії

Зокрема, ветеран російсько-української війни, екскомандир роти батальйону "Айдар" Євген Дикий у розмові з Фокусом зауважує наступне: "Більшу частину цієї війни Росія усіляко намагається вийти за обмеження по кількості ракет, які здатна випускати їх промисловість. Ще у 2022 році росіяни фактично вичерпали свій стратегічний запас. З того часу в них залишаються тільки ті ракети, які можна вважати НЗ (недоторканий запас – ред.) і тому бити вони нас можуть лише тією кількістю ракет, яку в проміжку між ударами випускають їхні заводи. В даному разі йдеться про десятки одиниць на місяць, не більше".

Нагадавши про нещодавню кількаденну потужну кампанію РФ з нанесення комбінованих ударів по Україні, експерт звертає увагу на те, що перед цим перерва становила кілька місяців. Саме стільки, за словами Євгена Дикого, потрібно було РФ з тим, аби накопичити необхідну кількість різноманітних засобів ураження.

Стрільба Fath-360 під час військових навчань
Фото: Википедия

"Найменше РФ виробляє саме балістичних ракет. "Шахеди" вони штампують сотнями на місяць, крилаті ракети – десятками, а ось якщо говорити про балістичні ракети, то тут йдеться про 10-12 одиниць на місяць. Таким чином, впершись у стелю власних можливостей, росіяни, бажаючи зробити потужні удари частішими, шукають варіанти, адже якщо бити раз на кілька місяців, то ефект є дуже ослабленим. Чому? Тому що за час до наступного удару ми встигаємо значною мірою відновити те, що було пошкоджено. І тут ми виступаємо в ролі нещасного, прикутого до скелі Прометея, у якого орел вигризає печінку, але вона за ніч знову виростає", — підкреслює Євген Дикий, додаючи, що РФ хочеться іншого – кумулятивного ефекту, щоб після кожного удару ми не встигали відновитися, "а вони тим часом добивали, добивали й добивали".

БПЛА Shahed-136 демонструється на площі Азаді (Свобода) в Тегерані. Лютий 2024 року
Фото: Getty Images

Оскільки більшого витиснути зі своєї промисловості РФ не може, то, констатує експерт, спочатку Росія домовилася з Північною Кореєю.

"Але КНДР, по-перше, не може поділитися більш ніж кількома десятками ракет, а по-друге, ці ракети летять з точністю плюс/мінус країна. Звісно, я тут перебільшую, але не сильно. А ось Іран – це абсолютно інша історія. Як показує приклад з "Шахедами", Іран є достатньо технологічною країною. Так, це не якісь супер технології на рівні, наприклад, американців, але це добротний рівень років 80-х Радянського Союзу, а це, на жаль, не так вже й мало. Тому, на відміну від північнокорейських, іранські ракети, скоріше за все, летітимуть туди, куди ними й стрілятимуть",- наголошує Євген Дикий.

За його словами, збивати іранські ракети буде легше, аніж, наприклад, російські "Кинджали", оскільки летітимуть вони повільніше. Поряд з тим, експерт зауважує: "На жаль, в даному разі йдеться про балістику, а з усього того, що зараз маємо, балістичні ракети ми можемо перехоплювати виключно Patriot. Кожна людина в країні знає, яка у нас кількість Patriot є в наявності і, відповідно, скільки міст ми можемо накрити. Тому поява іранських ракет для нас — це достатньо неприємна історія, яка дасть РФ можливість робити свої комбіновані удари частішими".

Зазначивши, що наразі між кожним потужним ударом Росії необхідна перерва 1,5-2 місяці, експерт додав, що з іранською допомогою ця пауза може скоротитися до кількох тижнів.

Безпілотник Shahed-171 (Simorgh) на виставці оборонних досягнень у Тегерані
Фото: Getty Images

Ключове ж питання, на переконання Євгена Дикого, полягає в тому, скільки ракет Росії може надати іранська сторона.

"Західні розвідки оцінюють, що загальна кількість ракет, які є в Ірану, вираховується не в тисячах, але в сотнях. Чи зможе Іран, балансуючи на межі великої війни з державою Ізраїль, надати своєму улюбленому союзнику в обличчі РФ, наприклад, половину свого ракетного запасу, чи все ж таки, маючи кількасот ракет, Тегеран зможе поділитися лише кількома десятками? Поки що достеменної відповіді на це питання ми не знаємо, а відтак не можемо оцінювати, наскільки серйозною для нас може бути загроза", — констатує Євген Дикий.

Принагідно він додає, що, приміром, 10 іранських балістичних ракет "взагалі ні на що не вплинуть", 50 — це додаткові кілька ударів, крім тих, які РФ може собі дозволити зараз, а ось 100 чи 200 ракет "впливатимуть на цілу зимову ракетну кампанію".

Чому тиснути на Іран нереально

Політолог Ігор Чаленко у розмові з Фокусом констатує: "Очевидно, що Росія може продовжувати війну якраз за рахунок співпраці зі своїми союзниками, такими, як Іран та Північна Корея. Але на жаль для РФ, балістичні ракети того ж Пхеньяну, які є намаганням копіювання "Іскандер-М", не працюють з достатньою точністю. Таким чином, РФ, у якої наразі спостерігається брак балістичного озброєння, виходячи з публікацій в західних ЗМІ, вже досягла певних домовленостей з Іраном, який, гадаю, Каспієм переправить Росії балістичні ракети. Але для нас від того ні холодно, ні жарко з тієї точки зору, що ми й так маємо невелику територію, захищену ППО, які здатні збивати балістичні ракети. Відповідно, ці території й надалі будуть захищені і тут не буде ніякого "ноу-хау" з появою іранських зразків".

Поряд з тим, наголошує експерт, передача іранського ракетного озброєння "дозволить російському агресору продовжити терор територій, особливо прифронтових, які постійно вражаються, якщо не КАБами, то балістикою". Суттєво натиснути на Тегеран, переконаний Ігор Чаленко, офіційний Київ не зможе, оскільки іранці вже й так понад 40 років знаходяться під достатньо серйозними санкціями.

"Україна могла б апелювати до керівництва Ірану, адже після смерті Раїсі були надії, що новий президент все ж таки захоче вибудовувати стосунки з Заходом. Цей момент, думаю, можна було б використати в тому сенсі, щоб бодай пригальмувати процес передачі балістичних ракет до РФ. Але, відверто кажучи, я мало в це вірю, тому, на жаль, з високою долею вірогідності Російська Федерація таки отримає іранські балістичні ракети", — підсумовує Ігор Чаленко.

Ракети Fath 360 встановлені на вантажівку 6х6
Фото: Википедия

Чи справді Іран залишає відкритими двері для торгу

Своєю чергою політолог Олексій Якубін у розмові з Фокусом робить наступний акцент: "Очевидно, що сьогодні росіяни, попри їхні заяви, що вони, мовляв, мають дуже багато ракет, шукають цей вид озброєння деінде. Те, що РФ запускає по Україні вже й північнокорейські ракети, свідчить, що певний вплив західних антиросійських санкцій все ж таки має місце бути".

Що ж стосується іранських балістичних ракет, то тут, на думку експерта, питання полягає в тому, що Тегеран хоче отримати від РФ і Заходу натомість.

"За спостереженнями деяких західних чиновників, Іран впритул наблизився до створення ядерної зброї. Не виключено, що вони зараз торгуються з РФ якраз по цьому питанню. Водночас, те, що інформація про передачу іранської балістики Росії з’являється не постфактум, показує, що іранська влада може займатися своєрідними торгами з Заходом. Зверніть увагу на те, що, попри очікування, Іран не розпочав після вбивства у Тегерані одного з лідерів ХАМАСу повномасштабну війну проти Ізраїлю. Тобто, вікно можливостей для контакту з Заходом залишається", — підкреслює Олексій Якубін.

На його переконання, наразі не можна виключати, що діюча іранська влада намагається торгуватися з Заходом, оскільки навряд чи, з урахуванням близькосхідної "порохової бочки", Тегеран буде здатен широкомасштабно продавати Москві свою зброю, зокрема, й балістичну.