Чого хоче Путін від України: які нові вимоги будуть в "меморандумі про мир"

У середу, 28 травня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що РФ запропонувала Україні провести наступний раунд прямих переговорів у Стамбулі 2 червня і вже там представить свою позицію щодо «припинення вогню». У заяві очільника росМЗС йдеться про те, що російська сторона розробила меморандум із «позицією щодо всіх аспектів надійного подолання першопричин кризи». 

Між тим українська сторона вимагає від Росії передати підготовлений нею меморандум, не чекаючи очної зустрічі 2 червня. Зокрема, голова української делегації на переговорах з РФ, міністр оборони Рустем Умєров заявив, що Київ вже передав російській стороні свою позицію щодо припинення вогню в продовження зустрічі у Стамбулі. Вказавши на те, що Москва обіцяла передати свій меморандум одразу після завершення обміну полонених у форматі «1000 на 1000». 

Які три нові вимоги в мирному процесі висунув Путін 

Агентство Reuters розповіло про оновлені вимоги Кремля щодо мирних перемовин. За словами трьох російських джерел агентства, Москва хоче отримати «письмову гарантію» від західних держав про не розширення НАТО на схід, тобто офіційну відмову від вступу до Альянсу України, Грузії, Молдови та інших пострадянських республік. Окрім цього, в оновленому шорт-листі вимог РФ начебто значиться часткове зняття західних санкцій з Росії, вирішення питання про заморожені російські суверенні активи на Заході і гарантії захисту для російськомовного населення України. 

Неназвані співрозмовники Reuters запевняють, що Путін наразі готовий укласти мирну угоду, «але не за будь-яку ціну». «Якщо Путін зрозуміє, що не в змозі досягти мирної угоди на своїх умовах, то спробує показати Україні та Європі військовим способом, що завтрашній мир буде ще болючішим. Путін вважає, що РФ може воювати роками навіть в умовах санкцій, і якби він побачив тактичну можливість на полі бою, він вторгся б ще глибше в Україну», — цитує агентство свої джерела, які також констатували, що очільник Кремля наразі менш схильний йти на компроміс з питання територій і хоче взяти під контроль чотири області України. 

Яка з трьох нових вимог Кремля і чому має перспективи для реалізації 

Коментуючи Фокусу нові ймовірні вимоги РФ, політолог, голова Центру аналізу та стратегій (ЦАС) Ігор Чаленко підкреслив: «Якщо говорити про євроатлантичний альянс, то що означає «письмове зобов’язання» щодо зупинки розширення НАТО? В Альянсі є чітко встановлена політика відкритих дверей, згідно з якою ще у 2008 році Україні та Грузії пообіцяли майбутнє членство. Але, якщо, приміром, навіть припустити, що Трамп наразі видасть заяву про те, що Україна, Грузія, Молдова та інші країни ніколи не будуть в НАТО, прийде наступний президент і скаже, що цю гарантію давав Трамп, а не Сполучені Штати. Таку ж саму лінію, до речі, Трамп проводить зараз відносно політики Байдена, Обами, Картера і багатьох інших попередніх очільників Білого дому».  

Зазначивши, що партнери України прямо заявляють про те, що кейс НАТО не є на столі мирних перемовин, експерт констатував: «Ці сигнали можна трактувати, як небажання форсувати тему Альянсу. Поряд з тим, не слід забувати й про те, що, перебуваючи нещодавно в Одесі, генсек НАТО Марк Рютте прямо сказав, що рішення вашингтонського саміту НАТО минулого року щодо майбутнього України в Альянсі залишається чинним. Тому, на мою думку, в контексті нового раунду мирних перемовин у Стамбулі ми можемо почути щодо цього пункту якісь декларативні заяви окремих західних країн з цього приводу, але це зовсім не означатиме, що Захід ухвалить якісь концептуальні рішення, які заборонять майбутнє приєднання України чи інших членів колишнього СРСР». 

Загалом, в питанні нейтралітету України політолог не бачить можливостей для компромісу, тому що це питання закріплено на конституційному рівні і «ніхто точно не піде на обмеження суверенітету». «З огляду на те, що у 2014 році Росія анексувала Крим і розпалила Донбас, коли у нас на законодавчому рівні був закріплений позаблоковий статус, Україна не повернеться до тих параметрів», — акцентував експерт. 

Аналізуючи фінансово-економічну компоненту нових умов РФ, Ігор Чаленко зауважив: «Тут, схоже, йдеться про розблокування і повернення контролю над активами Росії і те, що РФ це питання актуалізує, є свідченням вагомості цього інструменту в плані ефективного тиску на Кремль. Але з цих активів не буде знято арешт по одній простій причині: під ці кошти вже зараз дуже багато підв’язано майбутніх виплат для України, які стосуються, приміром, 50-ти мільярдного кредиту з боку країн G7. Забезпечення цього кредиту йде якраз за рахунок прибутків з російських знерухомлених активів». 

Що ж стосується третього пункту з переліку нових ймовірних вимог Росії, який стосується захисту в Україні російськомовного населення, то політолог зазначив наступне: «Стаття щодо російської мови залишається в нашій Конституції і ніхто її звідти не вичленяє. У нас є закон про забезпечення діяльності державної мови, але росіяни чомусь вважають, що це є дискримінацією російськомовного населення. Це не так. Але якщо все ж таки говорити про можливий компроміс, то я бачу його у можливості прийняття окремого закону про мови національних спільнот, який конкретизує статтю 10  Конституції України. Не виключено, що під час нових перемовних раундів матимуть місце певні зсуви і по частині РПЦ. Тобто, якщо РФ перестане бути країною агресором, то логічно, що законодавчі обмеження щодо РПЦ, точніше УПЦ МП, не матимуть сенсу». 

Ігор Чаленко також вказує на те, що в контексті мирних перемовин Києва та Москви керівник російської делегації Мединський згадував також про без'ядерний статус України. «Ми й без того маємо без’ядерний статус і у нас, до речі, 2 червня — якраз в день ймовірного другого перемовного раунду у Стамбулі, буде 29 річниця з моменту повного позбавлення усієї ядерної зброї. Дуже символічно, але насправді тут не має довкола чого шукати компроміс, бо все вже й так закріплено на законодавчому рівні», — підсумовує експерт.  

Які ще додаткові умови в межах мирних перемовин протискатиме Кремль 

На тему без’ядерного статусу звертає також увагу й політолог Ігор Рейтерович. «Хоча той же Мединський та інші представники РФ, систематично качають тему без’ядерного статусу України, тут все цілком очевидно: офіційний Київ є підписантом низки тематичних договорів, які ми не порушували. Тому я вважаю, що цей напрямок росіяни використовують, керуючись міркуваннями про додаткове окозамилювання наших союзників, зокрема пана Трампа», — наголосив експерт у розмові з Фокусом. 

Відносно нейтрального статусу України, політолог зазначив: «В частині НАТО про жодні компроміси не може йти мова, оскільки Альянс апріорі не може дати письмову гарантію неприйняття до свого складу якихось країн. Це просто буде означати, що НАТО, не починаючи війну з Росією, цю війну програло. Право вето на прийом не може належати країні, яка не є членом НАТО і тому ця умова, якщо вона дійсно фігуруватиме у Стамбулі, є відвертою провокацією і бажанням РФ принизити НАТО, показавши натомість Путіна, як людину, яка воювала не проти України, а проти усього Північноатлантичного блоку». 

Повну відсутність «вікна» для компромісу констатує політолог і в частині мовного питання. «З приводу захисту прав російськомовного населення України, можна сказати, що це абсолютно нереальна історія. Я, наприклад, не уявляю собі того, як наша влада може піти навіть на обговорення подібного кейсу, оскільки це – виключно внутрішнє питання, яке стосується безпосередньо Конституції України та інших законів, що регулюють вживання тієї чи іншої мови на території нашої держави. Тому якісь додаткові вимоги з боку країни, яка є агресором, є абсолютно неприйнятними. Я вважаю, що в цьому питанні простору для компромісів не має від слова взагалі», — підкреслює Ігор Рейтерович. 

Натомість в частині санкцій і активів, навпаки, вважає експерт, консенсуси є цілком можливими: «З великою ймовірністю частина санкцій точно буде знята з РФ, якщо вона все ж таки піде на перемир’я, а згодом і на завершення війни. Це об’єктивний процес і питання тут полягає в тому, як швидко це відбудеться і яких конкретно санкцій стосуватиметься. А по активам компроміс можливий в тому плані, що Росія начебто не проти того, щоб ці активи були використані на відбудову України. Звісно, РФ не подасть це, як репарації чи сплату за збитки — росіяни вигадають якийсь евфемізм, але в будь-якому разі компроміс тут дійсно виглядає можливим. Загалом, з трьох пунктів, про які повідомило Reuters, тільки цей один має перспективи для обговорень. Решта ж внесені РФ або з метою зірвати перемовини, звинувативши в цьому Україну і Захід, або з огляду на бажання завищення ставок для подальшої можливості виторговувати собі преференції в якихось інших моментах». 

Ігор Рейтерович також припустив, що в мирному меморандумі РФ напевно фігуруватиме питання функціонування в Україні так званої помісної церкви. Крім того, експерт не виключає, що під час нових перемовних раундів у Стамбулі російська делегація на чолі з помічником Путіна Мединським лобіюватиме відновлення діяльності в Україні політичних сил та громадських об’єднань, які, або афілійовані з РФ, або просто виступають з проросійською риторикою. У якості наочного прикладу політолог навів наразі заборонену в Україні де-юре Опозиційну платформу за життя (ОПЗЖ). 

Тим часом прессекретар Путіна Пєсков відмовився коментувати, які саме умови для припинення вогню Москва висуватиме у своєму проєкті меморандуму. «Росія не буде публічно обговорювати зміст документів щодо врегулювання в Україні, переговори повинні проходити в непублічному режимі», — акцентував речник Кремля під час спеціального брифінгу 29 травня. Він також назвав «неконструктивною» вимогу України негайно передати меморандум.