Дорогі напої. Як зміна акцизів в Україні вплине на вартість коньяку, горілки і вина

Ставки акцизного податку планують поступово наблизити до мінімального рівня, встановленого в ЄС. Зокрема йдеться про алкоголь. Але чи потрібно Україні в акцизах рівнятися на Європу та наскільки це доречно в умовах війни? Відповіді на ці питання — у матеріалі Фокусу.

Підвищення акцизів: на шляху до ЄС та поповнення бюджету

22 березня уряд схвалив проєкт Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу в частині акцизного податку". Як пояснили урядовці, перегляд акцизів обумовлено необхідністю наближення національного законодавства до законодавства Європейського Союзу, що є наразі актуальним з огляду на отримання Україною статусу країни-кандидата на членство у ЄС.

Проєктом Закону запропоновано внести зміни до Податкового кодексу України з метою:

• приведення у відповідність до норм Директиви Ради ЄС № 92/83/ЄЕС класифікації алкогольних напоїв у частині, що стосується визначення терміну "проміжні продукти" — вина та інші зброджені напої, які віднесено до кодів 2204, 2205, 2206 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності;
• збільшення розміру ставки акцизного податку для проміжних продуктів з 8,42 до 12,23 гривень за літр, тобто до рівня розміру чинної ставки на вина ігристі та вина газовані.

За планом, підвищення акцизів має відбутися вже з 1 липня. В уряді сподіваються, що впровадження положень законопроєкту дасть змогу забезпечити додаткові надходження до держбюджету в другому півріччі 2024 року. Зокрема, від операцій з реалізації проміжних продуктів від акцизного податку очікують отримати 4,5 млн гривень на місяць, враховуючи обсяги реалізації, передбачені Державним бюджетом України на 2024 рік.

"Щодо проміжних продуктів, то наразі чинна ставка акцизного податку 8,42 гривень за 1 літр передбачена на вина та інші зброджені напої (у тому числі суміші із зброджених напоїв та суміші на основі зброджених напоїв), фактична міцність яких вища за 1,2% об’ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 22% об’ємних одиниць етилового спирту, — пояснив у коментарі Фокусу голова "Укрсадвинпром" Володимир Печко. — До вказаної категорії відносяться вина кріплені, вермути, вина ароматизовані та напої на основі вина з додаванням спирту чи спиртовмісних настоїв (екстрактів)".

Думка економістів: повернення самогоноваріння та інші наслідки

Економіст Борис Кушнірук каже, що має подвійне ставлення до підвищення акцизів. З одного боку, їх дійсно потрібно поступово підтягувати до європейського рівня. З іншого — очевидно, що робити це під час війни, коли падіння доходів населення не зупиняється, — це сумнівне рішення. Такі дії провокують зростання тіньового ринку, яке важко контролювати. Тобто, відзначає експерт, філософія рухатися в Європу та зібрати більше коштів до бюджету породжує проблеми з контрафактом.

Економіст Олег Пендзин нагадує, що в Україні є величезний ринок неврахованого алкоголю. "Я зараз кажу не про контрафакт, а саме про домашній алкоголь: люди женуть самогон вдома, роблять наливки, — зазначив експерт у коментарі Фокусу. — Якщо раніше гнали тільки у селах, то зараз таке враження, що не жене лише лінивий, а в інтернеті можна знайти пропозиції купити самогонні апарати на будь-який смак та гаманець".

І, наголошує експерт, все в рамках закону. Це якщо людина жене самогон на продаж, виникає безліч проблем — від дотримання санітарних норм до сплати податків, а якщо виробляти напій тільки для себе — жодних претензій.

"Але зростання акцизів на алкоголь насправді позначиться на споживачах не так серйозно, як зростання акцизів на тютюн, — продовжує Олег Пендзин. – Цигарки становлять чималу частину контрабанди з України, яка турбує всю Європу, тому зростання акцизів на тютюн входить до головних умов нашої європейської інтеграції. Крім того, одним із структурних маяків МВФ є збільшення доходів бюджету цього року на 44 млрд грн. І для того, щоб цього досягти, є багато ідей – від запровадження акцизів на солодку газовану воду до збільшення податків для ФОПів. Хоча все це нагадує спроби знайти чорну кішку в кімнаті, в якій її немає".

Водночас економіст Андрій Мартинюк вважає, що зростання акцизів може призвести до зниження попиту на вино в низькому ціновому сегменті та до відходу споживачів до інших категорій алкогольних напоїв — пива, слабоалкогольних напоїв. "Для дорогих напоїв підвищення акцизу пройде практично непомітно, а ось на цінах у низькому ціновому сегменті новий акциз позначиться суттєво", — зазначив економіст, додавши, що, на його думку, до вин, навпаки, необхідно застосовувати більш щадну податкову політику, ніж до міцного алкоголю.

Краще зачекати чи час діяти? Які зміни готують для гаманця українців

Мінімальний акциз на проміжні продукти (портвейн, вермут тощо) в ЄС складає 45 євро за гектолитр, тобто 18,9 грн за литр за курсом 42 грн за євро. Тож, щоб досягти європейського рівня, український акциз має збільшитися вдвічі.

Водночас, мінімальний акциз, наприклад, на вино у Європі є нульовим. За словами Бориса Кушнірука, такі ставки грають в інтересах виноробних країн — Італії, Франції, Іспанії, Португалії тощо. Але це зовсім не означає, що акцизи на вино в Україні також стануть нульовими. Адже законодавство ЄС встановлює лише узгоджені мінімальні ставки, а окремі країни мають право застосовувати ставки акцизного збору вище цих мінімальних значень відповідно до своїх національних потреб. Саме тому в країнах-виробниках можна купити пляшку вина за 1,5-2 євро. А, наприклад, у Естонії, де акциз складає 66,52 євро за гектолитр (для вина з вмістом етанолу ≤ 6 об'ємних відсотків) або 155,21 євро за гектолитр (для вина з вмістом етанолу > 6 об'ємних відсотків), пляшку вина дешевше 5 євро не знайдеш.

"Привести акцизи у відповідність до європейських Україні потрібно до вступу в ЄС, — підсумував Борис Кушнірук у коментарі Фокусу. — Тож, у нас ще є час, адже до цього нам років 10, а то й більше. За таких обставин в воєнний час акцизи взагалі не потрібно міняти, а в повоєнний — робити це дуже повільно, розтягуючи цей процес. Бо у населення може виникнути цілком справедливе питання: якщо ми так хочемо наблизитися до ЄС за акцизами, чому не наближаємося за прожитковим мінімумом та рівнем доходів?".

Водночас аналітик Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ вважає, що саме під час війни потрібно шукати галузі економіки, які продовжують генерувати прибутки. "Війна – це стрес та шоковий стан для економіки, тому саме зараз час для диференційованого підходу, – зазначив експерт у розмові з Фокусом. — Тобто слід знижувати податки постраждалим галузям та підвищувати податки тим, хто продовжує заробляти. Сьогодні підакцизні галузі непогано почуваються, тож в даному випадку все правильно".

Самі виробники вина вважають зростання акцизів не дуже доречним, кажуть, що зараз виноробна галузь переживає важкі часи та нагадують: на початку війни на кілька місяців забороняли продаж алкоголю, проте не було запропоновано жодного нормативного рішення, як допомогти виробникам.

Виробники: очікують на зростання мінімальних роздрібних цін

То чи зміняться ціни на алкоголь в Україні цього року в разі ухвалення запропонованого законопроєкту? Оскільки в документі йдеться про зброджені напої міцністю до 22%, це означає відсутність передумов для зростання цін на коньяк, віскі, горілку саме під тиском акцизів. Але вартість міцних напоїв все одно може зростати, на що впливатимуть інші чинники, такі як інфляція, курсові коливання, складнощі й подорожчання логістики і сировини.

Щодо вин, то зростання акцизів призведе до збільшення податкового навантаження на виробників проміжних продуктів, які є платниками такого акцизного податку, і, відповідно, до збільшення роздрібних цін, каже Володимир Печко. "Логічно, що всі витрати, зокрема, на сплату податків, виробник враховує при визначенні ціни товару, щоб не працювати у збиток, — зауважив голова "Укрсадвинпрому". — Але роздрібні ціни збільшаться нерівномірно, бо ціноутворення у кожного суб'єкта господарювання своє за дотримання однієї обов'язкової умови — реалізації не нижче мінімальних цін".

За словами Володимира Печко, виробники алкогольних напоїв та алкогольна галузь в цілому вже давно очікують на перегляд урядом розміру мінімальних оптово-відпускних цін та мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 із змінами та доповненнями. Справа в тому, пояснює експерт, що наразі контроля за виробництвом вина фактично немає. І чесні виробники по суті не захищені, в той час як ті, хто роблять фальсифіковану продукцію, мають можливість демпінгувати. Експерт нагадує, що останній раз мінімальні ціни на алкогольні напої переглядалися більше ніж 5 років тому (02.10.2018), а після цього — лише на ігристі вина в січні 2021-го.

"Чинні мінімальні ціни є занадто низькими, вони не відповідають рівню економічно обґрунтованих витрат на виробництво та реалізацію алкогольних напоїв, зокрема, проміжних продуктів, — відзначив експерт у коментарі Фокусу. — В такій ситуації додаткове збільшення розміру акцизного податку на проміжні продукти без перегляду мінімальних цін урядом ще більше збільшить витрати виробників — платників акцизного податку та негативно вплине на їх господарську діяльність".