Із 16 липня набувають чинності нові мовні норми для інтернет-ЗМІ та підприємців

Із 16 липня всі українські інтернет-ресурси, у тому числі вебсайти, сторінки в соцмережах та Telegram-канали, повинні мати українську версію як основну, яка завантажуватиметься для користувачів із України за умовчанням. Про це йдеться в пресрелізі, опублікованому на сайті Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя.

Зокрема, мовний омбудсмен нагадує, що з 16 липня набуває чинності частини 4 та 6 статті 27 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Нововведення регламентують використання української мови в мережі інтернет, а також інтерфейс комп'ютерних програм, встановлених на товарах.

У пресрелізі Тараса Кременя сказано, що з 16 липня в Україні набувають чинності такі вимоги:

• будь-який товар, на якому встановлена ​​комп'ютерна програма — від автомобіля до пральної машини або електрокавоварки — має бути "локалізовано" для продажу на території України. На товарі повинен бути встановлений україномовний інтерфейс незалежно від того, чи цей інтерфейс використовує електронний екран або має вигляд панелі управління зі звичайними кнопками;
• усі інтернет-ресурси (вебсайти, сторінки в соцмережах, Youtube-, Viber- і Telegram-канали, мобільні додатки тощо), які використовуються як інтернет-представництва суб'єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, у тому числі інформаційні інтернет-ресурси, повинні мати основну версію українською мовою, яка за замовчуванням завантажуватиметься для користувачів;
• українськомовна версія інтернет-представництва іноземного суб'єкта господарювання, який займається реалізацією продукції в Україні, може мати менший обсяг інформації, ніж основна версія, але зрозуміла для користувача з України, щоб він міг проаналізувати мету діяльності цього суб'єкта.

Омбудсмен Тарас Кремінь попереджає, що з 16 липня відсутність українськомовної версії інформаційного інтернет-ресурсу буде розцінено як свідоме порушення власником чинного законодавства України або відсутність держреєстрації ЗМІ як суб'єкта підприємницької діяльності.

Нововведення також дозволяють Уповноваженому із захисту державної мови штрафувати посадових осіб органів держвлади або місцевого самоврядування, керівників і працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, а також інших фізосіб, які порушують мовний закон.

У пресрелізі сказано, що розмір санкції становить від 3400 до 8500 гривень за умови, якщо порушення вчинено вперше. За повторне передбачено штраф у розмірі від 8500 до 11 900 гривень.

Нагадаємо, наприкінці травня до Верховної Ради внесли законопроєкт про заборону російської музики на території України. Автори документа пропонують заборонити публічне відтворення композицій російських артистів, які висловилися проти вторгнення ЗС РФ.

Також Фокус з’ясовував, що омбудсмен Тарас Кремінь у 2021 році не наклав жодного штрафу за порушення мовного законодавства.