Металобрухт із вибухівкою. Яке майбутнє чекає на російське озброєння

Головна мета економічних санкцій — позбавити країну-агресора можливості фінансувати війну та підтримувати боєздатність армії. Тому "під прицілом" у союзників України опинилися підприємства РФ, які виробляють озброєння та боєприпаси.

Розірвані ланцюги. Як санкції підривають російський ВПК

Основними наслідками санкцій для російських виробників озброєнь, за словами керівника програми "ВПК та оборона" Українського інституту майбутнього Володимира Пікузо, стає неможливість використовувати імпортні компоненти та деталі для комплектування у виробництві та обмеження розрахунків із контрагентами.

Залежність ВПК РФ від імпортних деталей для комплектування досить висока. Постачання не припинялися після агресії в Криму та на Донбасі. За інформацією, яку оприлюднило агентство Investigate Europe, протягом 2015-2020 років серед членів ЄС на таких операціях найбільше заробили Франція та Німеччина — 152 млн євро та 122 млн євро відповідно. За словами Пікузо, цей факт не отримав широкого розголосу, оскільки до РФ постачали окремі компоненти зброї, а не готову продукцію.

"В умовах тотального ембарго світові виробники відріжуть РФ від високих військових технологій, і тоді стане не важливо, скільки Росія наштампує болванок для ракет, тому що полетіти вони не зможуть без "французького мозку" та "німецького двигуна ", — коментує Володимир Пікузо. Експерт додає, що й постачальники з Азії (Японія, Тайвань і деякі підприємства Китаю) також офіційно або неофіційно суворо дотримуватимуться санкцій на експорт деталей для комплектування до РФ.

Як зазначає Пікузо, друга група санкцій проти російського ВПК передбачає заборону укладання нових контрактів, отримання передоплати, кредитів і навіть коштів за відвантажену продукцію. Це створюватиме касові розриви, які можуть призвести до технічного банкрутства виробників зброї, яких не звільняють від виплати зарплат, податків та зборів. На думку експерта, вразливіші до таких санкцій торгові доми, основним завданням яких є закупівля деталей для комплектування та продаж продукції, а капітал для страхування від банкрутства відсутній.

Деякі санкції мають на ВПК РФ непрямий вплив. Як зазначає Ярослав Чекер, радник, адвокат, керівник практики енергетики та природних ресурсів АО "Арцінгер", Південна Корея, Сінгапур та Японія ввели заборону на постачання напівпровідників, мікросхем та комп'ютерів, а ЄС, Канада та Швейцарія заборонили експорт товарів та технологій подвійного призначення. Відсутність доступу до чипів спричинить на ВПК РФ гальмівний ефект.

Для посилення впливу санкцій на оборонну промисловість РФ Ярослав Чекер вважає за необхідне запровадити заборону на покупку в росіян військової зброї, літальних апаратів та їх складових.

"Необхідно зосередитися на забороні обходу санкцій ЄС і США через треті країни, а також ввести аналогічні санкції проти Білорусі, через яку Росія має можливість закуповувати товари, які не поставляють безпосередньо", — додає експерт.

Об'єкти ураження. На яких виробників озброєнь направлено санкції

Як зазначає Ярослав Чекер, провідні країни світу — США, Великобританія, Канада, ЄС та Японія — продовжують вводити санкції проти конкретних компаній-виробників озброєння, яке РФ використовує у війні проти України.

Відомо, що з 24 лютого 2022 року Росія випустила по Україні понад 1200 ракет і, як слід очікувати, підприємства, що їх виробляють, потрапили під санкції. Серед них "Корпорація тактичне ракетне озброєння", яка, зокрема, випускає Х-31 — високошвидкісні, керовані ракети повітряного базування, які Росія використовує у війні проти України. Накладено санкції й на НВО "Високоточні системи", яке, зокрема, виробляє зенітно-повітряні та протитанкові ракетні комплекси "Панцир" та "Іскандер".

"Складно спрогнозувати, чи росіяни можуть поповнювати арсенал ракет, оскільки невідомо, що саме з технологій залишається в них і чи готувалися вони до нападу на Україну, заздалегідь закуповуючи необхідні матеріали, — зазначає Світлана Хаджинова, молодша юристка АО "Арцінгер". — Також треба враховувати, що Росія намагатиметься обходити санкції, і на сьогодні вже відомо про постачання товарів військового чи подвійного призначення через територію Грузії чи Східної Азії".

Окремо слід виділити санкції проти державного холдингу "Вертольоти Росії", на який припадає понад 90% російського ринку гелікоптерів, та АТ "Кронштадт", що займається розробкою та виробництвом безпілотників, зокрема БПЛА "Оріон", які використовують у війні проти України. На думку Хаджинової, заборона експорту товарів і технологій подвійного та військового призначення унеможливить розвиток та підтримку виробництва, ремонт та технічне обслуговування військових літаків, вертольотів та БПЛА.