"Це трагедія": радник Міноборони висловився про військовозобов'язаних, які вирішили "сидіти вдома"

Президент України Володимир Зеленський так і не зміг досягти політичного консенсусу щодо мобілізаційної стратегії, попри серйозну нестачу кваліфікованих військ на фронті. Саме так вважають аналітики The Washington Post.

На їхню думку, це вже викликало глибокі розбіжності в українському парламенті й українському суспільстві. Як заявляє радник Міноборони з питань рекрутингу Олексій Бежевець, військовозобов'язані мають визнати, що в них не залишилося часу сидіти вдома.

"Цілком можливо, що росіяни дуже скоро підійдуть набагато ближче, якщо їх нікому буде зупинити. Якщо, крім відсутності боєприпасів, озброєння, снарядів тощо, у нас буде брак кадрів, то це трагедія", — додав він.

Як розвивалася ситуація з посиленням мобілізації

Наприкінці 2023 року президент Володимир Зеленський заявив, що військові запропонували йому мобілізувати ще 450-500 тисяч осіб. Трохи згодом тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний повідомив, що військове командування сформувало цю цифру з огляду на поточні потреби та потреби на 2024 рік.

"Відсутність чіткої стратегії мобілізації — або навіть угоди про те, скільки ще військ потрібно Україні, — стала причиною звільнення Зеленським його головного генерала в лютому, але новий головнокомандувач Олександр Сирський досі не вніс нової ясності", — підкреслює WP.

Видання нагадує, що Сирському доручили провести перевірку наявних збройних сил, щоб знайти більше боєздатних військ, після того, як офіс Зеленського оголосив, що з 1 мільйона мобілізованих нещодавно осіб тільки близько 300 тисяч воювали на передовій.

Важливо

Мобілізація в разі інвалідності: які посади в ЗСУ підійдуть для обмежено придатних, — офіцер (відео)

"Однак через майже місяць після його підвищення (Сирського, — ред.) ніхто у військовому керівництві й адміністрації президента так і не пояснив, де перебувають ці 700 тисяч осіб і чим вони займаються", — констатують експерти.

На думку аналітиків видання, скорочення кількості готових до бою військ в Україні наразі є стратегічною кризою, яка принаймні частково є причиною нещодавнього відступу ЗСУ з міста Авдіївка та навколишніх населених пунктів.

Українські законодавці заявляють, як пише WP, що відсутність єдиного послання від президента й військових посилює плутанину щодо подальших кроків.

"Я не знаю, чому Зеленський чи його команда досі намагаються переконати суспільство, що все завжди добре. Це не так, особливо з армією", — каже Соломія Бобровська, депутатка від ліберальної опозиційної партії "Голос".

Важливо

"Кожен солдат має це прийняти": доброволець дав пораду українцям, яких мобілізують (відео)

Після двох років тотальної війни, як пише видання, почуття суспільної необхідності, яке стимулювало появу нових військ на полі бою та сприяло першим успіхам України, згасло. Багато солдатів поранені або виснажені.

"Це змусило армію покладатися на мішанину вербувальних зусиль і посіяло паніку серед чоловіків боєздатного віку, деякі з яких втекли, побоюючись, що їх призвуть у погано оснащену армію та відправлять на вірну смерть", — припускають у WP.

Заходи щодо посилення мобілізації

30 січня уряд зареєстрував у Верховній Раді нову редакцію законопроєкту про мобілізацію. Серед нововведень — зниження призовного віку до 25 років, встановлення термінів для демобілізації — 36 місяців, введення добровільної мобілізації для засуджених, обмеження для ухилянтів, заборона обіймати посади на держслужбі без військової підготовки тощо.

7 лютого депутати Верховної Ради підтримали законопроєкт у першому читанні, але внесли туди 4195 поправок. Однак, на думку експертів WP, деякі законодавці розглядають цей захід як спробу Зеленського перекласти відповідальність на парламент за неминуче непопулярні рішення.

"Настав час почати дорослу розмову із суспільством і не боятися її. Це не 2022 рік, коли емоції взяли гору", — підкреслює Бобровська.

Її підтримує Володимир Ар'єв, депутат від опозиційної партії "Європейська солідарність", який також упевнений, що настав час серйозних переговорів із суспільством.

"Серйозних і чесних переговорів та роз'яснень, що ми маємо робити без жодної штучної хоробрості", — підсумовує він.

Важливо

Виїзд чоловіків за кордон: адвокат розповів, на які зміни очікувати з 1 березня 2024 року

Нагадаємо, міністр юстиції Денис Малюська підтримав додаткові санкції проти ухилянтів, які обмежуватимуть права. На його думку, в умовах воєнного стану це прийнятно.

У ЗМІ розібралися, коли українці можуть не приходити до ТЦК навіть після отримання повістки. На ігнорування документа є п'ять причин.