У Росії запропонували перейменувати Калінінград на Владибалтійськ

Калінінграда, перейменування Калінінграда, Владибалтійськ, значення Калінінграда для Росії
Російська влада знаходить все нові приводи, щоб нагадати про важливість Калінінграда для РФ

На думку депутата Держдуми Миронова, це наголосить на стратегічному значенні міста, як російського "форпосту на крайньому західному рубежі".

Related video

Лідер партії "Справедлива Росія — За правду" Сергій Миронов заявив, що Калінінград потрібно перейменувати, а статус Калінінградської області підвищити до краю.

"Можливо, настав момент подумати про надання статусу краю регіону, який має для нашої країни стратегічне значення, а також про перейменування Калінінграда відповідно до сучасних реалій і вітчизняних традицій, — зазначив Миронов. — Наприклад, Владибалтійськ і, відповідно, Балтійський край. З цієї назви відразу стає зрозумілим, що йдеться про форпост на крайньому західному рубежі нашої батьківщини, яка простяглася від Тихого океану до Балтики".

Депутат нагадав, що Кенігсберзька область була перейменована на Калінінградську 4 липня 1946 року. У цей час помер "всесоюзний староста" Михайло Калінін, тому місту дали його ім'я, хоча він жодного стосунку до нього не мав. Також розглядалися й інші варіанти: Балтійськ, Славгород чи Королівець. Зрештою Балтійськом почали називати місто Піллау.

Водночас Миронов запевняє, що вирішувати питання про перейменування мають мешканці Калінінграда.

Зазначимо, що Калінінград до закінчення Другої світової війни називався Кенігсбергом, у Німеччині це місто було столицею східної Пруссії. Саме цю назву використовує більшість місцевих жителів, часто скорочуючи її до "Кенік".

Як загострилася ситуація в Калінінграді

Після того, як у червні Литва, виконуючи вимоги Євросоюзу, заблокувала транзит у російський ексклав деяких підсанкційних товарів, Росія оголосила про "блокаду Калінінграда". Депутат Литовського парламенту Матас Малдейкіс заявив про те, що істерія, яка нагнітається Росією у публічній сфері навколо транзиту, не має нічого спільного з реальністю і спрямована на її внутрішній ринок. За його словами, станом на 22 червня через кордон не пропустили лише приблизно 1% товарів, проте з 10 липня набуде чинності заборона на транзит російського цементу.

Проте Кремль продовжував загрожувати Литві та Євросоюзу великими проблемами, натякаючи на можливість збройної агресії з боку Росії. Чиновники дрібнішого рівня у виразах зовсім не соромилися. Наприклад, губернатор Калінінградської області Антон Аліханов заявив, що у відповідь на дотримання Литвою санкцій Євросоюзу та заборону на транзит через територію країни низки товарів у Калінінградську область Москва може завдати значної шкоди литовському транспортному комплексу та навіть знищити його. "РФ може зробити так, що половини економіки Литви не буде", — наголосив він.

Агресивні меседжі почала також транслювати російська пропаганда.

Загрози вплинули. У ЄС заявили, що планують внести поправки до нового пакету санкцій через побоювання того, що Кремль чинитиме тиск на Литву.

Німецькі журналісти з'ясували також, що влада Німеччини має намір розблокувати транзит у Калінінградську область через литовську територію і домогтися зняття заборони на перевезення санкційних товарів. Це пояснюють небажанням допустити військову ескалацію з РФ.