Бензин, сіль, 4G. Якими були головні дефіцити воєнного часу та як Україна їх подолала

На світанку 24 лютого 2022 року країну розбудила війна. Вона лунала за вікнами гучними вибухами та завиванням сирен повітряної тривоги. Світ, який ще вчора здавався звичним і буденним, відразу виявився зруйнованим. Купити свіжі продукти на вечерю, відвідати перукарню, підібрати косметику, випити каву в кафе, з'їсти гамбургер у мережі популярних фаст-фудів, відвідати фітнес-клуб, замовити ліки в аптеці, заправити авто, наповнити келихи вином, нагодувати кішку її улюбленим кормом — ці звичайні речі з першого дня війни залишилися в мирному минулому або перетворилися на складний квест.

Війна виявилася довшою, ніж прогнозували найпесимістичніші аналітики. І на її різних етапах були нові виклики. Навесні на АЗС зник бензин і дизель, улітку звичні овочі та фрукти подорожчали, а улюблених херсонських кавунів українці так і не дочекалися. З жовтня були змушені вечеряти при свічках і вирішували питання, як залишатися на зв'язку. Але так чи інакше Україна навчилася швидко знаходити вихід практично з будь-якої складної ситуації, а символом незламності стали браслети, виготовлені з останньої довоєнної партії сталі маріупольського меткомбінату "Азовсталь".

Паливо в ціні. Як на автозаправках зникло пальне та як його тепер завозять в Україну

Українським автомобілістам перші місяці війни запам'яталися довгими чергами перед заправками та жорстоким дефіцитом пального.

"Я долучився до групи в телеграмі, де учасники повідомляли про ситуацію на АЗК у моєму місті, і там дізнавався, де є бензин. У містах, які довелося відвідувати, шукав такі ж групи — вони були скрізь. Якось у дорозі в безвихідній ситуації в такій групі я знайшов хлопця, який привіз мені каністру бензину за ціною 80 грн за літр", — розповідає про складний досвід підприємець Андрій. Він згадує, що заздрив тоді своєму сусідові — власнику електрокара. Тоді він ще не уявляв, як буде важко зарядити його восени під час солідних перебоїв із постачанням електроенергії.

Справді, дефіцит пального був дуже гострим. Через припинення імпорту нафтопродуктів морем, зупинення постачання пального з Росії та Білорусі, а також руйнування внаслідок ворожих обстрілів українських НПЗ (насамперед Кременчуцького НПЗ) країну навесні 2022 року охопила паливна криза. Як тоді писав Фокус із посиланням на міністерку економіки Юлію Свириденко, у критичні дні запасів палива в країні залишалося лише на 2-3 доби, тоді як до повномасштабного вторгнення резервів вистачало щонайменше на 15 діб.

Єдиним виходом із ситуації стало відпрацювання нових каналів імпорту палива з Європи. Гравці ринку, яким вдалося розвинути цю ініціативу, змогли отримати суттєвий прибуток. Зокрема, мережа АЗК ОККО, яка однією з перших на ринку відкрила системні постачання пального з Європи, за перше півріччя 2022 року отримала 3 млрд грн чистого прибутку, що в 2,5 разу перевищує результат за аналогічний період 2021 року.

Однак і для європейського ринку ця ситуація виявилася викликом. Адже в ЄС ніколи раніше не резервували таких обсягів палива для України. "Отже, нам потрібно перебудувати не лише свій, а і європейський ринок палива", — зауважувала тоді Агія Загребельська, засновниця Ліги Антитрасту. А подібна перебудова потребувала часу.

Проте, відповідно до класичного економічного закону ситуацію вирішила "рука ринку". Вже в другій половині літа вдалося налагодити нові ланцюжки постачання, у роздробі стало достатньо палива, а ціни завдяки усуненню спекулятивної складової дещо знизилися. Тобто побоювання про змову трейдерів, які за відсутності державного регулювання завищуватимуть ціни, не виправдалися.

Важливі медикаменти. Чому перед аптеками вишиковувалися черги та куди вони поділися

"У нашому районі працювала лише одна аптека з 11-00 до 16-00. Щоб до неї потрапити, доводилося годинами відстоювати в довжелезній черзі на вулиці під звуки вибухів і сирен. Але ліки швидко розкуповували, а нові не підвозили", — описує реалії перших днів війни киянка Марина. Вона згадує, як в аптеці у сусідньому кварталі вибуховою хвилею рознесло вітрини, як не можна було знайти елементарних бинтів і таблеток "L-тироксин" для мами, які вона вживає щодня для заміщення гормонів щитовидної залози.

Як раніше пояснював у коментарі Фокусу виконавчий директор Асоціації представників міжнародних фармацевтичних виробників (AIPM Ukraine) Володимир Ігнатов, у мирний час аптеки в Україні мали запас ліків на тиждень, дистриб'ютори — на два місяці, склади виробників — на два-три місяці. Але знищення внаслідок бойових дій кількох великих складів, зокрема компанії "Фармак" у Макарові в Київській області, поява проблем із логістикою та дистрибуцією, а також паніка серед громадян, які розмітали медикаменти, зламали звичайну схему роботи аптечного ринку.

У результаті виробникам довелося налагоджувати виробництво в нових умовах, а дистриб'юторам — вибудовувати нову логістику постачань. І за кілька місяців злагодженої роботи фармацевтичних підприємств, імпортерів, аптечних мереж і представників влади дефіцит ліків вдалося ліквідувати. Тепер система знову працює, як годинник, і громадяни не страждають через дефіцит ліків.

Смачна гречка. Куди з полиць зникла улюблена крупа та чому її знову достатньо

Після початку російського вторгнення з прилавків супермаркетів практично зникла улюблена крупа українців — гречка. І навіть якщо громадянам вдавалося знайти дефіцитний продукт у продажу, ціни лякали. Вартість кілограма гречки протягом року війни, за даними статистики порталу "Мінфін", змінювалася так:

• лютий: 50,48 грн
• березень: 50,81 грн
• квітень: 59,25 грн
• травень: 72,53 грн
• червень: 89,90 грн
• липень: 91,70 грн
• серпень: 92,73 грн
• вересень: 87,94 грн
• жовтень: 80,78 грн
• листопад: 76,99 грн
• грудень: 73,85 грн
• січень: 69,40 грн
• лютий: 64,23 грн

Як раніше пояснив у коментарі Фокусу Олександр Нечипоренко, заступник директора ННЦ "Інститут аграрної економіки", в Україні у 2021 році виробили 106 тис. тонн гречки, тоді як для задоволення внутрішнього попиту було потрібно до 180 тис. тонн. Нестачу компенсували імпортом — 2021 року в Україну завезли 21,7 тис. тонн гречки. Основними постачальниками були такі країни:

• Росія — 12,7 тис. тонн
• Казахстан — 8,63 тис. тонн
• Білорусь — 0,42 тонни

Звісно, після початку повномасштабного вторгнення імпорт гречки з країни-агресора та її сателіта припинився, наслідком чого став дефіцит, який підігрівається підвищеним попитом. Здавалося, що українцям доведеться змінювати свої гастрономічні звички…

Однак у лютому 2023 року гречки на полицях українських магазинів достатньо. Ціни радують планомірним зниженням, починаючи із серпня 2022-го. Благотворний уплив на ситуацію зробив новий урожай гречки, який у 2022 році становив 156 тис. тонн. Із огляду на те, що деяка частина населення країни поїхала за кордон, цієї кількості має вистачити для внутрішнього споживання. Тобто дефіцит гречки українцям більше не загрожує.

До речі, подібне збільшення врожаю гречки пояснюється поверненням інтересу українських аграріїв до цієї нішевої культури. Адже, побоюючись проблем із експортом зернових під час війни, багато підприємств, щоб диверсифікувати ризики, посіяли гречку, яка має попит на внутрішньому ринку України.

Знайти сіль. Як війна змусила українців замінити кам'яну сіль на морську

Наприкінці травня 2022 року з полиць українських магазинів практично зникла сіль. Її дефіцит пов'язаний із початком бойових дій поблизу Соледара Донецької області у квітні, а саме там розташоване найбільше виробництво — завод "Артемсіль".

Оскільки до війни "Артемсіль" — одне з найбільших подібних підприємств у світі — повністю забезпечувало потреби України в харчовій солі, дефіцит не забарився.

Постачальники торгових мереж досить швидко компенсували нестачу необхідного продукту з допомогою імпорту. І, як раніше пояснював у коментарі Фокусу Олег Пензін, виконавчий директор "Економічного дискусійного клубу", саме через наплив імпортної продукції ціни на сіль в Україні підскочили.

Уточнимо, родовища кам'яної солі в Україні є і на заході — у Дрогобичі, Солотвині, Тереблі й ін. Запасів солі там помітно менше, ніж у Соледарі. Але в контексті втрати "Артемсолі" про них згадали. Проте шахти Солотвина наразі затоплені, і виробництво солі там давно не йде. Натомість у селі Теребля на Закарпатті на повний хід іде підготовка до запуску видобутку солі. За словами голови Закарпатської ОВА Віктора Микити, місцеве родовище може забезпечити потреби України в технічній солі, яку взимку використовують для обробки доріг.

Водночас полиці українських супермаркетів заповнила переважно морська сіль різних брендів і походження. Однак знайомого з дитинства паковання кам'яної солі "Артемсіль" уже не знайдеш. Сподіватимемося, що після деокупації Соледара підприємство, швидше за все, відновлюватимуть, а знайома всім сіль повернеться в роздріб.

Генератори, зарядні станції, повербанки. На що полювали українці заради електроенергії

Осінь 2022 року принесла громадянам України нове, несподіване випробування — ворожі ракетні атаки на енергетичну інфраструктуру та тривалі перебої з електроенергією. До цієї реальності довелося підлаштовуватися як громадянам, так і бізнесу. Тоді в Україні стрімко почали розкуповувати генератори, зарядні станції, повербанки, на ринку виник дефіцит, а ціни на такі товари стрімко злетіли.

Денис Корецький, керівник департаменту маркетплейсу АЛЛО, розповідав Фокусу, що в жовтні 2022 року продаж генераторів зріс у 5 разів порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Щоб задовольнити попит, уряд своєю постановою від 9 листопада 2022 року №1260 звільнив генератори, зарядні станції та павербанки від ввізного мита й ПДВ. Проте нововведення запрацювало криво. Ігор Ясько, керуючий партнер ЮК Winner, у коментарі Фокусу уточнив, що відповідні зміни спочатку впровадили "підводною постановою", і тому митники не пропускали генератори без документів, що підтверджують їхній стосунок до боротьби з коронавірусом.

Щоб усунути цю колізію, в грудні 2022 року Верховна Рада проголосувала за відповідні зміни до Митного та Податкового кодексів. Пільги діятимуть до 1 травня 2023 року.

Тепер, коли вулиці українських міст поринають у темряву, практично біля кожної крамнички чи кафе прокидаються генератори. Енергія, отримана від генератора, обходиться бізнесу в рази дорожче, ніж від мережі (від 20 грн за кВт·год), що збільшує собівартість товарів і послуг. Однак бізнес, який зумів забезпечити автономність такою дорогою ціною, взяв на себе соціальну місію ділитися світлом. Тепер під час тривалих відключень електроенергії громадяни можуть підзарядити гаджети й підключитися до інтернету в обладнаних генераторами магазинах, ТРЦ, закладах громадського харчування, АЗК, аптеках, відділеннях банків тощо.

У пошуках сигналу. Як українці навчилися залишатися онлайн

Одним із несподіваних і неприємних наслідків тривалих відключень світла для громадян стали перебої з доступом до інтернету. Зі стаціонарним підключенням ситуація зрозуміла — якщо немає струму, Wі-Fі роутер не працює. Але, як раніше пояснив Фокусу телеком-експерт Олександр Глущенко, у разі, якщо інтернет-провайдер використовує технологію xPON [Passive optical network, пасивна оптична мережа] і до будинку чи квартири проведено оптичний кабель, підключення оптичного приймача та роутера до акумуляторної батареї або блоку безперебійного живлення дозволить залишатися онлайн, якщо інтернет є в провайдера.

Із мобільним зв'язком — інша історія. У разі перебоїв із електроенергією базові станції повинні автоматично перемикатися на резервні батареї, які можуть забезпечити їхню роботу протягом 4-6 годин. Крім того, станцію можна живити від генератора. Але на практиці роботу базових станцій від резервних джерел живлення ускладнювало лавиноподібне зростання навантаження та виснаження резервних батарей у разі тривалих і повторних відключень електроенергії.

Мобільні оператори, яких восени 2022 року опитав Фокус, відповіли, що для вирішення проблеми вони закуповують додаткове обладнання для резервного живлення, зокрема числі генератори, та розширюють ємність мереж там, де це можливо. Очевидно, їхні зусилля виявилися не марними. Принаймні тепер мешканці Києва під час відключення світла за графіком значно скаржаться на проблеми з мобільними даними.

Проте особливо вимогливі користувачі інтернету, щоб забезпечити безперебійну роботу в будь-яких умовах, підключилися до кількох альтернативних провайдерів і, крім того, до супутникового інтернету за допомогою модулів Starlink і тощо.

До речі, Starlink також внесли до списку обладнання, яке можна ввезти до України без мита й ПДВ. Із огляду на те, що в українських роздрібних мережах модулі Starlink не продаються, їх привозять з-за кордону. Як повідомили в пресслужбі компанії "Нова пошта", виключно через сервіс "НП Шопінг" із лютого по грудень 2022 року з Європи в Україну доставили понад 11 тис. інтернет-модулів Starlink.

Артемівське шампанське. Як війна б'є по легендарному ігристому

Місто-фортеця Бахмут, що мужньо протистоїть атакам ворога, вже також стало символом незламності українців, як і маріупольський металургійний комбінат "Азовсталь". Проте через тяжкі бої в цьому місті є ризик втратити унікальне виновиробництво — завод Artwinery, який виробляє шампанське "Артемівське".

Виробництво ігристого тут організували в 1950 роках у великих підземних галереях Бахмута (тодішнього Артемівська), що утворилися внаслідок видобутку гіпсу. Завдяки особливому мікроклімату, який вдавалося підтримувати в гіпсових штольнях на глибині 79 метрів, підприємство Artwinery було єдиним в Україні підприємством, де ігристі вина створювалися за класичною методикою, коли повторне бродіння відбувається в пляшці.

Як раніше писав Фокус із посиланням на джерело в компанії Artwinery, через бойові дії завод призупинив роботу ще в березні 2022 року. Тоді готову продукцію вивезли на склади партнерів і дистриб'юторів компанії на безпечній території України.

У червні 2022 року в компанії запевнили Фокус, що запасів ігристого вистачить на тривалий час. Справді, на Новий 2023 рік українці мали нагоду побалувати себе пляшкою "Артемівського", яке досі є в торгових мережах. Однак на етикетці "Артемівського", яке зараз продається в супермаркетах, дрібним шрифтом написано, що воно було зроблено на замовлення Artwinery у смт Таїрове на підприємстві "Таїрове Вайнері". Водночас ЗМІ облетіла сумна звістка про те, що 1 лютого 2023 року російські окупанти захопили завод ArtWinery та його унікальні підземні склади.

Очевидно, бренд "Артемівське" не зникне з асортименту в мережах. Однак питання про те, коли буде відновлено унікальне виробництво в гіпсових шахтах Бахмута, поки що залишається відкритим.