Action Plan 3.0: Які нові санкції пропонує Україна проти Росії та до чого тут досвід Холодної війни
Міжнародна робоча група щодо санкцій проти Росії, яку очолюють глава президентського Офісу Андрій Єрмак та очільник Інституту міжнародних досліджень Фрімана-Споглі (FSI), посол Майкл Макфол, презентувала новий план дій для подальшого посилення санкційного тиску на РФ — Action Plan 3.0. Про що йдеться в документі та чи мають вже введені проти Москви обмеження очікуваний ефект, з’ясовував Фокус.
Документ, який презентувала група Єрмака-Макфола 16 травня, містить, як зазначають на Банковій, "конкретні кроки, які можуть суттєво підірвати економічний та військовий потенціал РФ для швидшого припинення її агресії в Україні".
"Запропоновані санкційні заходи мають стати потужною відповіддю міжнародної спільноти на російську агресію. Успіх санкцій залежить від їх колективного дотримання та постійного посилення. Заходи, передбачені Планом дій 3.0, є амбітними, але досяжними, вони покликані різко обмежити здатність Росії фінансувати свої військові дії в Україні", — цитує офіційне представництво президента Андрія Єрмака.
Серед запропонованих заходів — конфіскація заморожених активів Центробанку РФ, посилення контролю за дотриманням граничної ціни на нафту (зменшення її на $10 за барель), боротьба з тіньовим флотом танкерів, повне ембарго на уран, алюміній, сталь, а також обмеження на експорт зрідженого газу, азотних добрив та окремих металів.
Також у 50-сторінковому документі, опублікованому на сайті президента, пропонується відновити санкційний орган КоКом, який діяв під час Холодної війни.
На Банковій підрахували, що пакет обмежень Action Plan 3.0 знизить експортні доходи Росії на $70-80 млрд щорічно, а також "забезпечить значний дефіцит зовнішньої торгівлі та бюджету РФ, послабить її валюту та загальну економічну стабільність".
Експерти, з якими поспілкувався Фокус, зійшлися у думці про те, що антиросійську санкційну політику не слід припиняти за жодних обставин. Втім, їхні коментарі дещо відрізняються в частині ефективності де-факто обмежувальних заходів відносно Російської Федерації.
Повністю спиратися на бізнес в умовах війни не можна
"Світова економіка в цілому настільки широка та об’ємна, що дозволяє Росії знаходити шляхи компенсації від санкційних утисків і втрат. А для РФ наразі головне — це продаж палива та енергоносіїв і отримання мікроелементів для складних збройних інструментів, як РЕБи, ракети, тощо. На превеликий жаль, це неможливо відслідкувати, оскільки мікроелектроніка розповсюджується літаками, а не потягами чи, скажімо, кораблями, що можна було б фіксувати, — зауважує у розмові з Фокусом ексміністр економіки Володимир Лановий.
Підкресливши, що РФ станом на сьогодні активно працює над відновленням свого військово-промислового комплексу, колишній глава Мінекономіки констатував, що "росіяни вже зараз виробляють такі види озброєння, які раніше їм і не снилися".
"Російська Федерація постійно краде технології, конструкторські системи і тому в них є можливості потужного підйому ВПК. Потрібно перебивати їх якістю, не зупиняючись на тому рівні, який був у 2022 році", — акцентує Володимир Лановий.
На його переконання, санкції, запропоновані напередодні групою Єрмака-Макфола, серед іншого, втілюють і важливі політичні моменти: "Гадаю, що подібного роду групи не лише з економічними, а й з політичними напрацюваннями нам потрібні, оскільки вони передбачають конкретні пропозиції, а в нас поки що, давайте говорити відверто, збору системних фахових ідей в Україні фактично не має. Це дуже погано, тому що нам потрібно повсякчас акумулювати ідеї, які потрібні для перемоги. І в цьому контексті створення щось на кшталт КоКому, теж може грати свою позитивну роль в плані започаткування широкого міждержавного дискурсу".
Відповідаючи на запитання Фокусу про те, наскільки союзники України готові до введення подальших антиросійських санкцій, навіть якщо це відверто шкодить їх особистим економічним інтересам, ексміністр економіки зазначив: "Якщо ми говоримо про наших союзників, маємо усвідомлювати, що держава і бізнес — це не одне і теж саме. Тобто, коли та чи інша держава в чомусь обмежує бізнес, то бізнес шукає (і як правило знаходить) шляхи, які дозволяють обійти ці перешкоди. Бізнес, на жаль, не є національно орієнтованим, антитерористичним і т.д. Якщо знайдеться той, хто купить в них ту чи іншу продукцію в десятки разів дорожче, то вони продадуть її навіть чорту, бо мають власну вигоду".
Наголосивши на тому, що, тим не менше, у світі є механізми тих чи інших постачань, Володимир Лановий констатував: "Американці, приміром, контролюють постачання своїх компаній по всьому світу. Вони справді створили таку систему, але бізнес все рівно знаходить законодавчі лазівки, зв’язуючи фактично руки контролюючим органам. Власне тому ми й знаємо різні світові компанії, які продовжують працювати в Росії, підтримуючи її економіку. А є й інша ситуація. Наприклад, взяти Ілона Маска. Він то Україні допомагає, а то — Росії. Ось вам яскравий приклад того, що повністю спиратися на бізнес, на приватні структури в умовах війни в жодному разі не можна".
Санкції проти РФ — це велика геополітична гра
"Антиросійські санкції працюють і вони є досить дієвими. Наприклад, якщо подивитися на деякі результати дії санкцій, ми побачимо, що, той же "Газпром" за минулий рік, вперше, починаючи з 90-х став збитковим, а за перший квартал цього року його збитки почали доганяти збитки за увесь минулий рік, а йдеться в такому разі про мільярди доларів. Крім того, Росія втратила європейський енергетичний ринок, який почав захоплювати ще Радянський Союз і контролював в результаті більше 50-ти років", — констатує у розмові з Фокусом виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.
Підкресливши, що економіка РФ "дихає" за рахунок передусім військових замовлень, експерт додав: "Останніми місяцями зростання російської економіки, навіть попри те, що вона переходить на військові рейки, помітно загальмувалося, а намагання продати всі обсяги енергоносіїв на Схід, не увінчалися успіхом. Тим паче, що і нафту, і газ Росія продавала в той же Китай та Індію з великим дисконтом. І тепер є проблеми з розрахунками, оскільки проводиться все в національних валютах, тоді як ані рубль, ані юань не є конвертованими валютами".
Між тим, на думку Олександра Леонова, санкції хоч і працюють, проте вони є неповними "і це є великий-великий мінус".
"Сьогодні йде третій рік повномасштабної війни, а санкції й досі не накладені на "Росатом" — високотехнологічну компанію, яка тісно співпрацює з російським Міністерством оборони. А чому "Росатом" досі без санкцій, попри усі зусилля офіційного Києва? А тому, що Росія наразі збагачує більше 50% світового урану і Захід не міг відмовитися від цього миттєво. Тим більше, що Росія і Китай докладають зусиль щодо звуження зусиль Заходу для маневру. Наприклад, заколот в Нігері, звідки Франція отримувала більшу частину свого урану — саме з цієї опери".
Експерт, наголосивши на тому, що в РФ свого урану майже немає, констатував один "вельми цікавий момент": "Приблизно 45-46% світового урану сьогодні видобуває Казахстан. І Макрон, який нещодавно відвідував Казахстан, і США, думаю, тут теж залучені, намагаються викинути з ланки збагачення Росію за рахунок того, що західні компанії купуватимуть уран у Казахстану, збагачуючи його. Це така велика геополітична гра, яка дійсно є надзвичайно важливою".
Зазначивши, що окремі санкції проти РФ впроваджуються повільно і "зі страшним скрипом", Олександр Леонов наголосив, що це відбувається через побоювання Заходу отримати економічний шок щодо ембарго на нафту, газ тощо.
"Станом на сьогодні Захід шукає можливості для того, щоб відмовитися від російського збагаченого урану і перші ознаки, що вони до цього готуються — свіже рішення Конгресу про заборону купівлі збагаченого урану з РФ. Тому, так, з одного боку, можна ображатися на Захід, який дійсно діє іноді досить довго. Але з іншого боку, вони діють так обережно, зокрема, щоб не обвалити підтримку України з боку свого населення. Адже масштабна економічна криза може призвести до того, що російська пропаганда і політичні опоненти чинної влади в тих чи інших західних країнах будуть на цьому активно грати мовляв, ця незрозуміла війна в Україні призвела до того, що нам тут всім дуже погано", — наголошує Олександр Леонов.
Що стосується подальших дій, і, зокрема, конфіскації російських активів, на чому наполягає Україна, то тут, на переконання експерта "не все так просто".
"Ми бачимо, що загальмувалося рішення "Великої сімки" по росактивах через проблеми юридичного характеру. Але мені дуже подобається, що вже зараз порушується питання про створення спеціальних інституцій, зокрема й щодо санкцій проти Росії. Це надзвичайно важливо, тому що інституції будуть працювати і проти Росії, і самі на себе. Давайте, згадаємо поправку Джексона-Вейніка, яка діяла ще років 15 після того, як Союз розвалився. І ці інституції теж будуть працювати певний час, навіть тоді, коли війна Росії проти України закінчиться. Ну, а поки що маємо й надалі послідовно гнути свою антиросійську санкційну лінію, просуваючи її на міжнародній арені", — підсумовує Олександр Леонов.
До речі, якщо говорити про цю саму санкційну лінію, то слід зауважити, що в Action Plan 3.0, окрім цілого ряду пропозицій економічного штибу, присутня й важлива політична компонента.
Зокрема, наголошується необхідність визнання Росії державою- спонсоркою тероризму, а також внесення до підсанкційного списку "якомога більше осіб та організацій, котрі систематично підтримують або фінансують російську агресію".