Latynka для України. Відірватися від "Московії" чи зміцнити "русский мир"?

Олексій Данілов, секретар Ради нацбезпеки та оборони, в інтерв'ю Радіо Свобода сказав, що Україні варто позбутися кирилиці і перейти на латиницю. "Це буде одна з фундаментальних речей", — зазначив Данілов. Заява політика закономірно викликала дискусію в соцмережах і науковому середовищі.

Розмови про перехід на латинський алфавіт у незалежній Україні ведуть з 1990-х років. Раз на кілька років хтось із перших осіб зачіпає цю тему, виносячи її в публічну площину. Наприклад, у 2018 році Павло Клімкін, на той момент міністр закордонних справ, також запропонував ініціювати обговорення можливості такого рішення. Але далі розмов справа не йде.

Перейти на латиницю — відірватися від "Московії"

Мовознавець-ентузіаст Юрко Зелений, який розробив сучасну українську латинську абетку, ще з початку 2000-х використовує латинку в повсякденному житті: пише нею листи в електронній пошті і повідомлення в соцмережах. У рукописному варіанті транслітерація міцно увійшла в його життя ще раніше — у 1980-х, коли разом з батьками він повернувся в Україну з Чехословаччини. Наразі Зелений не користується кирилицею навіть при діловому листуванні, відмовляючись від неї лише під час заповнення офіційних документів. Як правило, проблем через це при комунікації з іншими людьми в нього не виникає. "Навіть ті, хто висловлюється проти латинки, легко її розуміють", — уточнює він.

Багато років Юрко Зелений відстоює ідею переходу України на латинську абетку.

"Якщо ми бачимо хрест на храмі, ми розуміємо, що це центр християнства, місяць — мусульманський світ, те ж саме з абеткою. Коли ми бачимо кирилицю, хто б там що не говорив, у світі вона асоціюється з російським світом, латинка — це західний світ, ієрогліфи — це схід", — пояснює Фокусу Юрко Зелений.

Критики впровадження латинського алфавіту часто посилаються на те, що кирилиця — це невід'ємна частина історії країни, українці століттями користувалися нею, та й основні збережені літературні пам'ятники написані нею. Однак Зелений такі доводи вважає непереконливими.

Спершу він зазначає, що кирилиця народилася не на нашій території. Якщо заглиблюватися в історію, такий алфавіт створювався з ініціативи Візантійської імперії для Моравії і Болгарського царства, і лише потім перекочував до нас. По-друге, навіть початкова кирилиця, створена просвітителями Кирилом і Мефодієм, до наших часів не збереглася: Петро I, одержимий західною культурою, переробив її, намагаючись наблизити якраз до латинського варіанту. Крім того, мовознавець впевнений, що жити минулим немає сенсу. "Адже тоді взагалі варто повернутися до чумаків, возів і волів", — сміється він.

Кирилиця чи латиниця? Болгарія, Сербія, Казахстан

Однак наукова спільнота в основній своїй масі скептично ставиться до ідеї переходу на латиницю. Богдан Ажнюк, директор Інституту мовознавства ім. Потебні НАН України та глава Українського бюро лінгвістичних експертиз, неодноразово заявляв, що українська мова повинна залишатися в тій системі писемності, у якій перебуває безліч століть.

"Українська мова старописемна. І дуже багато успадкувала з давніх пір разом з прийняттям християнства. Немає ніякого сенсу переходити на латиницю", — зазначив професор в одному з недавніх інтерв'ю. Як приклад учений наводить країни, що зберігають свої системи письма: Ізраїль, Японію, Китай і ближчі до нас Вірменію і Грузію. Нерідко експертна спільнота згадує Сербію, де нарівні з латинським алфавітом, "гаєвицею", в обігу залишається "вуковиця" — місцевий різновид кириличної абетки.

Важливо

Добре забуте старе. Навіщо Олексій Данілов підхопив ідею більшовиків про латинізацію мови

Максим Вакуленко, вчений секретар Інституту проблем штучного інтелекту, що займається розвитком лінгвістичних технологій, упевнений, що ще більш показовим є досвід Болгарії. Коли у 2007 році країна вступала до Євросоюзу, Брюссель поставив умову: болгари мають відмовитися від кирилиці. Але державі вдалося довести доцільність її використання і цінність алфавіту для нації. Таким чином, Болгарія стала єдиною країною в ЄС з кирилицею, а на валюті євро ввели напис кирилицею.

Паралельні системи

Мовний експерт Максим Вакуленко також виступає за впровадження латиниці, але не замість кирилиці, а паралельно. За його словами, таку умову Україні диктує сучасний світ з його технологіями.

"Це необхідно для міжнародної комунікації, для розвитку лінгвістичних технологій, мовної інженерії, а також для відтворення історичних українських назв під час міжнародного спілкування, — коментує Вакуленко. — По всьому світу розробляються системи машинного перекладу, автоматичного підсумовування текстів, визначення настрою в повідомленнях. Усі ці лінгвістичні технології передбачають, що будь-який текст повинен конвертуватися в латиницю".

Якщо Україна, яка зараз поза цими процесами, усе-таки планує приєднатися до сучасних розробок, то без латиниці їй не обійтися, підкреслює експерт. Але потрібна вона лише для конкретних цілей, і від кириличного алфавіту, нерозривно пов'язаного з нашою історією, Україні відмовлятися не варто, упевнений Вакуленко. Саме такий формат сьогодні діє в країнах колишньої Югославії, зокрема в уже згадуваній Сербії. Місцеві жителі без проблем переходять з латиниці на кирилицю і навпаки. Максим Вакуленко вважає, що наша країна може піти аналогічним шляхом.

А В'ятрович проти!

Після інтерв'ю Олексія Данілова проти переходу на латиницю висловилися багато громадських діячів, які ратують за збереження української ідентичності. Серед них — Володимир В'ятрович, народний депутат від ЄС і ексглава Українського інституту національної пам'яті.

"Кирилиця — фундаментальний елемент нашої тисячолітньої культури та ідентичності. Відмова від неї зробить нас слабшими, позбавить унікальності, відріже наступні покоління, які не читатимуть кирилицею, від культурної спадщини наших предків", — пише він у себе в Facebook. В'ятрович переконаний, що замість того щоб "захистити нас від Росії", таке рішення лише посилить русифікацію в країні. За його словами, в останні роки все більше російськомовних громадян стали переходити на українську. Введення латиниці створить додатковий бар'єр і зупинить багатьох з них.

"Така зміна може спровокувати рух у протилежному напрямку — звична кирилична російська для багатьох (особливо літніх людей) буде простішою, ніж незнайома латинська українська", — зазначає нардеп. Навіть якщо перехід на латиницю буде плавним, а нову графічну мову стануть вводити і використовувати паралельно з кирилицею, розкол посилиться, оскільки в країні одночасно почнуть використовувати три мови — два варіанти української і російську.

Про те, що незнання кирилиці може відрізати майбутні покоління від предків, говорить і Максим Вакуленко. Як приклад він наводить Туреччину, яка при Кемалі Ататюрку перейшла з арабського на латинський алфавіт: "Що вийшло в результаті? Сучасні молоді турки, приходячи на кладовище до предків, навіть не можуть прочитати написи на могилах".

Про людське око

Більшість політиків і експертів також вважають заяву Олексія Данілова несвоєчасною і навіть маневром, що відволікає, у жалюгідній ситуації з тарифами, запуском "Північного потоку-2" та іншими загальнодержавними проблемами.

"Щоразу, коли такі ідеї з'являються, люди забувають про серйозні події — початок російсько-білоруських військових навчань біля наших кордонів; запуск "Північного потоку-2", а паралельно з ним — угорської гілки, через яку Українська ГТС перестане бути рентабельною до кінця року; чи готові ми до місії МВФ; що робити зі зростаннями тарифів на комунальні послуги. Але ми далі говоримо про латиницю", — міркує в розмові з Фокусом політолог Віктор Таран. За його словами, ініціатива, озвучена секретарем РНБО, може, і хороша, але відволікає громадян від важливих подій у політичному порядку денному.

А на думку політолога Петра Олещука, таким чином секретар РНБО працює на власний піар: "Данілов позиціює себе як жорсткого противника Росії. Його ідея обговорювана, але малореалістична, зате завдяки цьому він перебуває в інформаційному просторі. Перехід на латиницю має скоріше маргінальну, а не масову підтримку. Виходячи з ідеологічних і прагматичних причин, для більшості вона безглузда. Офіс президента не займає радикальну позицію, де схильні до більш центристським підходів, тому в іміджевому плані озвучена Даніловим ідея навряд чи потрібна президенту". У результаті вчені і політологи сходяться в тому, що ідею латинізації української мови, яка переживає черговий сплеск і бурління, відкладуть у довгу шухляду. Поки газ не подешевшає, наприклад.

Процесу немає

Орися Демська, голова Національної комісії зі стандартів державної мови, у коментарі Фокусу уточнює: "Ми не розглядаємо стандарт латинізації і не працюємо в цьому напрямку. Таких запитів у вигляді розпоряджень, клопотань, рекомендацій або прохань не отримували". Існують два основних механізми, для того щоб у Нацкомісії запустилася процедура розгляду питання. "Це може бути відповідне розпорядження Кабінету Міністрів або громадська ініціатива — у цьому випадку ми також повинні відреагувати", — зазначає Демська.

Важливо

Не ходити колом. Чим небезпечна історична амнезія і як її лікувати в Україні

Поки офіційний процес опрацювання латинізації не запущено, будь-які заяви високопоставлених осіб залишаються їхньою особистою думкою і ніяких конкретних змін у державі не означають.