Прогрес від Дональда: чому Трамп заговорив про позитивні зрушення на шляху до миру

В понеділок, 16 грудня, майбутній американський президент Дональд Трамп дав свою першу офіційну пресконференцію після перемоги на виборах у листопаді. Він зібрав журналістів у своєму маєтку Мар-а-Лаго (Палм-Біч, штат Флорида), щоби поділитися планами свого президентства, яке розпочнеться після інавгурації 20 січня.

Серед проблем, які чекають на своє вирішення, обраний президент назвав "конфлікт в Україні", врегулювати який, на його думку, буде ще складніше, ніж близькосхідний.

Чи змінилося бачення Трампа щодо російсько-української війни

Говорячи про російсько-українську війну обраний президент США зауважив, що ситуація ускладнилася після ухвалення нинішньою адміністрацією США рішення про ракетні удари американською зброєю вглиб Росії. "Я не думаю, що варто було б дозволяти запуск ракет на 200 миль у Росію. Я думаю, що це було погане рішення, і це втягнуло корейців із Північної Кореї у війну", — сказав Трамп. І відразу згадав, що з Кім Чен Іном у нього "хороші стосунки". "Я єдиний, у кого вони є", — сказав обраний президент США.

На уточнювальне запитання журналістів, чи планує він скасувати рішення про удари вглиб РФ, Трамп відповів: "Так, я міг би… Я думаю, це було дуже безглуздо".

"Ми намагаємося зупинити війну, цю жахливу, жахливу війну, яка відбувається в Україні, між Росією та Україною. Ми досягли невеликого прогресу, але це складна ситуація. Ми маємо діяти якнайкраще. Побачимо, що станеться… З моменту виборів ми працюємо щодня, щоб світ міг трохи перепочити, аби позбутись війн", підсумував Трамп, додавши, що в Україні "рівна земля", тому "єдине, що зупиняє кулю, — це людське тіло".

Вельми показово, що Дональд Трамп вже не стверджує, що зупинить бойові дії за добу, але запевняє, що принаймні має намір "суттєво просунутися у цьому напрямі".

Чи дійсно Путін готує підґрунтя для "перемоги" по одному з пунктів "СВО"

Припустивши, що прогрес Трамп побачив передусім із боку України, політолог Петро Олещук у розмові з Фокусом констатував: "Офіційний Київ систематично говорить про готовність здійснювати певні кроки на шляху до миру, тоді як Москва займає прямо протилежну позицію. І Трамп, що дуже важливо, вже усвідомив, що головною перешкодою на шляху до миру є саме позиція, а точніше — поза, Росії. І якихось змін цієї пози ми наразі не спостерігаємо, хоча можемо припускати, що у РФ, як завжди, є дуже суттєві розбіжності між публічною позицією і тією позицією, яку вони висловлюють під час переговорів".

Водночас, на переконання експерта, певні ознаки пожвавлення з боку Росії спостерігаються: "Наприклад, Бєлоусов (глава Міноборони РФ. — Ред.) днями заявив, що ЗСУ втратили понад мільйон осіб. Звісно, ми це можемо сприймати як чергову дурнувату пропаганду, але, я думаю, в даному випадку все трохи складніше".

Власне, складність, припускає Петро Олещук, полягає в тому, що росіяни у такий спосіб можуть готуватися до оголошення про те, що задача щодо демілітаризації України була виконана.

Чому Трамп має упереджене ставлення і до Зеленського, і до Путіна

Дональд Трамп, не маючи попередніх запевнень, навряд чи вийшов би з публічними заявами щодо певного прогресу у врегулюванні російсько-української війни, вважає політолог Олег Постернак. В цьому контексті експерт, нагадавши у розмові з Фокусом про нещодавню зустріч у Парижі Зеленського, Трампа і Макрона, констатував: "Швидше за все, Трамп все ж таки комунікував із Путіним через Орбана 11 грудня, коли угорський прем’єр мав із очільником Кремля годинну розмову. Отже, очевидно, що Трамп володіє базовою інформацією, яка зумовлює можливість впевнено говорити про "невеликий прогрес". Крім того, не слід забувати про те, що працює прихована непряма дипломатія, учасники якої погоджують певні лінії подальшого руху на шляху до миру".

Трамп, переконаний політолог, вже чітко усвідомив, що кейс російсько-української війни дозволяє йому "дуже швидко і масштабно" представити себе в якості людини, що примирила Україну та Росію і у такий спосіб отримати "максимальний піар глобально рівня".

Між тим експерт констатує, що у Трампа є певна упередженість щодо Зеленського, враховуючи, що у 2020 році саме через телефонну розмову з ним республіканець ледь не отримав імпічмент: "Ця історія має якісь відтінки у сприйнятті Трампа. Але упередженість є й відносно Путіна, з яким Трамп зустрічався за першої каденції кілька разів і мав можливість скласти своє враження про нього. До речі, це враження може абсолютно не відповідати публічним коментарям про "друга Владіміра". Трамп — це макрореаліст нової політичної хвилі і для нього не завжди публічне є основою для безпосередньої політичної та дипломатичної роботи. І попри те, що він раніше неодноразово заявляв, як пишається Путіним, як лідером, саме Трамп запровадив відносно РФ санкції і надав Україні першу летальну зброю".

Загалом, чимало дій, які вчинив Трамп за своєї першої каденції, наголошує експерт, носять чітко виражений антикремлівський відтінок.

Що насправді відбувається на мирному треку

Політолог Ігор Чаленко, коментуючи Фокусу заяву Трампа про "невеликий прогрес" в питанні російсько-української війни, зазначає наступне: "Можу припустити, що в цьому разі йдеться про комунікацію завдяки радникам обраного президента США, як із Києвом, так і з Москвою. Цілком можливо, в цьому напрямі задіяний пан Келлог (кандидат на посаду спеціального посланника з питань російсько-української війни. — Ред.). Хоча тут ми можемо згадати його нещодавню перепалку з російським олігархом Малофєєвим, а відтак припустити, що в кадровій колоді Трампа є й інші перемовники. Втім, судячи з виступу Небензі на засіданні Радбезу ООН, чесно кажучи, як на мене, не має не те що "маленького прогресу", про який говорить Трамп, а є навіть певний регрес. Бо це був не виступ, а суцільне жахіття і нахабна дипломатична провокація за рахунок сотень наших військовополонених, яких Україна начебто не хоче забирати. Тобто де-факто Російська Федерація відкрито і у відверто хамській манері відмовляється взагалі від реальних перемовин".

На переконання експерта, новообраному президенту Сполучених Штатів вкрай важливо показати, що навіть до інавгурації від досяг якогось результату. Проте, констатує експерт, наразі можна говорити хіба що про результат із боку України, яка чітко продемонструвала свою зацікавленість у завершенні війни в координації з західним світом. Офіційний Київ рухається з абсолютно конструктивною позицією, резюмує Ігор Чаленко, наголошуючи, що це цілком і повністю дисонує з "ігрищами Кремля". Наразі, коли ситуація максимально наблизилась до ймовірності припинення режиму вогню, акцентує Ігор Чаленко, Кремль "дуже налякався цього" і гранично оперативно увімкнув задню.