Візит не для галочки: навіщо Зеленський терміново поїхав до Франції і про що домовився з Макроном
Сьогодні у Парижі президент Володимир Зеленський провів багатогодинні закриті перемовини зі своїм французьким колегою Емманюелем Макроном. Головною темою зустрічі двох лідерів став пошук актуальних шляхів задля припинення російсько-української війни. Що зрештою показала і приховала комунікація очільників Банкової та Єлисейського палацу, з’ясовував Фокус.
П’ятниця 13-го, попри усталені суспільні забобони, не стала на заваді вельми продуктивній зустрічі президентів Зеленського та Макрона. До речі, якщо продовжити говорити мовою цифр, то слід зазначити, що нинішній візит українського лідера до П’ятої республіки став одинадцятим від початку повномасштабної війни. Натомість за аналогічний період нинішній господар Єлисейського палацу відвідав Україну лише раз – у червні 2022-го в рамках спільного візиту із тодішнім канцлером Німеччини Олафом Шольцом, колишнім прем’єр-міністром Італії Маріо Драґі та екс президентом Румунії Клаусом Йоганнісом.
Символічно, але саме з Румунії, здійснивши напередодні перемовини з тамтешньою владою на найвищому рівні і попрямував до Франції Володимир Зеленський.
На якому показовому фоні проходив візит Зеленського до Парижу
Варто окремо зазначити, що нинішній візит глави української держави до французької столиці відбувся на тлі фактичного ультиматуму, який озвучив нещодавно президенту США німецький канцлер. Зокрема, Фрідріх Мерц наголосив, що Європа не сприйматиме жодну мирну угоду щодо України, укладену без її безпосередньої участі. В даному контексті очільник уряду ФРН недвозначно натякнув, що оскільки «контрольний пакет» санкцій проти РФ належить саме Євросоюзу, то будь-яка домовленість очільників Білого дому та Кремля без згоди ЄС не призведе до зняття обмежень, а відтак не буде реалізована в практичній площині.
Нагадаємо, що через події довкола Ірану тристоронні перемовини по лінії Київ-Вашингтон-Москва, які мали відбутися на поточному тижні відклалися за ініціативою США. Водночас у четвер, 12 березня спецпредставник Трампа Стів Віткофф повідомив про зустріч у Флориді з російською делегацією на чолі з путінським посланцем Кирилом Дмитрієвим. Він не розкрив жодних деталей перемовин, лише сухо констатував, що сторони обговорили низку питань і домовилися підтримувати зв’язок.
Повертаючись до закритої зустрічі українського та французького лідерів 13 березня, зауважимо, що вона тривала кілька годин поспіль і за її підсумками президент Макрон, серед іншого, однозначно заявив про те, що офіційний Париж, по-перше, виступає за обов’язкову участь Європи у мирно-перемовному процесі, а по-друге – лобіюватиме подальший тиск об’єднаного Заходу на Російську Федерацію.
Яку роль у процесі мирного врегулювання може зіграти президент Франції
Аналізуючи у розмові з Фокусом нинішній візит президента України до Франції, політолог, голова Центра аналізу та стратегій (ЦАС) Ігор Чаленко зазначив наступне: «Ключове питання, попри те, що зустріч була закритою, лежить на поверхні. Річ у тім, що у нас зривається питання європейського кредиту для України, а це питання є критичним і тому зараз потрібно домовлятися про двосторонні угоди з країнами — членами Європейського Союзу (ЄС) для того, щоб забезпечити мінімум 30 мільярдів євро на пів року, дочекавшись допоки в Угорщині мине виборча лихоманка. Це, ще раз наголошую, перше і головне питання з розряду критично важливих для нашої з вами держави».
Другим, не менш важливим питанням експерт називає перемовний трек: «Попри гучні розповіді Віткоффа про переломність моменту, має бути усвідомлення, що надалі є або вихід на тристоронню зустріч у форматі Зеленський-Трамп-Путін, або ж ми заходимо в тотальний глухий кут. Якщо заходимо в тотальний глухий кут – це означає переформатування подальших перемовин в бік посилення європейської складової. А Макрон, я нагадаю, це людина, яка зараз відновила на технічному рівні спілкування з Москвою».
Загалом, на переконання Ігоря Чаленка, візит Зеленського до Франції «носив комплексне значення», позаяк Україна наразі, виходячи з ситуації в Ірані, прагне максимально підвищити свою геополітичну вагу та значимість.
Окремо підкресливши, що для президента Макрона його персональний внесок у завершення російсько-української війни може мати вкрай важливе значення, політолог резюмував: «Нагадаю, що саме за Макрона-президента відбулася єдина зустріч Путіна і Зеленського у Парижі в 2019-му. Тобто, Макрон підхопив керування у Нормандській четвірці і для того, щоб поставити гарний знак оклику після своїх двох президентських термінів дійсно тема України для нього є важливою. Але точно, що Макрон поки не збирається на політичну пенсію. Думаю, зважаючи на його вік та активність, він переходитиме на загальноєвропейський рівень задля реалізації своєї концепції щодо стратегічної автономії Європи і консолідованість з Україною тут є важливим пазлом».
Чому Макрон максимально протискає присутність Європи у мирному процесі
Як і Ігор Чаленко, політолог, експерт центру «Об’єднана Україна» Петро Олещук вважає, що ключовою метою візиту українського президента до Франції став пошук алгоритмів для «розморозки» заблокованого угорським прем’єром Віктором Орбаном кредиту Євросоюзу для України».
При цьому експерт у розмові з Фокусом акцентує увагу на тому, що Франція має особливий інтерес в тому, аби українська кредитна крига скресла: «Зацікавленість французької сторони полягає в тому, що за рахунок цього кредиту ЄС для України мають реалізуватися домовленості щодо закупівлі Києвом французьких літаків Rafale. І саме тому, думаю, Зеленський намагається заручитися підтримкою Макрона, аби просунути питання виділення цього кредиту якомога швидше».
Політолог переконаний, що питанням номер два після «завислого» єврокредиту Україні під час закритої розмови Зеленського і Макрона значився мирно-перемовний кейс.
«Ми бачимо, що американці вже починають знімати санкції з Росії. При цьому, що важливо, переговори у тристоронньому форматі (Україна-США-РФ – Фокус) скасовані, але Віткофф з Кушнером сепаратно зустрічаються з Дмитрієвим. З урахуванням цього факту, Україна намагається заручитися підтримкою Франції, очікуючи, що найближчим часом нас знову чекатиме, м’яко кажучи, непросте спілкування зі Сполученими Штатами», — зазначає Петро Олещук.
Резюмуючи, Петро Олещук наголосив, мовляв, унікальність Франції полягає в тому, що це єдина ядерна держава — член Євросоюзу (ЄС) і як Вашингтон, так і Москва апріорі не можуть з цим не рахуватися в контексті мирного врегулювання по Україні, позаяк ядерна зброя у сучасному світі залишилася чи не єдиним вагомим геополітичним аргументом.