Без "Мрії", але з "Русланами": чим займались Київський авіазавод та "Антонов" до та під час війни
106 років тому, 9 вересня 1920 року, з'явився Київський авіаційний завод, перший серійний виріб якого — Ан-2 "Кукурузник" — давав максимум 250 км/год. Через 68 років, у 1988, злетів Ан-225 "Мрія", розігнавшись до 850 км/год. У 2022 році росіяни знищили "Мрію", а у 2026 — продовжують бити по київських аеропортах. Протягом десятиліть авіазавод та конструкторське бюро "Антонов" створювали найпотужніші та найдивовижніші літаки. На 106 річницю від створення Київського авіазаводу Фокус зібрав цікаві факти про літаки та конструкторів.
Київський авіаційний завод "Авіант" та КБ "Антонова" спільно пропрацювали понад 70 років та випустили кілька десятків літаків та планерів, розповіли на порталі авіаторів. Перша розробка — це планери А-9 та А-10, які встановили міжнародні рекорди дальності польотів. Еволюція літаків почалась з Ан-2: повітряні судна ставали все більшими, потужнішими, швидшими, аж доки не з'явилась "Мрія", яка перевозила 60-тонний ракетоплан "Буран" для польоту в космос. Під час повномасштабного вторгнення у мережі з'являлась інформація про центр дронів та іншу діяльність. Відкритих даних обмаль, бо триває війна, але є історії про літаки та розробки.
Київський авіаційний завод — унікальні розробки
Над розробкою нових літаків, які виготовлялись на Київському авіаційному заводі з 50 років минулого століття, працювала команда на чолі з конструктором Олегом Антоновим. День народження Антонова відзначають 7 лютого: з цієї нагоди з Фокусом поговорив авіаційний експерт Костянтин Криволап. Над розробкою літаків також працювала Єлизавета Шахатуні, дружина конструктора, і також інші співробітники, і при цьому "кожен інженер мав значення". Колектив "Антонова" створив низку літаків, які були призначені для тривалої експлуатації, — Ан-2, Ан-12, Ан-24, Ан-26. Їх назвали "робочими конячками", які й досі літають у десятках країн світу. У 1982 році з'явився Ан-124 "Руслан" — літак, який "зламав Захід". Особливості розробки київських авіаінженерів — унікальна аеродинамічна якість (при відмові двигунів на висоті 10 км зможе пролетіти ще 180 км), завантаження з носа та хвоста, 20-метрові прокатні панелі для підвищення ресурсу. Крім того, Ан-124 міг перевозити вантажі вагою до 150 тонн: могли і більше, але не знайшлося такої кількості металу для випробувань, зауважив Криволап.
ДП "Антонов" під час війни — народження та втрата "Мрії"
Пройшло менше десятиліття, і з'явився наступник "Руслана" — Ан-225 "Мрія". Новий літак створили під конкретну задачу — для перевезення орбітального корабля "Буран", розповів Костянтин Криволап. За основу взяли Ан-124 та переробили, щоб була можливість перевозити вантаж не всередині, а згори, на корпусі. Для цього збільшили крила та замість чотирьох поставили шість двигунів. Крім того, переробили кіль (вертикальну площину на кінці хвоста): в Ан-225 кіль перенесли на стабілізатори (маленькі "крила" на хвості).
"Стандартне вертикальне оперення не працює ефективно. Саме тому конструкцію розділили на два кіля", — пояснив Криволап.
Ан-225 злетів у 1988 році та виконав свою місію — перевіз "Буран". За часів незалежної України літак близько 6 років простояв законсервований і з нього навіть зняли двигуни та віддали "Руслану". Але з 2000 року польоти відновились, і "Мрія" перевозила гігантські вантажі аж до лютого 2022 року, коли почалось повномасштабне вторгнення.
Літак прибув в Україну 5 лютого, оскільки потребував ремонту, і його не евакуювали, попри попередження спецслужб. 27 лютого 2022 року Ан-225 "Мрія" був знищений російськими військами під час боїв на аеродромі Гостомеля. На території аеродрому та на прилеглих територіях вирував бій, відбувались артилерійські удари, бомбардування, стрілянина. У ангарі з літаком почалась пожежа та вибухало: літак отримав серйозні пошкодження. У травні 2022 року керівництво ДП "Антонов" заявило, що спробують відновити "Мрію", але врешті визнали, що це неможливо. Втім, були заяви про створення нового літака Ан-225, але у 2024 році стало відомо про те, що це питання перенесли на час після війни.
Що відомо про діяльність ДП "Антонов" з 2022 по 2026 роки?
У мережі є небагато відкритої інформації про діяльність ДП "Антонов" під час війни. На сторінці Facebook та у YouTube-каналі компанії — привітання з державними святами та короткі історії про літаки. Наприклад, рік тому, 28 березня 2025 року, відбулось символічне прощання з літаком АN-12B (бортовий номер UR-CNN), який пропрацював 58 років та 18 тис. разів здіймався в небо.
2023 рік. Агентство Reuters розповіло, що на базі "Антонова" та Київського авіаційного заводу думали створити центр виробництва дронів для ЗСУ. Крім того, планували навчати операторів БпЛА на спеціальних тренажерах, проводити аеродинамічні дослідження та виготовляти окремі вузли: не відомо, чи реалізувались ці ідеї. У матеріалі Фокусу нагадали, що до вторгнення РФ конструктори працювали над ударним безпілотником "Горлиця-2", який мав стати конкурентом турецькому "Байрактару". У цьому ж році стало відомо про ситуацію з Antonov Logistic Salis (дочірня компанія ДП "Антонов"), яка через суд повернула контроль над власністю. Філія працює у Німеччині та перевозить вантажі для країн НАТО та ЄС. Ішлося про два Ан-124, які базувались в аеропорту Лейпцигу, а відповідна угода діятиме до кінця 2026 року.
2024 рік. ДП "Антонов" та компанія Boeing уклали меморандум про співпрацю, розповіли на порталі Breaking Defense. Вказується, що ідеться про "навчання, логістичну підтримку та обслуговування безпілотників, таких як ScanEagle від Boeing". ScanEagle — це розвідувальний дрон з дальністю 100 км, який призначений для стеження за противником та цілевказування. БпЛА запускається з катапульти, летить на швидкості до 150 км/год. У 2022 році США передали Україні 15 комплексів ScanEagle: відповідно до меморандуму, "Антонов" мав проводити технічне обслуговування.
2025 рік. У Лейпцигу почали будувати ангари для технічного обслуговування літаків авіакомпанії "Авіалінії Антонова" (Antonov Airlines, частина ДП "Антонов"). З'являться ангари, майданчики, допоміжні приміщення загальною площею 24 тис. кв. м. Завершити будівництво планували у 2027 році. На сторінці Facebook "Аеропорт Лейпциг/Галле" є 3D-проєкт та відкрито вказано, що будівлі розташовані у північній частині.
До всього, у липні 2025 року у Києві завершили модернізацію Ан-124-100 "Руслан" і літак вирушив на німецьке летовище, повідомило медіа "Interfax-Україна". Тим часом "Авіалінії Антонова" отримали нагороду асоціації The Heavy Lift Group (THLG) за світові різногабаритні перевезення. З'ясувалось, що літаки компанії від початку війни здійснили 260 польотів, перевозячи військові та гуманітарні вантажі для потреб України й також для інших країн.
2026 рік. У Німеччині стався інцидент з "Русланом" ДП "Антонов", який був навантажений зброєю для України. У серпні на аеродромі Лейпцига два дрони з вибухівкою атакували Ан-124. Розслідування показало, що за диверсією стоять спецслужби РФ, а український літак не постраждав та продовжує виконувати місію.
Інформація з відкритих джерел показала, що у 2026 році ДП "Антонов" продовжує працювати в авіаційній сфері, але зосередилось на закордонних перевезеннях військових та гуманітарних вантажів. Про можливість роботи в Україні не відомо і, до всього, Святошинський район, у якому розташоване підприємство, регулярно потерпає від ударів РФ.
Зазначимо, медіа Deutsche Welle розповіло, як зруйнований літак Ан-225 "Мрія" ДП "Антонов" допоміг літакам Ан-124 "Руслан". Крім того, з'ясувалось, що деякі компоненти залишились у робочому стані.
Нагадуємо, 4 вересня стало відомо про атаку РФ на аеродром "Жуляни" та про пошкодження двох старих літаків, які стояли в музеї.