Нафта для Пекіна, торгівля та перехід РФ на юані: про що говорили Путін та Сі Цзіньпін у Кремлі
Президенти Росії та Китаю хочуть збільшити співпрацю у 8 сферах. Головне — це постачання нафти та природного газу, для цього з Монголією домовилися про будівництво газопроводу "Сила Сибири-2".
Президент Росії Володимир Путін та голова КНР Сі Цзіньпін за підсумками другого дня зустрічей 21 березня підписали дві спільні заяви: про плани розвитку ключових напрямів економічного співробітництва та про поглиблення стратегічного партнерства. Про це стало відомо за підсумками трансляції пресконференції глав держав.
Російський президент визнав переговори успішними та конструктивними. Путін зазначив, що вони пройшли у "теплій, товариській і конструктивній атмосфері".
"Підписані нами дві програмні спільні заяви повною мірою відображають особливий характер російсько-китайських відносин, які знаходяться на найвищому за всю історію розвитку", — оцінив він.
За словами Володимира Путіна, дві країни здатні вирішувати "навіть найскладніші проблеми". Глави держав хочуть збільшити співпрацю у 8 напрямках, зокрема фінансовому, промислово-технологічному та транспортно-логістичному.
Москва обіцяє збільшити постачання нафти та природного газу. Для цього вдалося досягти домовленостей із Монголією про будівництво газопроводу "Сила Сибири-2", додав Путін.
"Пріоритетною для нас була і залишається тематика торгової економічної взаємодії, що є цілком природним. Китай міцно займає позицію провідного зовнішньоторговельного партнера нашої країни", — підсумував він.
Сі Цзіньпін додав, що за останні 10 років товарообіг РФ і Китаю збільшився на 116% і продовжує рости. Президенти домовилися збільшити торгівлю електротехнікою та зміцнювати взаємодію в організаціях ШОС, БРІКС та G20.
"Китай і Росія наростять конструктивну силу для формування багатополярного світу", — сказав китайський президент.
Росія переходить на юані у зовнішній торгівлі
Путін під час російсько-китайських переговорів у розширеному складі заявив про готовність Росії перейти на розрахунки в юанях при зовнішній торгівлі з країнами Азії, Африки та Латинської Америки.
"Упевнений, ці форми розрахунків у юанях розвиватимуться між російськими партнерами та їхніми колегами у третіх країнах", — додав президент РФ.
Президент звернув увагу на те, що національні валюти вже активно використовуються у російсько-китайській торгівлі.
"Важливо, що у взаємній торгівлі дедалі активніше використовуються національні валюти. Слід і надалі заохочувати цю практику, розширювати взаємну присутність фінансових і банківських структур на ринках наших країн", — сказав Путін.
Мирний план щодо України від Китаю
Багато пунктів "мирного плану" Китаю з великої війни РФ з Україною можна взяти за основу, але до цього мають бути готові Київ і країни Заходу, сказав Володимир Путін.
За його спостереженнями, такої готовності немає. Більшість положень документа від Пекіна "співзвучні з російськими підходами", додав він.
Глава КНР вважає, що Пекін дотримується об'єктивної позиції щодо вторгнення армії Росії в Україну, керуючись цілями та принципами статуту ООН.
Переговори президентів Росії та Китаю у Кремлі тривали майже 3 години. Спочатку була зустріч на 1,5 години у вузькому форматі за участю членів делегацій, а згодом — у розширеному складі. Програма візиту лідера КНР в Росію завершиться 21 березня обідом у Грановітій палаті, пише ТАСС.
Сі Цзіньпін і Путін 20 березня провели неформальну зустріч, яка тривала 4,5 години.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг 21 березня в Брюсселі заявив про можливе прохання Росії до Китаю допомогти зброєю для повномасштабної війни в Україні.
У США розкритикували візит Сі Цзіньпіна до Москви. Держсекретар Ентоні Блінкен повідомив про намір Китаю надати "дипломатичне прикриття" воєнним злочинам армії Росії в Україні.
Напередодні зустрічі президентів КНР та Росії Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна за причетність до депортації українських дітей.