Кінець війни чи війна без кінця: що показали і приховали засекречені перемовини України, США та РФ в Абу-Дабі

Під час спільного брифінгу з прем’єр-міністром Польщі, який перебував у Києві з офіційним візитом у четвер, 5 лютого, Володимир Зеленський, серед іншого, прокоментував результати нових «мирних» перемовин між представниками України, США і РФ. 

«Якщо звучить зараз тривога (саме у цей час в українській столиці було оголошено про небезпеку з повітря - Фокус.) – значить про закінчення війни не домовилися… Але є сьогодні обмін – 157 людей повернулися додому, тому потрібно піднімати питання наступних обмінів і групи про це говорять. Домовилися, що буде наступна зустріч найближчим часом. Важливо, що процес іде, хочеться більш швидких результатів», - зазначив глава держави, не уточнивши при цьому, коли саме і де може відбутися черговий перемовний раунд.

«Якщо наступна зустріч є, значить є шанс щодо продовження діалогу, який, безумовно, дуже хочеться, щоб привів до закінчення війни», – додав Зеленський. За його словами, переговори «безумовно, непрості, але «Україна була й буде максимально конструктивною».

«Ми маємо закінчити цю війну реально – надійними гарантіями безпеки для України. Це гарантії для всього регіону. І найголовніше – у Росії не має бути жодної винагороди за агресію. Війна має закінчитися так, щоб у Росії не було бажання знову починати цю агресію проти України чи проти інших держав Європи», – резюмував президент.

Окрім першого у 2026 році обміну полоненими, за підсумками зустрічі в Абу-Дабі стало також відомо про поновлення між США та РФ військового діалогу на високому рівні. Зокрема, як заявили у Європейському командуванні Збройних сил США, канал комунікації був закритий восени 2021 року, незадовго до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Натомість, як наголошується, відновлення контакту, забезпечить постійну співпрацю між військовими, позаяк сторони «продовжують наполегливо працювати над досягненням тривалого миру».

Чому Трамп бачить перемовний прорив, а Рубіо — тупцювання на місці

Президент США Дональд Трамп стверджує, що сторони практично досягли врегулювання. «Ми дуже напружено працюємо над тим, щоб покласти край цій війні. Ми майже досягли цього. Якщо у вас немає сили, досягти миру дуже важко, а у нас є сила»,— сказав очільник Білого дому під час виступу на молитовному сніданку у Вашингтоні вже після завершення дводенних перемовин в Абу-Дабі.

Між тим дещо раніше американський держсекретар Марко Рубіо розповів про хороші й погані новини з цього приводу. За словами очільника американського зовнішньополітичного відомства, хорошою новиною є те, що «список нерозв’язаних питань», який існував між Україною та Росією, «істотно скоротився». Натомість погана новина полягає у тому, що питання, які залишилися, є найскладнішими, «а тим часом війна триває».

«Тому все, що я можу сказати з цього приводу, це те, що ми вкладаємо в цю справу значну кількість часу та енергії на дуже високому рівні. Ми будемо продовжувати робити все, що в наших силах, щоб домогтися прориву», — резюмував держсекретар США.

Чи є підстави говорити про реальне просування на шляху до мирного врегулювання

Коментуючи Фокусу результати мирно-перемовного марафону у столиці ОАЕ експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв зазначив: «Мені здається, що насправді, ми поки що перебуваємо на дуже-дуже початковому етапі, тому що зазвичай обмін полоненими вважається елементом підвищення довіри. Тобто це тільки стартовий етап, коли обидві сторони переговорів просто показують, що вони налаштовані хоча б чогось досягти. В нормальній практиці після обміну полоненими йде якраз домовленість про припинення вогню, але наші минулі домовленості з росіянами теж ропочиналися з обміну полоненими, але потім на тому все й зупинялися, бо самі вимоги Москви були нездійсненними та незмінними».

Поряд з тим, на переконання Олександра Краєва, наразі можна відзначити і кілька позитивних моментів: «По-перше, незважаючи на безкінечні погрози Трампа, що йому, мовляв, це все набридло і взагалі він не хоче, щоб в Абу-Дабі були американські представники, ми побачили, що все ж таки і Кушнер, і Віткофф, і генерал Дрісколл, там були, і слава Богу, вони взаємодіяли. Тобто, вони як би досі в цьому зацікавлені, і готові бути, якщо не на нашій стороні, то як мінімум в межах переговорного процесу, що є саме по собі позитивне».

Відповідаючи на запитання про те, чи є взагалі якась перспектива в тому, що відбувається в Абу-Дабі, експерт наголосив: «Складно сказати, оскільки росіяни й досі сприймають дипломатію у якості вторинного фактору. Навіть склад їхньої делегації, яка повністю майже складається з військових тонко натякає, що вони хочуть говорити лише про військові питання і хочуть говорити лише зі Штатами. А в плані України ми не побачили жодних зрушень».

Те, що за підсумками другого перемовного раунду в столиці ОАЕ стало відомо про «розморозку» військового співробітництва по лінії Вашингтон-Москва, аналітик вважає з одного боку позитивом, з іншого – ризиком.

«Це непогано, тому що все ж таки треба тримати друзів близько, а ворогів ще ближче. Ми знаємо, у Трампа є великий план по створенню нової системи договорів по обмеженню розповсюдження ядерної зброї. І тут варто лише підтримати це, тому що ми ж бачимо, як часто росіяни використовують цю карту проти Заходу. Але це початковий етап цього процесу, бо там досі немає Китаю. З іншої сторони, на жаль, треба розуміти, що росіяни будуть намагатися цим торгуватися, мовляв, ми з вами домовимося по ядерці, тільки якщо ви зміните свій підхід до України, здійснюючи на неї тиск щодо поступок. Тому це також може виявитися проблемним моментом, незважаючи на те, що загалом старт перемовного процесу є позитивом. В будь-якому разі поки що зарано говорити, що все йде класно-успішно – ми поки що на початкових етапах, але як мінімум ми можемо мати з агресорами хоча б якусь дипломатію», - аргументує Олександр Краєв.

Той факт, що два поспіль раунди перемовин в Абу-Дабі пройшли за зачиненими дверима, експерт вважає позитивом, але при цьому резюмує: «Поки що це дійсно плюс. Тобто, поки це тільки перший етап, поки не зрозуміло ні умов, нічого, можна говорити за зачиненими дверима і можна пропрацьовувати всі теми саме в такому форматі. Але це лише поки що. Як тільки ми зрозуміємо, в чому там полягає план, потрібно буде, аби діалог був максимально відкритим, щоб ми розуміли, куди і в яку сторону дує вітер, хто та які поступки готовий йти, тощо. Втім, повторюся, допоки ми перебуваємо на нульовому етапі - входимо в контакт і лише малюємо спільний знаменник, все дійсно може проходити в закритому режимі».

Від яких факторів напряму та опосередковано буде залежати подальша траєкторія дипломатичних переговорів 

У тому, що дипломатична погода після перемовного марафону в Абу-Дабі не зазнала докорінних змін переконаний військовослужбовець Сил ТрО ЗСУ, військово-політичний аналітик Олександр Мусієнко.

Зокрема, у розмові з Фокусом він констатував: «Про реальні зрушення наразі говорити зарано, попри загалом оптимістичні заяви сторін. Україна підходить з позиції того, що спочатку потрібно піти на кроки деескалації, тобто починати з перемир’я в повітрі і далі з його поширенням і на землю, і на море. Саме це має створити відповідні передумови для подальшого ведення перемовин. Фактично це та позиція, яка вбачається Києвом. І вона в принципі логічна та правильна. Ми бачили, що були певні спроби і президент Трамп оголошував про те, що мали місце домовленості з Путіним про енергетичне перемир’я, але воно було зовсім недовгим».

Зараз, на думку Олександра Мусієнка, «триває спроба знову ж таки зосередитися на кроках по деескалації, наскільки це можливо».

При цьому Росія, зауважує експерт, продовжує наполягати на тому, що ці всі речі, тобто і припинення вогню, і загалом мирна угода мають йти в комплексі. «Поки що ці суттєві протиріччя зберігаються. Разом з тим контакти встановлені і вони триватимуть. Але, скоріше за все, процес супроводжуватиметься воєнними діями, тобто навряд чи це призведе до вщухання активності на полі бою чи до зменшення ракетно-дронових ударів. Я вважаю, що доки не будуть застосовані всі елементи тиску на Росію, з тим аби вона погодилася з послідовністю адекватного шляху, пропонованого Україною, доти ситуація кардинальних змін не зазнає», - акцентує Олександр Мусієнко.

Зазначивши, що керівник ОП і ексочільник ГУР МОУ дещо підсилив українську переговорну команду, аналітик підсумував: «Буданов у цьому є важковаговиком і в принципі саме тому Росія змінила склад делегації і відправила в Абу-Дабі Костюкова – начальника ГУ ГШ РФ. Хай там як, але наша позиція з одного боку залишається прагматичною і поєднаною з реалізмом, але в той же час вона тверда і спрямована на захист національних інтересів. Якщо говорити про тривалість нинішнього перемовного процесу, то я думаю, що це буде залежати від ситуації, зокрема на фронті, по-перше. По-друге, багато що залежатиме від стійкості українського суспільства. Це дуже важливо, тому що Росія цю стійкість дуже і дуже прагне зламати. Ну, і по-третє, гратиме свою роль і міжнародна ситуація. Ми бачимо, що напередодні відбулася розмова Трампа з Сі Цзіньпіном, а Сі так само спілкувався попередньо з Путіним. Тому, поки в тому числі Китай підтримує російську військову машину, доти у Путіна є можливість продовжувати цю війну. Але при цьому економічні проблеми в Росії все більш разюче проявляються і це теж впливатиме на тривалість дипломатичного переговорного процесу».

Яке питання має бути центральним у мирно-перемовному процесі

Виконавчий директор центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов дотримується думки, що нинішній перемовний раунд в Абу-Дабі не дає підстав говорити про суттєві прориви.

«Попри те, що наразі лунають заяви про конструктив і, до речі, вельми цікаво, що цю заяву озвучив сам Буданов, але факт залишається фактом: жодної конкретики наразі немає. Єдина конкретика - це обмін полоненими, але говорити про якісь просування, які наближають закінчення війни поки що досить важко. Тим більше, що після Абу-Дабі росіяни поширили інформацію про свій ультиматум. Мовляв, Москва вимагає дипломатичного визнання російського статусу окупованих територій Донбасу на міжнародному рівні і виступає категорично проти гарантій безпеки для України в тому вигляді, в якому їх було раніше озвучено. Власне кажучи такі речі, як на мене, фактично торпедують будь-яку можливість про щось конкретно домовитися на дипломатичному полі», - підкреслив експерт у розмові з Фокусом.

Саме гарантії безпеки для України, а не територіальне питання, наголошує політолог, мають бути домінантою мирно-переговорного процесу. «Натомість за підсумками Абу-Дабі ми почули про поновлення військового співробітництва між США та Росією. Це – не дуже добрий момент, бо раніше все ж таки була демонстрація Штатів ізоляції Росії. З іншого боку, такий крок може бути пов’язаний не з Україною, а з подіями довкола Ірану і в цьому сенсі такий механізм дійсно може бути потрібний, наприклад, для уточнення певних оперативних речей. Але загалом це не дуже добрий знак», - зазначає Олександр Леонов, додаючи при цьому, що подальші перемовини багато в чому залежатимуть від того, як Вашингтон тиснутиме на Москву.

Про жодний тиск на будь-яку із сторін з боку США між тим не сказав за підсумками перемовин 4-5 лютого в Абу-Дабі очільник української делегації, секретар РНБОУ Рустем Умєров. В оприлюдненому ним комюніке йдеться про те, що обговорення носили виключно конструктивний характер і були зосереджені на шляхах створення умов для досягнення тривалого миру. Крім того, підкреслив секретар Радбезу, делегації України, США та Росії обговорили «решту невирішених питань», зокрема методи впровадження перемирʼя, а також моніторинг припинення воєнних дій.