Ва-банк Орбана: навіщо угорський прем'єр зліпив ворога з України і що зміниться після виборів
Маховик безпрецедентного скандалу між сусідніми Україною та Угорщиною не припиняє свого руху — сторони знову і знову здійснюють обмін «люб’язностями», ескалюючи й без того далеко не безхмарні міждержавні відносини. Як в ситуації, що склалася має діяти Київ і які попередні висновки слід зробити з гучної історії, пов’язаної із затриманням інкасаторських авто «Ощадбанку», з’ясовував Фокус.
Глава МЗС Угорщини Петер Сіярто продовжує наполягати на тому, що гроші, які перевозили в автомобілі «Ощадбанку» угорською територією, можуть належати «українській військовій мафії».
«Не слід обурюватися, а треба нарешті відповісти на прості запитання: чому українці перевозили в Угорщині 900 мільйонів доларів і 420 мільйонів євро готівкою? Скільки з них було витрачено в Угорщині і в чиїх інтересах? Українці вже кілька днів не можуть відповісти на ці прості запитання, тому все сильніше зростає підозра, що це все ж таки можуть бути гроші української військової мафії», — сказав головний угорський дипломат у неділю, 8 березня.
Натомість у вітчизняному зовнішньополітичному відомстві на це вустами речника Георгія Тихого відповіли наступним чином: «В Україні ми кажемо: «На злодієві шапка горить». Це означає, що нечисте сумління саме викриває себе. Саме так і є. Ми чекаємо на повернення вкрадених коштів і готуємо конкретні юридичні заходи. А також вимагатимемо справедливості та відповідальності».
Нагадаємо, перманентний дипломатичний конфлікт між Києвом і Будапештом різко загострився після нещодавнього інциденту з інкасаторськими автомобілями державного «Ощадбанку». В МЗС України дії угорських можновладців характеризують як «державний рекет та тероризм».
На тлі цього скандалу відомство Сибіги рекомендує українцям утриматися від поїздок до Угорщини. Водночас президент Володимир Зеленський днями висловив сподівання, що партія чинного прем’єра Угорщини Орбана зазнає поразки на квітневих виборах і лише тоді буде можлива нормалізація відносин офіційних Києва та Будапешта. Тим часом експерти, з якими поспілкувався Фокус, мають різні бачення щодо цього.
Чи виправдану тактику щодо Угорщини обрала українська влада
Політолог Олег Лісний не погоджується з тими своїми колегами, які висловлюють думку про те, що Україна, мовляв, не має агресивно реагувати на дії Орбана, позаяк це дасть йому можливість виграти на прийдешніх виборах. Таке бачення, констатує експерт у розмові з Фокусом, хоч і заслуговує на існування, «але не є правильним».
«Будь-яка дія або бездіяльність України все рівно буде використана Орбаном на свою користь. Якби ми, приміром, промовчали б після затримання інкасаторського авто, де, запитується, впевненість у тому, що цю карту не розіграли би без нас? Немає. Ба більше, переконаний, що все одно цей кейс в тому чи іншому вигляді був би використаний. Тому, на мою суб’єктивну думку, нам потрібно не мовчати, а реагувати — максимально коректно і обдумано. Але віддавати на поталу все Орбану — неправильно», — аргументує Олег Лісний.
Водночас, фокусуючись на темі парламентських виборів в Угорщині, які, нагадаємо, пройдуть 12 квітня, політолог зауважив: «Слід усвідомлювати, що зараз немає впевненості у тому, програє Орбан чи виграє. Так, є соціологія, але соціологія не один раз нас дивувала геть не в ту сторону, в яку ми очікували. Тому, якщо ми зараз будемо прогинатися під Орбана, а він гіпотетично залишиться лідером своєї держави, то він при пасивній позиції України зробить собі позначку, що в цьому напрямку можна нахабніти далі й надалі. Таким чином, хибно вважати, що якщо ми будемо білими і пухнастими, то Орбан програє, а ми потім вискочимо із кущів і скажемо, ось, мовляв, які ми молодці. Це — ілюзія, тому що мовчки цю полеміку виграти не можна, оскільки Орбан постійно педалює, продукуючи неприйнятні для України сенси».
Принагідно нагадавши про те, що Чехія, Словаччина та Угорщина раніше обіцяли не долучатися фінансово, але й не блокувати питання надання Україні кредиту Євросоюзу (ЄС) у сумі 90 млн євро, Олег Лісний додав: «По факту бачимо, що дві країни це виконують, а Угорщина каже: «Ні, давайте «Дружбу» ремонтувати». До речі, Європейський Союз в контексті українсько-угорського загострення теж пропонує саме нашій стороні не поводитися агресивно. І що, це хіба допомагає? Орбан все одно розвішує ганебні білборди із Зеленським, Мадяром та Урсулою фон дер Ляєн. В такій ситуації, коли в нашу сторону кидають каміння, заявляючи, що так поводитися не слід з угорською стороною, в мене виникає питання до ЄС, адже Орбан — це його гидке каченя, а Євросоюз й досі не винайшов механізму, щоб його приструнити і вгомонити. І при цьому вони нас вчать, якою мовою та тональністю говорити з цим гидким каченям».
Політолог неприємно здивований тим, «що у нас в Україні захисників Орбана більше, ніж в самій Угорщині». «А Орбан – це людина, яка тривалий час нас атакує у самих різних форматах. До речі, припускаю, що якби Путін розвивав свій наступ так, як планував, угорські війська цілком могли перейти наш кордон. В Угорщини таке вже в історії було, коли вони доєдналися до фашистської Німеччини, а потім, зрозумівши, що там пахне смаженим, швиденько перевзулися у повітрі. Вони й зараз так вчинять, якщо Путін буде слабшати. Тому ситуація дуже непроста насправді. Ми, на відміну від росіян, не втручаємося в угорські вибори. Україна прийме будь-який результат, але до нього слід готуватися, щоб, наприклад, перемога Орбана не стала для нас громом серед ясного неба. Втім, думаю, що навіть у разі фіаско Орбана, між Україною та Угорщиною теж буде дуже непросте спілкування», — підсумовує Олег Лісний.
Яким способом Орбан намагається утриматися при владі за кошт України
Натомість політолог Олег Постернак у розмові з Фокусом констатує: «Якщо говорити про нечуване українсько-угорське загострення, то тут, на мій погляд, багато що впирається в комунікаційний стиль і почерк президента Зеленського, який проводить зовнішньополітичну лінію України. Периметр напруженості біля українського кордону збільшився після введення персональних санкцій проти Лукашенка, а також випадів щодо Орбана — спочатку щодо його фізіології, а потім погроз дати ЗСУ його адресу. Такий стиль комунікації не додає можливості Україні пройти між Сциллою та Харибдою спекотної в усіх сенсах угорської виборчої кампанії. Натомість саме українська тема є ключовою картою виборчої боротьби по-угорськи».
На думку експерта, уникнути грандіозного скандалу з українським інкасаторським авто можна було у разі, якщо Київ дав би відмашку на допуск угорських та словацьких спеціалістів до огляду враженого наприкінці січня російськими БпЛА об’єкту біля міста Броди: «Така тактика, на мою думку, зняла б з порядку денного усі питання. Крім того, з боку України це був би крутий гуманітарний жест, який засвідчив би, що ми з повагою ставимося до країн, які зрештою також ухвалюватимуть рішення про наше приєднання до Євросоюзу. Але ми обрали тактику агресивної комунікації, а це — подарунок для Орбана і його виборчої кампанії».
Констатувавши, що на цьому етапі «криза вже досягла апогею», Олег Постернак припустив, що цей трек можна було б згладити кейсом порозуміння зі Словаччиною. «Впевнений, що Фіцо насправді займає більш спокійну та виважену позицію і якби ми з ним знайшли комунікаційні точки дотику, це розкололо б угорсько-словацьку єдність в питання експлуатації антиукраїнської теми. Порозуміння зі Словаччиною також, можливо, вплинуло б і на Єврокомісію, яка після особистої перепалки між Зеленським та Орбаном навіть була змушена видавати окремий коментар», — зазначає політолог.
Експерт вважає, що саме порозуміння Києва та Братислави допомогло б нівелювати негативний іміджевий шлейф в україно-угорських відносинах.
Аналізуючи скандал з інкасаторськими авто, Олег Постернак прогнозує, що Будапешт зрештою поверне Україні кошти. Втім, у самій Угорщині, акцентує політолог, цю історію намагаються максимально використовувати в тому сенсі, що Україна є країною, яка заробляє на війні, а відтак — на крові. У цьому сенсі уряду Віктора Орбана, каже Олег Постернак, звісно ж допомагає Росія, позаяк інцидент з інкасаторським авто не випадково відбувся якраз після візиту міністра закордонних справ Угорщини до Москви.
Загалом, вважає політолог, Україна має проявляти в подальшому «державну мудрість», не перетворюючи лідерів інших держав у своїх політичних опонентів. Але цей час, констатує експерт, конкретно з Угорщиною, «де на повних парах несеться антиукраїнська істерія», наразі вже втрачено. І якщо Україна, наголошує Олег Постернак, продовжить емоційно реагувати щодо угорської влади, це буде литтям води на виборчий млин Орбана, який «фанатично підходить» до збереження себе біля владного керма.