Президент у лещатах. До чого призведе внутрішній і зовнішній тиск на Зеленського

владимир зеленський, верховна рада, зеленський у раді
Фото: Getty Images | Зеленський все ще має монобільшість у Верховній Раді — незважаючи на періодичні складнощі з пошуком голосів

Екватор президентського терміну Володимира Зеленського позначився складним вибором. Главі держави треба вирішити, з ким і проти кого дружити. Робити вибір доведеться з огляду на Захід, Росію та українських олігархів.

У статтях "Олігархічний фронт" і "Три головні зовнішні виклики України" ми розглянули ситуацію, в якій опинився президент, коли всередині країни проти нього формуються коаліції, а міжнародні партнери теж висловлюють невдоволення. За рахунок яких дій Володимир Зеленський може вийти зі скрутної ситуації?

"Якісь люди втратили владу, хочуть реванш і через всі можливості тиснуть на мене і владу. На мене особисто. З тиском нічого не вийде — яким я був, таким і є. Я не брешу. Іноді не все можу сказати, це правда", — розмірковував під час пресмарафону 26 листопада Володимир Зеленський.

Після п'ятигодинного спілкування із журналістами, де гарант анонсував можливу підготовку держперевороту на початок грудня за участі оточення Ріната Ахметова, полаявся із журналістом Юрієм Бутусовим, котрий публічно звинуватив гаранта в брехні щодо операції щодо вагнерівців, емоційно відповідав на більшість питань, зокрема на питання Фокусу про санкції РНБО, де кинувся у філософські міркування про те, кого можна вважати людьми, а кого — ні, стало зрозуміло, що найгостріші виклики для президента сконцентровані всередині країни. А головні винуватці внутрішніх політичних проблем, на думку Офісу президента, є олігархами.

Боротьба з олігархами та кадровий резерв

"Україна стане сильнішою, коли олігархів назвуть олігархами і без умов поставлять під владу закону. Суспільство отримуватиме більше правдивої інформації, коли скоротяться можливості для дезінформаційної активності. Україна отримає більш зручні позиції на переговорах, коли олігархи не зможуть "торгувати" інтересами України в тій ж Москві", — каже Фокусу Михайло Подоляк, радник голови ОП, розмірковуючи про те, як президент справлятиметься з ключовими викликами, які постають перед ним під кінець року. За його словами, спроби "збити" владу, проводячи різні мітинги, зокрема антивакцинаторів, а також "енергетичні негаразди" — усе це наслідки недостатньої боротьби з олігархічним устроєм країни, який дозволяє надто часто "грати" проти України і який потрібно нарешті демонтувати.

Якщо президент і далі тягтиме із серйознішими реформами, яких від нього чекають усередині країни, це загрожує йому закінчити так само, як його попередники

За словами Олега Постернака, політичного експерта, холодне протистояння з Рінатом Ахметовим, одна з причин якого — закон про олігархів, може стати суттєвим викликом для влади. Тому в боротьбі з представниками великого капіталу, яку веде Офіс президента, треба діяти продумано та шукати розумний компроміс у межах закону, зводячи до мінімуму політичні ігри.

"Протиріччя між великим бізнесом і владою завжди є і будуть, але щодо українського великого бізнесу, який заведено називати олігархатом, треба говорити обережно. Це робочі місця, ВВП, експорт, інновації, це економічний хребет країни. Олігархи — це погано, всі знають, розумне та похвальне бажання нинішньої влади знайти баланс шляхом ухвалення відповідного закону, але якщо буде проведена межа — це величезний виклик для економіки. Від війни Ахметова та Зеленського не виграє ніхто", — зазначає експерт.

Виходом із внутрішньополітичної кризи, в якій опинився президент, втративши екватор каденції багатьох колишніх союзників і розгорнувши війну з Рінатом Ахметовим, могла слугувати чесна розмова з електоратом, каже Фокусу політолог Олександр Кочетков. Володимир Зеленський перед пресмарафоном міг задати тон, позначити ключові виклики, що стоять перед владою, і пояснити, як він планує з ними боротися і чого чекає від виборця, замість міркувань про змови, що готуються, і недоречні перепалки із журналістами. Але чи через відсутність політичної волі, чи від нерозуміння, як президентові боротися з тиском, шанс було втрачено.

Важливо
Машина без гальм. Чому Ахметов з Аваковим хочуть зламати турборежим Зеленського-Єрмака
Машина без гальм. Чому Ахметов з Аваковим хочуть зламати турборежим Зеленського-Єрмака

Тепер для підтримки балансу команді президента потрібно посилювати медійну присутність, чим ефективно користуються їхні опоненти, а також вигадати стратегію, як розширювати пул прихильників і зміцнити кадровий резерв. За словами політолога Ігоря Петренка, президентові варто активувати функцію соціального ліфта та придивитися до активістів і чиновників на місцях, які можуть поступово увійти до команди, пройшовши випробувальний термін у ролі різних заступників.

Поки що, за словами експертів, президент має підтримку населення. Вона тримається на успішному проведенні цифровізації та результатах проєкту "Велике будівництво", але якщо президент і далі тягтиме із серйознішими реформами, яких від нього чекають усередині країни, це загрожує йому закінчити так само, як його попередники.

"Якщо він не зробить хоча б одну важливу річ, адже цифровізацією та дорогами нікого не здивуєш. Але поки що у відповідь на запит боротися з корупцією ми бачимо кейс Татарова, Роттердам+. У відповідь на запит про судову реформу бачимо кілька невдалих спроб. І з такими підходами, як до Конституційного Суду, реформ не буде", — говорить Фокус Михайло Жернаков, голова Фонду DEJURE, який займається моніторингом впровадження в Україні реформ у сфері правосуддя.

Володимир Зеленський і підтримка Заходу

"Я б не сказав, що Зеленський у критичній ситуації. У нього немає власної медіамашини — це проблема, яку вони так і не вирішили і навряд чи вирішать, в решті має достатньо інструментів, щоб зберегти владу", — говорить Фокусу Постернак. За словами експерта, гарант 25% підтримки електорату [за результатами опитування Центру Разумкова 11–17 листопада], контроль над силовим блоком, монобільшість у Верховній Раді — незважаючи на періодичні складнощі з пошуком голосів під деякі законодавчі ініціативи, депутати все ще проводять політику Зеленського. Також збереглися теплі відносини із західними партнерами, які незалежно від того, коли будуть реалізовуватися домовленості з нашого боку, нас не покинуть.

Суперечності між великим бізнесом і владою завжди є і будуть, але щодо українського великого бізнесу, який заведено називати олігархатом, треба говорити обережно

політичний експерт
Олег Постернак

"Захід не допустить серйозної політичної турбулентності, не дасть Росії окупувати Україну. Вони не зацікавлені в тому, щоб у нас стався переворот. Поки Зеленський забезпечує стабільність, на нього робитимуть ставку", — каже Ігор Петренко. Якщо президент проведе судову реформу, як обіцяв, реформує СБУ, це суттєво посилить його позиції в очах європейських та американських партнерів.

Важливо
Велика вісімка. Ключові друзі, вороги та партнери України – хто вони?

Тиск із боку західних країн порівняно з тиском політичних опонентів і різних соціальних викликів усередині країни скоріше номінальний. Він пов'язаний із зобов'язаннями, які ми на себе взяли, підписуючи угоду з Євросоюзом і які маємо виконати. При цьому найбільшу підтримку в Україні забезпечують США. 92% західної військової допомоги йде звідти, тому президенту потрібно постійно тримати марку, доводячи, що в Україні серйозна, сильна влада, яка готова виконувати домовленості, інакше знайдуться певні сили, аби скористатися протилежними у своїх інтересах.

"В останні кілька днів я читав тезу (в іноземних медіа) про те, що Україна має слабку владу — президента й адміністрацію. Раніше в західних ЗМІ таких оцінок не було. Раніше писали навпаки", — каже Фокусу Олександр Мусієнко, експерт центру військово-правових досліджень. За його словами, у США є лобісти Кремля, тому Україні потрібно постійно бути на порядку денному. І якщо американські ЗМІ, а за ними і чиновники говорять про накопичення військ на кордоні, про військову загрозу з боку Росії, а Київ два тижні стверджує, що це перебільшення, такий підхід не додає нам довіри.