Перемир'я на місяць: який мирний план пропонуюсь Макрон та Стармер
За підсумками безпекового саміту у Лондоні стало відомо, що Великобританія і Франція пропонують місячне перемир’я в російсько-українській війні у повітрі, на морі та в енергетиці. Що означає ця формула та чи буде вона зрештою сприйнята іншими гравцями, з’ясовував Фокус.
Випадково так сталося чи ні, але факт залишається фактом: британський прем’єр Кір Стармер став останнім західним лідером, який зустрічався із президентом Трампом в Овальному кабінеті Білого дому напередодні відомого скандалу. Втім, ще до цього у Лондоні оголосили про те, що одразу після свого візиту до США Кір Стармер проведе саміт західних союзників для визначення подальшої стратегії щодо України.
Враховуючи форс-мажорні обставини, буквально по гарячих слідах гучної в усіх сенсах перепалки у Білому домі пан Стармер, як повідомляє CNN, провів телефонні переговори і з Зеленським, і з Трампом, водночас зберігаючи рівновіддаленість від сторін скандалу. "Я відчув себе некомфортно. Ніхто не хоче такого бачити. Моя реакція на це була така: ми маємо згладити це. Ми повинні знайти спосіб, за якого зможемо працювати всі разом", — зазначив у підсумку пан Стармер, додавши, що він однаково довіряє і українському, і американському президенту, який, на його думку, щиро "хоче тривалого миру".
Зрештою, у неформальному саміті, який пройшов 2 березня в маєтку Ланкастер-хаус, розташованому в самісінькому центрі британської столиці, взяли участь 14 держав НАТО, зокрема: Німеччина, Данія, Іспанія, Італія, Канада, Нідерланди, Норвегія, Польща, Румунія, Фінляндія, Франція, Чехія, Туреччина та Швеція. Крім того, у заході взяли участь Володимир Зеленський, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, очільник Євроради Антоніу Кошта і генсек НАТО Марк Рютте. Водночас Туреччина — єдина країна представлена не очільником держави, а главою МЗС Хаканом Фіданом.
За підсумками ж цього саміту президент Франції Емманюель Макрон заявив, що не вірить у ефективність перемир’я в Україні, яке може бути узгоджено між США та Росією. Він також розповів, що Франція та Великобританія розробили альтернативний план врегулювання конфлікту, який складається з двох етапів. На першому етапі йдеться про припинення вогню у повітрі та на морі, а також введення мораторію на удари по енергетичних об’єктах. Перша фаза має тривати місяць. Подальший пункт плану передбачає відправлення європейських миротворців на територію України. Тут жодні часові рамки не окреслюються. При цьому французький лідер вважає, що протягом кількох днів врегулювання конфлікту може "реально зрушити з мертвої точки".
Принагідно зауважимо, що Київ безпосередньо залучений до процесу формування мирного європейського плану, тому союзники в цьому випадку не порушують правило: "Нічого про Україну без України".
Якими є шанси на реалізацію європейського мирного плану
Саміт союзників України, який щойно завершився у Лондоні, вважає виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов, наочно продемонстрував, що Європа розуміє всю глибину проблеми, але поки що достеменно не розуміє, як діяти. "Наразі з конкретних пропозицій для України ми почули хіба що про готовність Великобританії надати кошти на 5 тисяч ракет для ППО, але річ у тім, що ця історія розтягнута у часі аж до 2030 року. З огляду на це, хочеться сподіватися, що на саміті 6 березня акценти відносно допомоги Україні будуть розставлені більш чітко і більш масштабно. І дуже добре, до речі, що сьогодні лунають такі думки, як у прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, який наголошує, мовляв, Європа за воєнною потугою аж ніяк не поступається США, але потрібно це врешті-решт якось систематизувати і поставити у дієвий стрій", — зауважує політолог у розмові з Фокусом.
ВажливоТим часом, на думку експерта, найважливіший результат нинішнього саміту у Лондоні полягає в тому, що Європа нарешті всерйоз взялася за розроблення свого мирного плану. "Тобто, якщо раніше все виглядало так, що Вашингтон домовиться з Москвою і потім представить своє бачення Україні та Європі, то зараз виникає два конкуруючих потоки і очевидно, що Сполученим Штатам доведеться вже грати по-дорослому в сенсі поєднання цих двох потоків, або, інакше кажучи, переговорних процесів. В таких умовах ситуація для Трампа ускладнюється тим, що він буде змушений брати до уваги позицію європейської сторони. Але Трамп сам повсякчас заявляє, що саме Європа має гарантувати Україні безпеку, а раз так — цілком логічно, що Європа має розробляти параметри досягнення миру", — зауважує політолог.
Що ж стосується пропозиції Стармера-Макрона щодо місячного перемир’я в повітрі, на морях і в енергетиці, а не на землі, то політолог вважає її вельми цікавою в тому плані, що сторони зможуть спочатку, контролювати і верифікувати удари, а тоді запроваджувати механізм введення європейських миротворців. "Вкрай важливо, що цей варіант передбачає підписання мирної угоди не до введення миротворців, а після. Тобто ми вперше чуємо про якусь реальну робочу схему, адже миротворці зрештою, будучи третьою стороною, контролюватимуть, чи діє на практиці режим припинення вогню", — підсумовує Олександр Леонов.
Чи дійсно у Лондоні народилася нова Антанта
Своєю чергою політолог Олег Постернак у розмові з Фокусом акцентує: "Безпековий саміт у Лондоні — це спроба представити альтернативний мирний план спільним напрацюванням США та РФ. Європейцям насправді це слід було зробити вже давно, враховуючи їхнє бажання суб’єктності в створенні гарантій безпеки для України".
Те, що пропонує наразі тандем Макрон-Стармер, експерт вважає паліативним, проміжним варіантом. "Поза всяким сумнівом, цей варіант ще наростатиме "м’язами" нових покрокових пунктів. Але те, що на саміті у Лондоні 2 березня з’явилася своєрідна європейська Антанта — безумовний плюс. Кір Стармер, до речі, вже й озвучив назву цієї Антанти — "Коаліція доброї волі", до якої входить група європейських і не лише країн, що дійсно готові підтримувати Україну стільки, скільки буде необхідно. Це дуже серйозний і важливий результат, який не був би можливим без особистої і активної ролі Великобританії, яка зараз фактично заміщає США у багатьох європейських справах", — зазначає Олег Постернак.
Політолог зауважує, що офіційний Київ має не більше, аніж 6 місяців для того, щоб вести війну, використовуючи попередні запаси допомоги від союзників. Водночас, акцентує Олег Постернак, Британія, Франція, Німеччина та інші країни не здатні будуть замістити всю номенклатуру американської зброї. В такій ситуації, підкреслює експерт, залишається перемовний трек щодо купівлі європейцями американської зброї і передаванні її Україні.
Тим часом, в контексті "міцних обіймів" США та Росії, резюмує експерт, європейцям буде досить нелегко лобіювати свої ініціативи, зокрема ті, що стосуються встановлення сталого миру. Припустивши, що Трамп вже кулуарно запропонував РФ вигідну угоду, політолог не виключив, що Києву наразі краще було б зайняти вичікувальну позицію у відносинах зі Штатами, що дасть змогу відкрити європейцям поле для маневру. І в цьому сенсі, переконаний експерт, дуже важливо, щоб Європа могла сконтактувати щодо свого альтернативного плану не лише з Вашингтоном, а й з Москвою. Власне тому на цьому етапі, констатує Олег Постернак, Європейському Союзу час призначити свого спецпредставника, який займався би російсько-українською війною так само, як це роблять соратники Трампа Віткофф та Келлог.