П'ятий пішов: як Україна чотири роки протистояла російській агресії і що зміниться у 2026-му

У свіжому інтерв’ю британському мовнику ВВС президент Володимир Зеленський озвучив низку заяв щодо російсько-української війни. Зокрема, якраз напередодні 4-х роковин повномасштабного вторгнення РФ глава держави, наголосивши, що Україна не програє війну з Росією, додав, що для цього конче потрібна допомога союзників.

Які сигнали до четвертих роковин війни послали світу Зеленський та Путін

У розмові з журналістом Джеремі Боуеном нинішній очільник Банкової сказав, що Путін уже розпочав Третю світову війну, і єдиною відповіддю на це має бути сильний військовий та економічний тиск, що змусить Москву відступити. «Але йому (Путіну — Фокус) потрібна пауза... як кажуть наші європейські партнери, йому може знадобитися від трьох до п’яти років. На мій погляд, він зможе відновитися не більше ніж за кілька років. Куди він вирушить далі? Ми не знаємо, але те, що він захоче продовжити війну, — це факт», — акцентував Зеленський. На його думку, перемога означає відновлення «нормального життя українців і припинення вбивств». Втім, глобальне тлумачення формули перемоги, яке представив президент, сформульовано наступним чином: «Я вважаю, що зупинити Путіна сьогодні і не допустити окупації України — це перемога для всього світу, тому що Путін не зупиниться на Україні. Моя думка: вони (західні партнери — Фокус) повинні зупиняти росіян, а не намагатися їм догодити».

Володимир Зеленський окремо підкреслив, що Україна розраховує на довгострокові гарантії безпеки від США, які мають бути закріплені на рівні Конгресу, «а не залежати лише від особистої позиції окремого президента».

Фінальним штрихом інтерв’ю Володимира Зеленського BBC стала теза про те, що Путіну рано чи пізно таки доведеться закінчити війну: «Він не хоче, але небажання не означає, що він не захоче під тиском, коли його змусять».

Водночас Путін у своєму відеозверненні з нагоди радянського свята 23 лютого заявив, що Росія продовжить масштабне нарощування військового потенціалу та фактично закликав мешканців РФ до тотальної мілітаризації. Він оголосив 2026-й «роком єдності народів Росії навколо священного обовʼязку».

«У вмінні разом перемагати заради спільних цілей колосальна сила нашої армії і нашого багатонаціонального суспільства. Так було протягом століть. І впевнений, так буде завжди», — сказав Путін, назвавши російських солдат «справжніми патріотами та опорою держави».  

Резюмуючи, очільник Кремля пообіцяв підвищувати боєготовність росармії та здатність окупантів діяти у «найскладніших умовах».

Ця, м’яко кажучи, далека від мирної риторика Путіна пролунала на тлі перемовного процесу по лінії Україна-США-РФ, що відновиться ближчим часом у швейцарській Женеві.

Загалом же від початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року переговорний процес проходив у кілька етапів. Вже 28 лютого, тобто через 4 дні після старту «СВО», делегації зустрілися на кордоні Білорусі та України, а згодом відбулося кілька перемовних раундів у Туреччині. Станом на лютий 2026 року локаційними мирно-перемовними точками виступали, окрім зазначених країн, Саудівська Аравія, ОАЕ та Швейцарія. Тим часом сухий факт полягає в тому, що наразі фактично єдиним дієвим напрямком є обмін полоненими.

Який чинник, коли і чому може миттєво поставити крапку у російсько-українській війні

Оцінюючи у розмові з Фокусом перспективи мирно-дипломатичного врегулювання, провідний експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Уc зазначає: «Попри те, що зараз багато хто говорить про ймовірність «заморозки», я не маю відчуття того, що вона буде. Не маю по одній-простій причині: якщо відбувається «заморозка», треба паралельно моделювати ситуацію в Україні і РФ. В Україні «заморозка» викликатиме незадоволення, тому що наше суспільство сприйматиме її під призмою фіксації нового стану, за яким ми втратили території і за що агресор не поніс покарання. Тобто для України це вкрай неприємна історія. З Росією теж не все просто. Завжди, коли підходить дата 24 лютого, я згадую висловлювання людини, яка свого часу, на мою думку, почала війну в Україні — Стрєлкова-Гіркіна. Так ось, він колись сказав, що в Росії потрібно взагалі заборонити офіційно згадувати 24 лютого 2022 року».

На думку експерта, Стрєлков-Гіркін подібну позицію озвучив абсолютно невипадково: «Річ у тім, що будь-яке завершення цієї війни без однозначної перемоги Росії — це її поразка. Навіть «заморозка» є поразкою РФ, тому що оголошені Путіним цілі «СВО» не виконані і російське населення неодмінно запитуватиме про це. До речі, в нещодавньому листі Трампу одного історика йдеться про те, що для Росії вихід з війни — це надзвичайно складна річ, оскільки тамтешнє суспільство, яке живе у війні і задля неї, не знатиме що робити після її припинення. Якщо в цьому контексті згадати Другу світову, то попри коаліційну перемогу РФ у межах Радянського Союзу, в Росії відбувся колосальний сплеск криміналітету, з яким було важко боротися. Далі — Афганістан і розпад СРСР. Тобто дійсно виходить так, що будь-яка війна для Росії і її завершення — це велетенська проблема. Російське керівництво не знає, що робити з тими, хто воював, бо вони захочуть змін. Тому Путіну ні в якому разі не можна зупиняти цю війну».

З огляду на зазначене, політолог не бачить можливостей у 2026 році для миру чи то пак — перемир’я. «Дуже часто зараз чути про так «Корейський сценарій», але згадаймо історію. Чому, власне, відбувся цей сценарій? Там же війна була, була, була, але 5 березня 1953 року помер Сталін і дуже швидко війна була заморожена. Тому, на мій погляд, єдина можливість для «заморозки» — це смерть Путіна. Якщо Путін помре в цьому році — вірогідність хоч якогось перемир’я дійсно існує, якщо ж ні — я її не бачу взагалі», — підсумовує Іван Ус.  

Чи дійсно 2026 рік пройде під знаком повномасштабної війни

Водночас політолог Олег Лісний вважає, що дієвим каталізатором щодо припинення російсько-української війни може слугувати проактивна діяльність Сполучених Штатів, «коли вони врешті-решт перейдуть від слів до конкретних дій».

«В даному випадку я маю на увазі проактивну позицію США, передусім на полі бою. Тобто не дають, а продають нам зброю — немає питань, тому що у Європи гроші є і вона не хоче війни на своїй території. Але проблема полягає в тому, що економічна складова є, але політична воля відсутня. Дуже і дуже хотілося б, аби у 2026 році була «заморозка», втім тут я не є оптимістом. Поряд з тим мирна угода між Україною та Російською Федерацією — це взагалі, як на мене, питання якоїсь дуже далекої перспективи, позаяк в історії є прецеденти, коли власне «заморозка» тривала десятки, а то й більше років», — зауважує експерт у розмові з Фокусом.

На думку Олега Лісного, через незмінність позиції Москви очікувати у 2026 році відчутних зрушень у мирно-дипломатичному тематичному треку не доводиться. «Росіяни ситуативно щось корегують на словах, а на ділі вперто намагаються досягати окреслених Путіним цілей «СВО». І коли повсякчас щодо агресора задіяні одні й ті ж самі інструменти, очікувати на інший результат апріорі не слід. Чи є наразі зміна інструментів? Ну, так, приміром, в української сторони стала довшою ракетно-дронова рука. Це — одна компонента, але загалом кількісний показник нам, скоріше за все, не дозволить «винести» все, що хочеться. Ані обіцяних Tomahawk чи Taurus нам не надають, тому не впевнений, що ми зможемо досягнути в цьому році сталого припинення вогню», — констатує політолог.

Коментуючи заяву спецпредставника президента США Стіва Віткоффа, який допустив «хороші новини» в найближчі тижні щодо завершення російсько-української війни, і навіть не виключив можливість саміту по лінії Зеленський–Путін, експерт зауважив: «До сигналів Віткоффа я ставлюся ще з меншим оптимізмом, аніж до перспектив завершення війни, як такої. Ще зовсім нещодавно той же Віткофф казав про те, що війна зайшла, умовно кажучи, в глухий кут, а сьогодні говорить зовсім інше».

Політолог вважає, що риторика пана Віткоффа зокрема і представників трампівської команди загалом не має нічого спільного з реальністю і усі, навіть беззмістовно-безрезультатні мирні перемовини за участі США американська сторона йменує «прекрасними». Тим часом факт, акцентує Олег Лісний, полягає в тому, що за понад рік після помпезного повернення Дональда Трампа до Овального кабінету Білого дому, Сполучені Штати не змогли досягнути того, що обіцяли.

Свіжі прогнози Стіва Віткоффа стосовно «хороших новин» щодо мирного врегулювання експерт вважає просто словами, покликаними «гріти вуха» Трампа. У разі, якщо США та Європою буде знайдено якісно новий інструментарій впливу на путінську Росію, підсумовує політолог, у 2026-му дійсно можливе досягнення компромісу в питанні припинення вогню. В інакшому разі — поточний рік, власне, як і усі попередні чотири, пройде під знаком повномасштабної війни в усіх її проявах.