Запрошення до трибуналу. До чого приведе Путіна анексія українських територій

Володимир Путін президент Росія Кремль
Фото: Getty Images | Путін і гауляйтери анексованих територій України в Кремлі

Визнання результатів "референдумів" є доказом скоєння Кремлем чергового злочину, що дозволить Україні притягнути російських політиків до відповідальності.

Related video

Президент РФ Володимир Путін оголосив про анексію окупованих територій України, які Росія захопила під час війни — Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей.

Виступ Путіна в Георгіївському залі: точка неповернення

У п'ятницю, 30 вересня, запрошення до Георгіївської зали Кремля отримали депутати Держдуми та сенатори Ради Федерації, російські міністри та губернатори. Спочатку Путін зустрівся з ватажками терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР" Денисом Пушиліним і Леонідом Пасічником, а також гауляйтерами Херсонської та Запорізької областей — Володимиром Сальдо та Євгеном Балицьким, а потім і їх запросив на "урочисту церемонію". Спікер президента РФ Дмитро Пєсков анонсував: Путін виступить з "об'ємною" промовою.

За кілька днів до зборів було зрозуміло, що Москва планує провести публічну церемонію одного з етапів анексії — "підписанням договорів про вступ до складу Росії" територій чотирьох областей. Так і сталося.

"Люди, які живуть у Луганську, Донецьку, Херсоні та Запоріжжі, стають нашими громадянами назавжди", — сказав Путін у Кремлі та підписав "документи" про "приєднання" територій України до Росії та утворення нових суб'єктів Федерації.

Присутні в Кремлі бурхливо зааплодували, а голова Чечні Рамзан Кадиров, як стверджують "РИА Новости", "навіть заплакав".

Урочистощі на Красній площі в Москві з нагоди "приєднання" територій Fullscreen
Урочистощі на Красній площі в Москві з нагоди "приєднання" територій
Фото: Getty Images

Як під копірку. Кремль розкрив свої плани анексії ще рік тому

І якщо "незалежність" Херсонської та Запорізької областей Путін визнав напередодні вночі, підписавши відповідні укази, то до так званих "республік" із центрами в Луганську та Донецьку як до окремих держав він ставиться з 21 лютого 2022 року.

Саме цього дня у Москві на засідання зібралися члени Ради безпеки Російської Федерації, представники Держдуми та Ради Федерації.

Важливо
Росія може повторити агресію. Хто і як забезпечуватиме безпеку України після війни

На відміну від сьогодення, тоді відбулися великі слухання. Виступали голови різних структур і відомств. Наприклад, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що Україна здійснює "атаку на слов'ян, православних і все російське", а визнання "ДНР" та "ЛНР" буде сильним сигналом усьому "російському світу". Голова Ради Федерації Росії Валентина Матвієнко назвала офіційну українську владу "маріонетковим режимом, який нічого не може вирішити" і наголосила, що вести переговори потрібно виключно зі США й більше ні з ким. Міністр МВС Росії Володимир Колокольцев заявив, що "ЛНР" та "ДНР" слід визнати з урахуванням територій, що знаходяться під контролем України.

Тільки глава служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін трохи сумнівався: "Нашим західним партнерам потрібно дати останній шанс для того, щоб запропонувати їм у найкоротші терміни піти на мир і виконати Мінські угоди", за що його присоромив Путін.

Але у всіх цих словах, навіть у поправці Наришкіна, можна було прочитати всі майбутні плани Кремля. Це й окупація усієї території Донецької та Луганської області, і бажання зміни влади в Україні, і надія на подальшу розмову з Вашингтоном із позиції сильного лідера.

Увечері того ж дня з'явилося звернення Путіна до росіян, в якому він кинув на адресу України порцію звинувачень та оголосив про визнання псевдореспублік. У пункті 4 кожного з двох указів сказано: Росія офіційно вводить свої війська на територію тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей "для підтримання миру". Наступного дня Держдума РФ одноголосно ратифікувала договори "про дружбу, співпрацю та взаємну допомогу" з квазіутвореннями, а Рада безпеки РФ дозволила використовувати регулярну армію на території іншої держави.

Далі, як ми знаємо, було широкомасштабне вторгнення, спроба за три дні взяти Київ і змінити в Україні владу.

Нікчемне рішення. Відповіддю Путіну має стати створення спеціального міжнародного трибуналу

"З точки зору міжнародного права псевдореферендуми й анексія територій за їх результатами — нікчемні. Приєднання цих територій до складу РФ суперечить статуту ООН, порушує принцип територіальної цілісності, недоторканності кордонів", — каже Фокусу радник з юридичних питань Громадянської мережі "ОПОРА" Павло Романюк.

Він упевнений: анексія українських територій є лише доказом у суді злочину, вчиненого найвищим керівництвом РФ стосовно України.

"Оскільки псевдореферендуми й анексія цих територій є доказом міжнародного злочину, агресії проти України з боку Російської Федерації, реакція світу має бути продиктована активізацією наших зусиль щодо створення міжнародного спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Це буде чітка відповідь у юридичному контексті. Так ми зможемо притягнути всіх осіб, які ухвалювали відповідні рішення щодо анексії цих територій до кримінальної відповідальності, як міжнародних злочинців", — доповнює Романюк.

Не фінал. Слідство "референдумів" — нова фаза війни

"Ми закликаємо київський режим негайно припинити вогонь, усі бойові дії, ту війну, яку він розв'язав ще у 2014 році та повернутися за стіл переговорів. Ми готові до цього. Про це неодноразово було сказано. Але вибір народу в Донецьку, Луганську, Запоріжжі, Херсоні не обговорюватимемо. Він зроблений. Росія його не зрадить", — сказав під час виступу Путін.

Політолог Олег Лісний у розмові із Фокусом зауважує: до переговорів так не закликають, адже президент Володимир Зеленський раніше чітко заявив, що якщо будуть анексовані території України, то з людиною, яка цим керувала, жодних розмов бути не може.

Важливо
Утримати захоплене. Навіщо Путіну "референдуми" та мобілізація

"Якщо Путін цього не почув — це проблеми його слухового апарату, — каже Лісний. — Дії Росії прогнозовані. Це чергова дурниця, яка йде в одній конотації з подією 24 лютого. Путін продовжує вибирати з поганих варіантів найгірший. Він знову йде по тих самих граблях, які врешті-решт його приб'ють. Це його лебедина пісня, можливо, він це підсвідомо і відчуває, але все одно діє".

Експерти кажуть, Путін підвищує ставки, демонструючи, що не збирається йти на якісь поступки. Навпаки, каже прямо: Росія може піти на будь-які кроки для досягнення своєї мети, зокрема застосувати ядерну зброю.

Проведення псевдореферендумів і подальша анексія — це спроба зупинити український контрнаступ на фронті, який позбавив Москву можливості утворити п'яте квазіутворення у Харківській області. Путін хоче взяти реванш після поразки у Харківській області та сподівається, що загроза великої війни із застосуванням ядерної зброї послабить підтримку Заходу у питанні наступу Збройних сил України. І навіть більше, попросить Київ "заради безпеки всього світу" піти на угоду з Путіним.

Путін може стати фігурантом міжнародного трибуналу після анексії нових областей України Fullscreen
Путін може стати фігурантом міжнародного трибуналу після анексії нових областей України
Фото: ТАСС

Політолог Володимир Фесенко каже, що в Кремлі реально думали, що ЄС і США будуть тиснути на Україну, примушуючи Київ до переговорів про мир на російських умовах.

Але експерт упевнений: як це було й із попередніми планами, нічого з цього не вийде. "Путін, як раніше, так і зараз неадекватно оцінює ситуацію і в Україні, і реакцію самого Заходу", — упевнений він.

Тому єдиним наслідком рішень у Кремлі буде те, що війна перейде у нову фазу.

Відповідь України: принципово швидко звільнити захоплені Путіним території

"Ми не визнаємо жодних заяв цього старого маразматика. Тому ми й надалі звільнятимемо території. На окупованих територіях немає суверенітету Росії, це суверенна територія України, — продовжує Лісний. — Для України це чергова неприємність, відторгнення, а не анексія територій, що сталася незаконно, як би товариш Путін не апелював до норм ООН. Росія веде загарбницьку політику імперії, і ця імперія звалиться. У своєму зверненні Путін сказав, що англосакси погані, тому що вбивали індійців, але забув про роль Росії у питанні корінних народів. Не сказав, скільки вони знищили та нищать зараз. Тому мене більше цікавить реакція Заходу. Попередньо вони вже заявляли, що не визнають анексії, але очікується запровадження більш жорстких економічних санкцій".

Крім того, мають надійти неформальні сигнали, які говорять, що Сполучені Штати підтримали наше право на використання зброї, яку постачають Україні, а також активізація ленд-лізу.

"Для нас принципово тепер швидко звільнити ці території. Це буде ляпас Путіну, який він може і не витримати. Якщо ми, наприклад, за тиждень заберемо території назад — це буде сигнал і для нього, і для росіян, і для цивілізованого світу, що він не може контролювати захоплене. Це було б прагматично, цинічно, правильно — і головне — справедливо", — підсумовує політолог

Відповідь Зеленського — вступ у НАТО

Після подій у Москві президент Володимир Зеленський оголосив, що Україна подала заявку на вступ до НАТО за прискореною процедурою.

"Де-факто ми вже пройшли свій шлях до НАТО, — сказав Зеленський. — Де-факто ми вже довели сумісність зі стандартами Північноатлантичного союзу. Вони реальні для України — реальні в полі бою і в усіх аспектах нашої взаємодії. Ми довіряємо одне одному, допомагаємо одне одному, і ми захищаємо одне одного. Це і є Північноатлантичний союз. Де-факто".

А заявка потрібна, що це зробити де-юре.

Володимир Зеленський: "Де-факто ми вже пройшли свій шлях у НАТО" Fullscreen
Володимир Зеленський: "Де-факто ми вже пройшли свій шлях у НАТО"
Фото: president.gov.ua

Павло Романюк з ОПОРА нагадує: Конституція України дозволяє подавати заявку та ставати членом НАТО та ЄС.

"Але ми ж розуміємо, що вступ до НАТО має усталену процедуру, визначену статутом цієї організації, — каже він. — Президент, адекватно відповідаючи на ті виклики, які пов'язані з анексією нашої території, звертається до організації з розробки спеціальної процедури Ad hoc, тобто в конкретному випадку для України. Ця процедура є винятковою, але вимагає швидкого й оперативного напрацювання. Складність дипломатичних баталій у тому, що є деякі країни-члени НАТО, які можуть не сприяти такому прискореному вступу. Ми на дипломатичному рівні повинні працювати, щоб наші партнери були взаємні та пішли на зустріч нашим спробам протистояти агресії Росії".

Важливо
Путін погрожує від безсилля. Чим закінчиться агресія для президента Росії