На міністерській зустрічі ОБСЄ на Мальті вперше з початку повномасштабного вторгнення в обличчі голови росМЗС була присутня Росія. Чи означає це початок повзучої деізоляції РФ на світовій арені та чи могли неформально контактувати Сибіга і Лавров, з’ясовував Фокус.
4-5 грудня очільник МЗС України Андрій Сибіга здійснив візит до Мальти, де пройшло 31-ше щорічне засідання Ради міністрів закордонних справ Організації з безпеки та співробітництва в Європі (РМЗС ОБСЄ). Як зазначили у вітчизняному зовнішньополітичному відомстві, головний дипломат країни під час візиту максимально зосередився на російській агресії проти України, її наслідках для безпеки на просторі ОБСЄ та за його межами, а також на необхідності досягнення "всеосяжного, справедливого та стійкого миру".
Як і чому заступницю Лаврова не пустили на Мальту
Особливістю нинішньої зустрічі в межах РМЗС ОБСЄ стало те, що в ній взяв участь голова росМЗС Лавров, попри те, що перебуває під санкціями ЄС. Це стало його першою поїздкою у країну Євросоюзу за час повномасштабної війни. Минулого року Лаврова впустили на міністеріал ОБСЄ у Північній Македонії, яка ще не є членом ЄС. Тоді МЗС Болгарії погодило проліт спецборту з російською делегацією через територію країни, проте пізніше відмовило, тому що на борту була офіційна представниця дипвідомства РФ Марія Захарова. Цього ж разу буквально напередодні нинішньої зустрічі у Валлетті також стало відомо про ануляцію візи Захаровій. У росМЗС заявили, що це відбулося через спроби західних країн "українізувати" порядок денний ОБСЄ.
В той же час сама Захарова повідомила, що вже видану їй візу анулювали з формулюванням "через незалежні від нас обставини".
"Які такі обставини? Магнітна буря? Астероїд в Якутську? Ретроградний Меркурій? Раніше говорили про "три кошики" ОБСЄ, в межах яких визначалися базові принципи співпраці та взаємодії на просторі організації. Тепер не залишилося ні співпраці, ні взаємодії, а замість принципів — безпринципність. В усі ці "кошики" ОБСЄ тепер і викидає власні рішення. Скільки вже підступних дій ця західна гідра влаштувала всім, зокрема й російським дипломатам! Які тільки хворобливі фантазії "русофоби у власному пеклі" не намагалися реалізувати!" — обурилася Захарова у себе в Telegram-каналі.
Тим часом Times of Malta повідомила, що офіційна Валлетта анулювала візу Захарової перед засіданням Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ через заперечення країн Балтії: "Як чинний голова ОБСЄ Мальта могла попросити про виключення із заборони санкцій, через що Марії Захаровій і видали візу. Однак пізніше Литва, Латвія та Естонія відмовилися відправляти на засідання своїх міністрів закордонних справ на знак протесту проти присутності там росіян. Польська влада також виступала проти видачі візи голові російського МЗС".
І хоча Лавров отримав запрошення на обід, на тематичну вечерю, присвячену обговоренню російської агресії, його навіть не покликали. Про особисту зустріч Сибіги та Лаврова в кулуарах ОБСЄ не повідомляли ані офіційні джерела, ані медіа. Натомість пан Сибіга вийшов з зали пленарних засідань ОБСЄ перед початком там виступу свого російського "колеги" Лаврова, повідомили в українському зовнішньополітичному відомстві, додавши при цьому, що наприкінці свого виступу він назвав голову росМЗС воєнним злочинцем.
Зазначимо, що Лавров під час свого спічу заявив, що США та їхні союзники "викинули на звалище" всі домовленості щодо контролю над озброєннями, укладені у 1980-і роки. На його думку, це веде до ризику "реінкарнації холодної війни" та її переходу до гарячої фази. "Ідеалом безпеки для прифронтових держав у боротьбі з "російською загрозою" стали обмотані колючим дротом кордони, протитанкові рови, топтання в черзі за право прийняти на своїй території іноземні війська", — сказав головний росдипломат, не згадуючи при цьому російське вторгнення в Україну.
З якою метою на Заході переглядають стратегію відносин з РФ
Політолог Олексій Якубін у розмові з Фокусом зауважує наступне: "Передусім, звертає на себе увагу той факт, що два роки повномасштабної війни міжнародна ізоляція Росії дійсно відчувалася. Принаймні з Путіним і Лавровим ніхто, м’яко кажучи, не горів бажанням зустрічатися. Причому йдеться не лише про західних політиків. Але велику свиню тут підклала історія з Близьким Сходом. Інакше кажучи, позиція Заходу щодо Ізраїлю змусила низку незахідних країн говорити про подвійні стандарти і зрештою ми побачили нещодавній саміт БРІКС у Казані, де справді було дуже багато світових лідерів. Власне, після цього саміту західна преса констатувала, що політика ізоляції Росії з тріском провалилася. В цьому сенсі нинішня історія з Лавровим на зустрічі міністрів ОБСЄ якоюсь мірою є продовженням цієї ізоляційної ерозії, при тому, що Марію Захарову на Мальту таки не пустили".
Наголосивши на тому, що, "попри усі нюанси, Росію з ОБСЄ так і не викинули", політолог констатував: "Очевидно, що на Заході так чи інакше переглядають свою стратегію відносно РФ, застосовуючи умовно такий підхід: хоча Росія залишається ворогом, але це не означає, що з нею не потрібно підтримувати якийсь контакт. Щодо ймовірних неформальних контактів Сибіги з Лавровим на Мальті говорити складно. Не думаю, що така зустріч могла відбутися в принципі, адже контакти України та РФ проводяться, як правило, через посередників".
Чи справді Лавров почувається приниженим
Росію, с неприхованими нотками жалю констатує у розмові з Фокусом політолог Ігор Рейтерович, попри надзвичайно агресивну війну "не викинули" з G20, ОБСЄ, а відтак, росіяни мають канали комунікації зокрема з країнами Євросоюзу (ЄС). З огляду на зазначене, експерт зауважив: "Хоч нам це надзвичайно неприємно, але маємо розуміти, що станом на сьогодні ЄС вважає, що остаточно розривати контакти з Росією, неправильно, оскільки в них є значною мірою ідеалістичне сподівання на те, що Київ та Москва таки зможуть знайти спільний переговорний знаменник і російська сторона продемонструє бодай мінімальну адекватність. Але наявність комунікаційних каналів ЄС з РФ зовсім не означає, що Росія є рукостисканною. Нинішня історія із міністерською зустріччю в межах ОБСЄ – це певний сигнал Росії про те, що ми (ЄС — ред.) готові говорити, але якщо ви зміните свою позицію і будете нормально поводитись".
Ігор Рейтерович категорично відкинув можливість неформального контакту Сибіги і Лаврова у Валлетті, зазначивши, що Лавров не лише нічого вирішує, а й навіть не входить до кола так званих путінських комунікаторів: "В Путіна є інші люди, які займаються комунікаціями. Наприклад, представники спеціальних служб, а також деякі олігархи як ось цей Малофєєв, який прославився на весь світ своїм інтерв’ю, а, точніше відповіддю йому з боку Кіта Келлога, котрий порадив запхатися в будку чи то пак коробку. Хай там як, але такі інтерв’ю на Росії не з’являються просто так – вони стовідсотково погоджуються з Кремлем і саме через таких людей передаються певні меседжі. А Лавров, як, до речі, і Пєсков, лише ретранслюють офіційну позицію, не доносячи при цьому речі, які є важливі з точки зору поглядів російського диктатора. Тому, якщо Сибіга десь і перетинався в кулуарах мальтійського саміту з Лавровим, то окрім того, як послати його за курсом російського корабля, навряд чи щось ще сказав більш пристойне. Хоча, ні. Міг би ще також нагадати про масове викрадення українських дітей". На переконання політолога, далеко не факт, що той же Лавров їздить на такі зустрічі з великим задоволенням, оскільки він вже не раз під час подібних відряджень був прямо чи опосередковано приниженим.
Яким чином Москва виторговує собі додаткові можливості
Після видання Міжнародним кримінальним судом (МУС) ордеру на арешт Путіна, Росія поступово вибирається з міжнародної ізоляційної ями, переконаний політолог Максим Джигун. Коментуючи Фокусу участь очільника росМЗС Лаврова у саміті ОБСЄ на Мальті, експерт зауважив наступне: "Нещодавній, причому абсолютно беззмістовний візит Путіна до Монголії продемонстрував, що не такий вже й потужний ордер МУС насправді. Крім того, вірогідність переговорів Трампа з Путіним, про які останнім часом говорять дуже багато – це теж своєрідна деізоляційна "ластівка". Ну, і зараз теж "вишенька" на торті – Лавров на Мальті. Я думаю, що такі речі матимуть місце і надалі, адже росіяни сплять і мріють про зняття санкцій та участь вже не Лаврова, а Путіна, наприклад, на площадці G20, тощо".
Політолог вважає, що своєю активністю на геополітичній арені Москва усіляко намагається виторгувати собі додаткові можливості перед ймовірним стартом мирних переговорів. В цьому контексті, наголосив експерт, візити, подібні тим, що Лавров здійснив на Мальту, мають на меті продемонструвати певну договороспроможність РФ, а те, що в такому випадку Європа "це ковтає, не моргнувши й оком, свідчить про надзвичайну цинічність міжнародної дипломатії, права і безпеки". Крім того, Максим Джигун переконаний, що якби в кулуарах мальтійського саміту ОБСЄ відбулася зустріч Сибіги та Лаврова, це не вдалося б приховати. Поряд з тим, експерт резюмував, що певні рамкові речі по лінії Україна-РФ все ж таки повсякчас комунікуються, наприклад, на рівні омбудсменів.