Мобілізація, Залужний, F-16, Курська операція: найважливіші події 2024 року в Україні
Рік, що минає, став роком складних випробувань і важливих рішень для України, визначаючи не лише її військові стратегії, але й місце на міжнародній арені. Фокус розповідає, які події були найбільш значними у третій рік повномасштабного вторгнення.
Цей рік став для України ще одним роком великої боротьби за свою незалежність і суверенітет. Протягом 2024-го події на фронті та в тилу швидко змінювали один одного, створюючи нові виклики та можливості для країни. Від ключових операцій Збройних сил України до нових етапів дипломатичних зусиль та міжнародної підтримки — цей рік ознаменувався як важливими перемогами, так і тяжкими втратами. Всі ці події не лише визначають хід війни, але й формують майбутнє України, як у воєнному, так і в політичному контексті. Від обміну полоненими до новітніх технологій зброї, від ударів по стратегічних об'єктах до міжнародних дипломатичних ініціатив — кожен день 2024 року приносив нові повороти у війні, яка впливає на безпеку та стабільність не тільки в Україні, але й у світі загалом.
Повернення українських героїв додому
Найбільший обмін полоненими за весь період війни відбувся 3 січня 2024 року. Під час операції додому повернулися 230 українців, серед яких 224 військовослужбовці та 6 цивільних осіб.
Звільнені військові представляють різні підрозділи: 130 бійців Збройних сил України, 55 нацгвардійців, 38 прикордонників, а також 1 поліцейський. Серед них є оборонці Маріуполя, острова Зміїний і Чорнобильської атомної електростанції. Звільнено також 48 осіб, яких раніше вважали зниклими безвісти.
Цей обмін став результатом складних переговорів та дипломатичних зусиль, зокрема за участі Об'єднаних Арабських Еміратів, які виступили посередниками в процесі звільнення українців.
Повернення цих українців стало важливим символом надії для їхніх родин та нагадуванням про необхідність продовження дипломатичних зусиль для звільнення всіх полонених.
Протягом 2024 року відбулося ще десять обмінів: 31 січня повернулися 207 українців, 8 лютого – 100, 31 травня – 75, 25 червня – 90, 28 червня – 10, 17 липня – 95, 24 серпня – 115, 13 вересня – 49, 14 вересня – 103, 19 жовтня – 95 наших людей.
Атаки на російські НПЗ
З кінця січня 2024 року Україна розпочала серію успішних операцій проти російських нафтопереробних заводів (НПЗ) та нафтових об'єктів. Використовуючи безпілотні літальні апарати (БПЛА), Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО) завдає точних ударів по стратегічних об'єктах на території Росії.
Так в січні відбулись атаки на нафтобази в Брянській, Курській та Бєлгородській областях, зокрема на "Орелнафтопродукт" в Орлі та "Петербурзький нафтовий термінал". В любому — удар по нафтобазі "Польова" в Курській області. Через місяць — атака на НПЗ "Перший завод" у Калузькій області та інші нафтові об'єкти у Ростовській та Курській областях. Удар по "Лукойлу" в Смоленській області та нафтобазах у Нижньокамську і Єлабузі відбувся в квітні, а в травні пролунали вибухи на НПЗ у Туапсе, Волгоградській та Рязанській областях. На початку літа українські дрони атакували нафтобазу в Білгородській області. Після нафтопереробні заводи в Рязані та Волгоградській області.
Атаки все ще продовжуються. Так нещодавно пролунали вибухи в Орлі — українські дрони знов атакували місцеву нафтобазу. Також, раніше в ніч на 29 листопада дрони вдарили по нафтобазі в Кам'янському районі Ростовської області РФ, через що на її території виникла велика пожежа. Крім того, 13 листопада дрони ЗСУ влучили по нафтобазі в Пензі. А в ніч на 12 листопада вразили російський склад паливно-мастильних матеріалів у Бєлгородській області.
Ці операції спрямовані на ослаблення російської нафтової інфраструктури, що є важливим елементом економічної та військової могутності Росії. Атаки нафтопереробних об'єктів мають стратегічне значення і демонструють високий рівень ефективності українських сил.
Відставка Залужного
8 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Валерія Залужного з посади головнокомандувача Збройних сил України. Залужний очолював ЗСУ з липня 2021 року і став символом українського опору під час війни з Росією.
Зеленський пояснив своє рішення необхідністю "перезавантаження" керівництва ЗСУ, підкреслюючи, що це не означає зміни стратегічних підходів або напрямків дій. Призначення нових осіб у ключові пости було частиною плану для вдосконалення військових структур і адаптації до нових викликів війни.
Замість Залужного на посаду головнокомандувача був призначений генерал-полковник Олександр Сирський, який раніше очолював Сухопутні війська України. Зеленський також присвоїв Залужному звання Героя України за його видатні заслуги у військовій сфері.
Залужний, зокрема, продовжує кар'єру на дипломатичній ниві: у березні 2024 року він був призначений послом України у Великій Британії.
Це звільнення стало важливим моментом для України та її військових, викликавши значний резонанс як в Україні, так і за її межами.
Вихід ЗСУ з Авдіївки
17 лютого українські війська завершили виведення своїх підрозділів із міста Авдіївка в Донецькій області, яке протягом кількох місяців стало епіцентром запеклих боїв.
Битва за Авдіївку тривала з 2014 року, коли місто стало частиною бойових дій на сході України після початку війни на Донбасі. Проте найбільш інтенсивні та масштабні бої почалися в середині 2022 року, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
З початку 2022 року бої за Авдіївку були частиною ширшої боротьби за контроль над Донбасом. Місто було стратегічно важливим, оскільки його розташування дозволяло контролювати важливі дороги та спостерігати за активністю противника. Російські війська та сепаратисти активно намагалися захопити Авдіївку, що призвело до постійних і жорстоких боїв.
Зокрема, з осені 2022 року бої набрали нової інтенсивності, коли російські війська спробували здійснити штурм міста. Протягом 2023 року Авдіївка залишалася однією з найбільш обстрілюваних та зруйнованих точок на фронті.
Вихід ЗСУ на початку 2024 року з міста був здійснений, аби уникнути оточення та зберегти боєздатність підрозділів. Це стратегічне рішення було ухвалено на основі аналізу ситуації, де подальше перебування в місті могло б призвести до великих втрат серед особового складу ЗСУ.
За словами головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, вихід був частиною плану по переходу до оборони на більш вигідних рубежах. Залишення Авдіївки дозволило зберегти життя українських військових і забезпечити кращі умови для наступних оборонних операцій.
Зазначається, що протягом п’яти місяців, з жовтня 2023 року до лютого 2024 року, російські війська кілька разів намагалися штурмувати Авдіївку, застосовуючи важку техніку, артилерію та авіацію. Зокрема, за цей період було знищено понад 364 російських танки та 748 бойових броньованих машин, а також понад 250 артилерійських систем. В результаті контрнаступальних дій України вдалося захопити 95 російських військових у полон.
Тим часом, російська армія зазнала значних втрат. У процесі штурмів було знищено понад 47 тисяч особового складу противника, а також кілька літаків. Українські військові продовжували надавати опір, зберігаючи території на сході Донбасу, але зрештою було ухвалено рішення про вихід із Авдіївки, аби уникнути масових жертв.
Попри вихід з міста, українські війська продовжують тримати оборону на інших рубежах Донбасу та готуються до подальших бойових дій.
1100 ракет проти енергосистеми України
Навесні 2024 року Росія здійснила серію масштабних атак на енергетичну інфраструктуру України, використовуючи різноманітні види ракет та безпілотних літальних апаратів. Загалом, за цей період було випущено близько 1100 ракет, включаючи крилаті та балістичні ракети, що призвело до значних пошкоджень енергосистеми та перебоїв у постачанні електроенергії по всій країні.
Перші блекаути цього року почались з 22 березня. Тоді Росія здійснила масштабний комбінований ракетно-авіаційний удар по Україні, використовуючи 151 повітряну ціль, з яких 92 були знищені силами протиповітряної оборони України. Ударів зазнали Харків, Запоріжжя, Кривий Ріг, Хмельницький, Полтавська область, Вінницька область, Львівська область, Івано-Франківська область, Миколаївська область, Одеська область та інші частини країни.
Внаслідок атаки було пошкоджено Дніпрогес: зруйновано другий енергоблок, що призвело до забруднення ґрунту та витоку нафтопродуктів у річку Дніпро. У Харкові було зафіксовано відключення електропостачання, а в семи областях (Дніпропетровська, Полтавська, Сумська, Кіровоградська, Запорізька, Одеська та Донецька) відбулися екстрені відключення електроенергії.
На протезі всього періоду Росія продовжує здійснювати масовані атаки по український енергетичній системі. Найскладніші блекаути перепали на літо, тоді відключення світла тривали по 8-10 годин. Зараз блекаути продовжуються але тривають до 4 годин на добу і не по всій Україні.
Закон про мобілізацію
Одне з самих не популярних рішень української влади — посилення мобілізації.
18 травня в Україні вступили в силу зміни до законодавства, які стосуються мобілізації, військового обліку та проходження військової служби.
Однією з головних змін — обов’язок для всіх чоловіків віком від 18 до 60 років самостійно оновити свої дані для військового обліку протягом 60 днів з моменту набуття чинності закону.
Ще одна важлива зміна — зниження призовного віку з 27 до 25 років. Також змінились умови отримання відстрочок від мобілізації. Окремо посилено відповідальність за порушення законодавства у сфері мобілізації та військового обліку. Ті, хто не оновили вчасно дані або порушили вимоги щодо військового обліку, можуть бути оштрафовані. Також передбачено введення санкцій, зокрема конфіскації транспортних засобів, у разі порушення встановлених норм.
Після того, як вийшов термін в 60 днів для оновлення даних — посилилась так звана бусифікація. Представники ТЦК почали примусову мобілізацію на вулиці тих, хто ніби не оновив свої дані, порушуючи при цьому права людей і чинні закони.
Удар по лікарні "Охматдит"
8 липня Росія здійснила масований ракетний удар по Україні, внаслідок якого загинули десятки людей, а сотні отримали поранення. Однією з цілей атаки стала дитяча спеціалізована лікарня "Охматдит" у Києві. За даними слідства, ЗС РФ атакували ракетою Х-101.
У результаті ракетного удару по "Охматдиту" загинули двоє працівників лікарні, а ще 32 особи, серед яких діти, отримали поранення. Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко повідомив, що всі пацієнти, які перебували в операційних та реанімаційних відділеннях під час атаки, були евакуйовані та врятовані.
Загалом внаслідок масованого ракетного обстрілу загинули 47 осіб, зокрема 33 у Києві, 10 у Кривому Розі, 3 у Покровську та 1 у Дніпрі. Близько 190 осіб отримали поранення.
Після атаки рятувальні та аварійно-рятувальні роботи тривали протягом кількох днів.
Ця трагедія стала черговим підтвердженням терористичних методів ведення війни з боку Росії та підкреслила необхідність посилення обороноздатності України та захисту цивільного населення.
F-16 в Україні
У серпні 2024 року Україна отримала перші винищувачі F-16. Це не тільки значний крок у посиленні повітряної сили країни, а й важлива перемога в переговорному процесі з міжнародними партнерами, зокрема США та країнами Європейського Союзу, які погодилися надати Україні ці високотехнологічні бойові літаки.
F-16 є одним з найпоширеніших бойових літаків у світі, здатним виконувати широкий спектр завдань, включаючи захист повітряного простору, удари по наземних цілях та проведення розвідки. Їхня здатність працювати в умовах протиповітряної оборони робить їх незамінним елементом для забезпечення національної безпеки України, особливо в умовах постійних загроз з боку Росії.
Отримання F-16 стало результатом інтенсивних переговорів, які тривали багато місяців.
Зараз винищувачі виконують важливу роль у захисті українського неба. На початку грудня президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю Sky News заявив, що під час масованого ракетного удару ЗС РФ українські винищувачі F-16 успішно перехопили та знищили сім російських крилатих ракет, спрямованих на цивільні об'єкти.
Загалом Україна мала отримати 85 винищувачів F-16 від Нідерландів, Данії, Норвегії та Бельгії, що мало значно посилити військово-повітряні сили країни.
Курська операція
25 грудня ЗСУ завдали удару по пункту управління 810-ї окремої бригади морської піхоти (ОБРМП) Російської Федерації, розташованому в покинутій цивільній будівлі у місті Льгов Курської області.
Цей удар став частиною тривалої операції ЗСУ в Курській області, яка розпочалася 6 серпня 2024 року, коли українські війська перетнули російсько-український кордон поблизу міста Суджа. Протягом наступних місяців українські сили просувалися вглиб території Росії, контролюючи кілька сотень квадратних кілометрів. Це перша українська загальновійськова операція на прикордонній території Росії з початку повномасштабного російського вторгнення.
За час операції втрати російської армії наближаються до 21 тисячі солдатів, зокрема знищено 1101 одиницю озброєння і військової техніки, серед яких 54 танки та 276 бойових броньованих машин. Курська операція ЗСУ також змусила Росію перегрупувати свої війська, зокрема перекинути підрозділи з Донецької області та Запорізького напрямку для зупинення українського наступу.
Попри тиск з боку російських військ, українські сили продовжують утримувати контроль над значною частиною Курської області, що свідчить про ефективність операції та здатність ЗСУ до ведення бойових дій на території противника.
План перемоги
16 жовтня президент України Володимир Зеленський представив деталі "Плану перемоги", амбіційного документа, спрямованого на завершення війни з Росією та відновлення національної безпеки країни. План складається з п’яти основних пунктів:
- запрошення України в НАТО до закінчення війни;
- продовження операцій на території РФ та зняття заборон щодо ударів;
- розміщення в Україні комплексний неядерний стратегічний пакет стримування;
- економічного потенціалу України, природних ресурсів;
- післявоєнного періоду — "найдосвідченіший військовий контингент" в Україні.
А також трьох таємних додатків, які були передані лідерам США, Великої Британії, Німеччини, Франції та Італії для подальшого узгодження.
Президент Зеленський підкреслив, що реалізація цього плану стане важливим етапом у примушенні Росії до миру та завершенні конфлікту. Він також зазначив, що "План перемоги" вже підтримали ключові міжнародні партнери, і його виконання має на меті повне відновлення миру та суверенітету України вже в найближчі роки.
Нагадаємо, Фокус запитав військових, як вони оцінюють цей "документ" та яка ймовірність швидкого закінчення війни. Думки бійців розділились.
"Орешником" по Дніпру
21 листопада Росія вперше застосувала нову ракету середньої дальності "Орешник" по заводу "Південмаш" у Дніпрі.
Напередодні повідомлялося, що РФ може готувати удар по Україні стратегічною ракетою РС-26 "Рубеж". Пуск планувався з полігону в Астраханській області.
Президент РФ Володимир Путін заявив про удар новітньою балістичною ракетою "Орешник" в без'ядерному гіперзвуковому оснащенні у відповідь на пуски ЗСУ західних ракет ATACMS і Storm Shadow по території РФ. США також кажуть, що це була експериментальна балістична ракета середньої дальності, створена на базі міжконтинентальної балістичної ракети (МБР) РС-26 "Рубеж".
Путін продовжує відкрито погрожувати новим ударом "Орешником" по Україні. Наприклад, на засіданні керівників країн блоку ОДКБ в Астані 28 листопада він заявив, що Генеральний штаб разом із Міністерством оборони РФ уже підбирають цілі. У списку — "центри ухвалення рішень", військові об'єкти та підприємства оборонної промисловості.
Дійшло до того, що на своїй пресконференції глава Кремлю запропонував вдарити по Києву "Орешником" і подивитися, чи зможуть з нею впоратися західні системи протиповітряної та протиракетної оборони. Він додав, що Росія до такого "експерименту" готова, але сумнівається, що до цього готова інша сторона.
У відповідь Зеленський наголосив на наслідках такого "експерименту", назвавши лідера країни-агресорки нецензурним словом.
"Люди гинуть, а йому "цікаво"… До***йоб", — написав він.