Гроші для України. Байден та Трамп знову будуть вирішувати рівень допомоги Україні

Довготривалі наслідки візиту Байдена

Від початку повномасштабної агресії Росії до середини січня 2023 року від США Україні надійшло $46,6 млрд фінансової допомоги на військові цілі. Про це кажуть у Кільському інститутi світової економіки (Kiel Institute for the World Economy), який веде підрахунки міжнародної допомоги Україні. І найбільша допомога надійшла в Україну вже у 2023 році. Наприклад, тільки у січні США оголосили два пакети – загалом на суму $5,5 млрд.

"Якщо порівняти розмови про допомогу з боку США два-три місяці тому, коли Україну цікавило, коли ця допомога може бути поставлена, то нині спостерігається очевидний прогрес. Фактично Україна, як кажуть у дипломатії, перевернула переговорний стіл – нині не відповідає на запитання, а сама ставить їх. Ми просимо найкращі зразки найновішої західної техніки, яку міжнародним партнерам тільки доведеться виготовити", – зазначає у розмові з Фокусом експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв.

Тільки під час візиту президента Джо Байдена до Києва 20 лютого американський лідер повідомив про виділення $500 млн.

"Так, цей пакет допомоги стосувався насамперед амуніції. З одного боку, його не можна назвати значним. Але з іншого, дійсно важливо те, що США реагують на потреби України, і це цінно – вони дають, те що просить Україна, хоча могли б сказати, що бачать потребу в іншому, що нам не так потрібно", – говорить аналітик "Інтерньюз-Україна" Владислав Фарапонов.

При цьому експерт зауважує: очікувалось, що у лютому-березні пролунає можлива заява про винищувачі, але цього не сталося. Як і не було оголошено про надання ракет "більшої дальності".

"Але не варто було очікувати, що один візит може змінити все, що напрацьовувалося роками, – продовжує він. – Можливо, у випадку інших країн, які не надають великої допомоги Україні, такий візит лідера країни міг би стати майданчиком для обговорення такої проблеми. А той факт, що візит відбувся аж за рік після повномасштабного вторгнення, коли США надали рекордну допомогу як військову, так і економічну, означає те, що весь цей час справи йшли добре. Візит став індикатором того, що справи до цього і далі будуть рухатись у робочому порядку і в інституційному діалозі. Для США найважливіше, аби були розмови між відомствами і між рівними партнерами. Це той підхід, якого вони притримуються".

І це підтверджують й подальші заяви як Байдена, так і представників його команди: що допомога Україні триватиме задля зменшення здатності Росії вести війну.

Республіканці: війна в Україні — це дуже дорого

Водночас у таборі республіканців все частіше чутно скептичні голоси. І не лише через те, що, мовляв, допомогу США Україна може використовувати неефективно. А й тому, що війна – це занадто дорого, її потрібно закінчувати. Як саме – питання для обговорення.

І на цю тему все частіше говорить особисто один з лідерів республіканців – Дональд Трамп. Приміром, він стверджує, що на місці Джо Байдена домовився б із Росією щодо недопущення повномасштабного вторгнення в Україну навіть ціною окупації українських територій. В інтерв’ю Fox News Трамп зауважив, що за попередніх президентів Росія окупувала частини Грузії та України, а за часів Байдена взагалі отримала "шведський стіл".

"А за Трампа вона, Росія, нічого не захопила. Бо Путін розумів, що ніколи б цього не зробив. І це навіть без укладання угоди. Я міг би це зробити. У гіршому випадку я міг би домовитися про те, щоб вона (Росія) щось захопила. Ви ж знаєте, що (в Україні) є певні райони, які є російськомовними, відверто кажучи, але домовитися можна було б", – стверджував лідер республіканців. Цікаво, що пізніше з ефіру були вирізані уривки інтерв'ю з його пропозиціями дозволити РФ захопити частину території України, бо Трамп отримав порцію критики.

"Не будемо забувати, хто такий Трамп. Це людина, яка казала, що через те, що він президент, ковід зникне за два тижні завдяки якійсь магії. На прес-конференції з Путіним, коли в залі сидів директор ЦРУ, він казав, що він Путіну довіряє більше, ніж своїм співробітникам. Вірити Трампу – собі дорожче", – констатує Краєв.

Нагадаємо, раніше Трамп висловлював суперечливі погляди на причини та способи вирішення війни. Наприкінці лютого 2022 року він засудив вторгнення Росії в Україну та сказав, що молиться за українців, після того, як на початку тижня вихваляв "геніальність" Путіна. Окрім того, говорив, що міг би вирішити війну в Україні за 24 години, влаштувавши особисті переговори Зеленського та Путіна.

Пояснення активізації республіканців просте. У США фактично почалась передвиборча кампанія – президентські вибори мають відбутися у листопаді 2024 року. І Трамп, можливо, стане головним претендентом від республіканців.

США готуються до виборів

"Насправді, критичних голосів республіканців стає дедалі більше, – визнає Фарапонов. – Але наразі навряд чи вони будуть почути: ми маємо розуміти, республіканці перебувають в меншості в Сенаті, у палаті представників зараз у них хитка більшість. Їм треба робити все від них залежне, аби повернути собі владу. Найкраще, що вони можуть, – критикувати адміністрацію Джо Байдена. Іншого шляху у них немає. Тому наразі я б не сприймав їх заяви надто серйозно", – наполягає аналітик "Інтерньюз-Україна".

При цьому експерт зазначає, двопалатна підтримка США залишається, як і загальний рівень допомоги американців України залишається достатньо високим. Приміром, керівництво республіканців у Сенаті, включно з Мітчем Макконнеллом, не згадують про припинення війни навіть ціною територіальних втрат для України. Останній часто критикує адміністрацію президента Джо Байдена через те, що США повільно надають Україні військову допомогу. Він наголошує: "Найголовніша подія у світі зараз – розгром росіян в Україні".

Водночас Рональд ДеСантіс, губернатор Флориди та можливий лідер серед республіканських кандидатів на посаду президента США, нині виступив з критикою політики щодо України – мовляв, протистояння Китаю та зміцнення американської військової галузі мають бути більшим пріоритетом, аніж війна в Україні.

"Нинішні слова ДеСантіса, на жаль, відображають багато нездорових стереотипів, які заохочує Росія, про те, що допомога Україні надмірна і не належить до життєво важливих американських інтересів", – зазначає дипломат Данило Лубківський.

Але, ймовірно, з боку республіканців недовірлива риторика щодо дій Байдена буде тільки посилюватися – очевидно, що і за рахунок України. А американське суспільство дуже суттєво і помітно реагує на те, що говорять їх політики. І незважаючи на те, що прийнято вважати, що американські політики часто йдуть за запитами виборців, насправді, дискурс часто задають саме політики. Після їх заяв починається обговорення, медіа обмінюються думками і суперечками, все це затягується у довгі розмови.

І, знову-таки, перш за все, це стосується трампістів, у яких є підтримка серед виборців – приблизно 20% виборців Республіканської партії.

"Вони так чи інакше віритимуть Трампу, але на загальну картину це не вплине, – переконує Краєв. – У Палаті представників трампістів близько двадцяти. Загально вони можуть не дати республіканцям за щось проголосувати. Але разом з тим існує багато демократів і адекватних республіканців, які готові підтримати нормальний законопроект демократів. Так, Трамп і його компанія можуть створити кризу, зробити вигляд того, що американці не підтримують Україну, але насправді вплинути на ситуацію вони наразі не зможуть", – говорить Краєв.

Перспективи: всі хочуть уникнути ескалації в Україні

Водночас експерти зазначають, що, ймовірно, рівень підтримки та виділення допомоги від США може знижуватися – серед виборців будь-якої країни не популярно виділяти кошти іншій державі, коли існують власні проблеми.

"І це суто політичне питання, – продовжує Фарапонов. – Республіканці інколи надто спрощують, мовляв, треба завершити війну — і її умовно можна завершити якимись територіальними поступками. Про це ж сказав Трамп під час виступу на річному з’їзді прихильників консервативної ідеології. Це була дуже масштабна подія, величезна для всієї країни. Він зазначив, що зробить так, що закінчить цю війну, а яким чином – не сказав. І така ілюзія спрощення у завершенні війни є дуже ризикованою. Як і спрощення під час обговорення теми покарання російських воєнних злочинців, подальшого відновлення України. Насправді, є ультраправі республіканці, які за будь-яких умов виступають за припинення американської допомоги, але водночас є і ті, хто розуміє, що це найбільший виклик і одночасно найбільший шанс затвердити ще більше американський авторитет у світі, подати важливий сигнал Китаю, та перевірка на те, чи спроможні США перемогти у великому протистоянні з Китаєм, або із Росією і Китаєм спільно. Тобто є люди, які розуміють важливість моменту".

І тих, хто сумнівається, або виступає проти, важливо запрошувати в Україну, вважає експерт, – демонструвати, що вся допомога йде за призначенням, використовується ефективно. До того жодна делегація з Конгресу, Держдепартаменту чи Міністерства оборони США, які вже були в Україні, не підтвердила, що допомога використовується не для того, для чого вона була призначена. А надто навіть повідомлялось, що у майбутньому може бути організований нагляд за допомогою навіть близько до лінії розмежування, що є безпрецедентним викликом.

Наразі можна припустити, що у так званого колективного Заходу, і в США зокрема, дійсно немає окремого готового сценарію або якихось основних сценаріїв розвитку подій після перемоги України. Як і чіткого уявлення, що робити після у питаннi Росії. Але всі хочуть уникнути ескалації. І у США, і у ЄС розуміють, що при владі має бути хтось, хто не зважиться на застосування ядерної зброї.

"Для США зараз головне, аби РФ була настільки слабкою, щоб вона не могла у чинному або новоствореному світовому порядку думати про схожу агресію – щодо України або країн НАТО, – додає Фарапонов. – Інша позиція, щоб інші держави та автократії, такі, як Китай та Північна Корея, розуміли, що у випадку агресії відповідь від США не забариться. І ця відповідь буде такою ж стрімкою, рішучою і об’єднаною, як на агресію в Україні. Думаю, головне, що вони розуміють, що відсутність посиленої уваги до таких держав, як Україна, насправді призводить до нерозуміння контексту. Той факт, що візит американського президента до цього був 15 років тому теж показовий. Політика, зокрема, й публічна дипломатія щодо держав східної Європи, членів НАТО і тих, хто ще не входить до Альянсу, відтепер має бути іншою. Увага до них має бути більшою, ніж до союзників. Нині союзники володіють певним потенціалом, в той час як Україна демонструє відвагу та силу на полі бою".

Важливо

Плануємо контрнаступ. Про що говорить головком Валерій Залужний із генералами НАТО