Між Трампом та Путіним. Яку роль приміряє угорський прем`єр Віктор Орбан та чи принесе це мир

Прем’єр-міністр Угорщини, Віктор Орбан
Фото: Getty Images | За словами експерта, Орбан хоче виглядати важковиком в очах ЄС

У Європі не вщухають пристрасті навколо міжнародної дипломатичної активності прем’єр-міністра головуючої наразі в ЄС Угорщини. Як і за рахунок чого Віктор Орбан, будучи лідером невеличкої країни, набрав суттєвої геополітичної ваги, з’ясовував Фокус.

Related video

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у своїй доповіді голові Євроради Шарлю Мішелю заявив, що Європі необхідно відновити прямі дипломатичні контакти з Росією. Крім того, за його словами, кандидат у президенти США Дональд Трамп може виступити посередником у встановленні миру, оскільки "інтенсивність конфлікту найближчим часом радикально зросте".

"Під час моїх переговорів з Дональдом Трампом я дійшов висновку, що зовнішня політика відіграватиме лише незначну роль у його подальшій кампанії. Тому ми не можемо очікувати від нього жодних мирних ініціатив до виборів. Однак я можу з упевненістю заявити, що незабаром після своєї перемоги на виборах він не чекатиме своєї інавгурації, а буде готовий негайно виступити посередником у встановленні миру. Він має докладні й обґрунтовані плани щодо цього", — йдеться у листі пана Орбана.

Зеленський застерігає Орбана від ведення таємної дипломатії

Найважливішим регіональним гравцем Віктор Орбан називає Туреччину, а на подальший розвиток російсько-української війни, на переконання угорського лідера, можуть вплинути ЄС, США та Китай. Віктор Орбан наголошує, що Євросоюзу необхідно розпочати переговори саме з Пекіном стосовно проведення наступної мирної конференції щодо України. Він вважає, що ЄС і США втратили визнання Глобального Півдня через позицію щодо України.

Тим часом голова Євроради Шарль Мішель підготував послання у відповідь Орбану, витримки з якого опублікував портал Euractiv. Пан Мішель зазначив, що "прийняв до уваги ідеї та пропозиції", але зауважив: "Росія — агресор, а Україна — жертва, яка реалізує своє законне право на самооборону".

Голова Євроради також наголосив, що зусилля Будапешта в цьому контексті є "нікчемними", оскільки жодного мандату на дії від імені ЄС видано не було.

Прем’єр-міністр Угорщини, Віктор Орбан Fullscreen
На думку експерта, Віктор Орбан наразі намагається знайти нову роль і отримати додаткові дивіденди і преференції з боку РФ
Фото: Getty Images

На початку липня Віктор Орбан, нагадаємо, у рамках "мирної місії" здійснив візит до Києва, Москви, Пекіна та Вашингтона. За підсумками поїздок він виступив із пропозицією до Євроради щодо розробки нових підходів щодо вирішення російсько-українського конфлікту. Проте члени Європарламенту та представники Єврокомісії в унісон зазначають, що угорський прем’єр не має мандату на жодні "мирні місії".

Нову спробу схилити світових лідерів на свій бік Віктор Орбан здійснив у четвер, 18 липня на британському саміті Європейської політичної спільноти (ЄПН). Втім, президент Зеленський, який також приймав участь у цьому заході, застеріг угорського колегу "від вирішення питань за чужими спинами".

Обурення дипломатичною активністю пана Орбана відчувається також і серед представників законодавчої та виконавчої влади ЄС. Зокрема, напередодні стало відомо про лист 63 євродепутатів, який днями було відправлено голові Європарламенту Роберті Мецолі, голові Євроради Шарлю Мішелю та очільниці Єврокомісії (ЄК) Урсулі фон дер Ляйєн, яку, до речі, у четвер, 18 липня переобрали на цю посаду ще на 5 років.

Автори листа стверджують: пан Орбан "завдав значної шкоди, використовуючи роль голови Ради ЄС та зловживаючи нею". Законодавці запевнили: угорський лідер не мав мандату на жодні "мирні місії". "Він не лише перевищує свої повноваження, коли претендує на те, щоб представляти ЄС загалом, а й активно реалізує політичний порядок денний, який суперечить спільним позиціям Євросоюзу. Він прагне підірвати існуючі рішення ЄС. Не можна допустити, щоби це тривало надалі", — обурюються європейські законодавці.

Вони вимагають, щоб керівництво ЄС вжило у зв’язку з цим адміністративних заходів: позбавило Угорщину права голосу в Європейській раді — найвищому політичному органі ЄС, куди входять глави держав та урядів.

Між тим експерти, з якими поспілкувався Фокус, вважають, що навряд чи Євросоюз де-факто введе якісь жорсткі обмеження щодо Будапешту.

Будапешт у постійних пошуках додаткових ресурсів

"Насправді, уся ця міжнародна "миротворча" діяльність Орбана дещо дивує, оскільки він дійсно не отримував відповідного мандату ані від України, ані від Європейського Союзу. Тому, про якусь вагому геополітичну роль пана Орбана говорити не доводиться. Це – намагання перехопити лідерство у ЄС, який цьому цілком логічно пручається. Чому? Тому що наші європейські партнери чудово розуміють, що все, що пропонує Орбан не має жодного відношення до справедливого, сталого і тривалого миру", — зауважує у розмові з Фокусом політолог, фахівець Центру оборонних стратегій Олександр Хара.

На переконання експерта, неабияку міжнародну дипломатичну діяльність пан Орбан розгорнув з декількох причин.

"По-перше, Угорщина — невелика країна, яка повсякчас намагається знайти якісь додаткові ресурси. До речі, в той час, як країни ЄС зменшують залежність від російських енергоресурсів, Будапешт навпаки – збільшив кількість купівлі у РФ газу і нафти. Також Орбан намагається отримати "вершки" і з китайського напрямку. По-друге, бачення Орбаном конфлікту, за великим рахунком нічим не відрізняється від того, що є в Російській Федерації. В результаті Угорщина стала адвокатом російських інтересів у ЄС, НАТО і Сполучених Штатах", — акцентує Олександр Хара.

На думку експерта, Віктор Орбан наразі намагається знайти нову роль і отримати додаткові дивіденди і преференції з боку Російської Федерації за те, що він неабияк допомагає їй досягнути її стратегічних політичних цілей, що "однозначно не лежить в площині інтересів України", а також європейської спільноти загалом.

"Крім усього іншого, Орбан, будучи правим популістом, являється ідеологічним супротивником більшості політиків, які представляють і країни, і європейські структури. Власне, тому його так добре сприймають і приймають у Трампа. Але знову ж таки, заявляючи якісь там начебто мирні ініціативи, тощо, Орбан намагається підняти себе вище свого рівня, попутно вирішуючи свої внутрішні політичні та економічні проблеми", — наголошує політолог.

Крім того, за словами Олександра Хари, ще ніхто не скасовував бажання Орбана, а також його однопартійців посилення в регіоні, зокрема, й за рахунок України.

Прем’єр-міністр Угорщини, Віктор Орбан, Путiн Fullscreen
Віктор Орбан у своїй доповіді голові Євроради Шарлю Мішелю заявив, що Європі необхідно відновити прямі дипломатичні контакти з Росією
Фото: Getty Images

"Власне, через регіональні амбіції угорської влади ми й маємо конфлікт на тлі угорських меншин на території України. Тобто, Орбан хоче вирішити свої демографічні та політичні проблеми за рахунок українських громадян, які мають угорське походження. Звичайно ж, це є досить агресивні дії проти України і не лише, бо за Тріанонською угодою Угорщина втратила території і зараз її меншини знаходяться в п’яти європейських країнах. Але оскільки ці країни є членами ЄС і НАТО, у них, на відміну від нас, є дієві інструменти для стримування", — підсумовує Олександр Хара.

Орбан хоче торгу з Брюсселем і виконує місію Трампа

Своєю чергою політолог Олег Постернак у розмові з Фокусом зауважує наступне: "Передусім, слід враховувати, що Орбан представляє консервативні ультраправі сили Європи, а безпосередньо в Угорщині він має суттєві електоральні позиції. Тому, очевидно, що Орбан хоче максимально використати факт головування Будапешту у ЄС як плацдарм для цементування ультраправої Європи. Він створює у Європарламенті свою фракцію, до орбіти якої долучає представників ультраправих сил з інших країн. А усі свої міжнародні дипломатичні вояжі та зустрічі він, як на мене, він використовує з тим, аби продемонструвати свою вагу в очах Брюсселя".

Таким чином, констатує експерт, переважна більшість того, що робить наразі на зовнішньополітичній арені Орбан, продиктовано інтересом торгу з Брюсселем за європейські фонди, а також бажанням "вибиття" євро коштів для Угорщини, "яка без цих грошей і європейських інвестицій довго не протягне".

Політолог вважає, що, намагаючись, зокрема й своїми візитами до Києва, Москви та Пекіну досягати особистих цілей, аби виглядати важковиком в очах ЄС, Орбан, тим не менше, виконує певну місію.

"На цю місію, що стосується, зокрема російсько-української війни, його уповноважив кандидат в президенти США Дональд Трамп. І Орбан доносив у Києві, Москві та Пекіні саме його — Трампа — позицію по Україні та інших важливих питаннях", — резюмує Олег Постернак.

Орбан може зіграти роль комунікатора між ЄС та США

Своєю чергою політолог Ігор Чаленко у розмовіз Фокусом, акцентує: "Очевидно, що умови, коли Угорщина очолює Раду ЄС, а сам Орбан створює у Європарламенті свою групу "Патріоти за Європу", дозволяють угорському прем’єру гучно заявляти про свою міжнародну діяльність. З іншого боку, Євросоюз не надавав йому відповідного мандату. Але попри це Орбан намагається вибудувати канал комунікації з тим же самим Трампом і, ймовірно, у разі його перемоги на президентських виборах 5 листопада через нього з Білим домом намагатимуться домовитися і європейські політики".

Власне, тому в Євросоюзі, на переконання політолога, з одного боку сварять публічно Орбана, але з іншого — реальних механізмів для його "покарання" за дипломатичну самодіяльність під брендом ЄС не застосовують.

"Це — такий собі план Б європейців для комунікації з ймовірною трампівською адміністрацією на початку 2025 року. Сам же Орбан у таборі ЄС сьогодні виглядає, як біла ворона і проводить політику, подібну до, скажімо так, гнучкої багатовекторної лінії покійного Держсекретаря США Генрі Кіссінджира. Втім, до професійності Кіссінджира Орбану ще йти, як до неба пішки", — зазначає Ігор Чаленко.

Поряд з тим, експерт вважає, що більше за все Орбана насправді цікавить не вирішення якихось стратегічних геополітичних завдань, а, по-перше, питання продовження транзиту газу територією України до Угорщини і далі, починаючи з 2025 року, а по-друге — відновлення транзиту російського чорного золота через нафтопровід "Дружба".