Підтримайте нас

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

5 викликів і ризиків від Зеленського: які проблеми перед новим мирним раундом озвучив президент і що робити

Володимир Зеленський
Володимир Зеленський: "Від нас усіх залежить, щоб росіяни не прийшли на ці переговори з відчуттям, що їхня позиція значно посилилася" | Фото: Telegram / V_Zelenskiy_official

З огляду на низку суб’єктивних, зокрема внутрішньо європейських чинників Росія отримує все більше переваг у процесі мирного врегулювання, заявляє президент Володимир Зеленський. Чи дійсно це так і яким чином можна мінімізувати ймовірні загрози перед суботньою зустріччю делегацій у США, з’ясовував Фокус

Володимир Зеленський повідомив, що українська переговорна команда відправилася до США, де у прийдешню суботу, 21 березня, запланована зустріч.

«Переговорна пауза була, час її завершувати. І ми робимо все, щоб перемовини були дійсно змістовними. Ми детально говорили щодо перемовин і з Умєровим, і з Кирилом Будановим, і з Давидом Арахамією. Також у зустрічах братиме участь Сергій Кислиця. Наш пріоритет – зробити все для можливості достойного миру. І я дякую всім, хто із цим допомагає», — наголосив президент, додавши, що наразі є сигнали від американської сторони щодо готовності продовжити роботу в наявних форматах перемовин, тобто по лінії Київ-Вашингтон-Москва.

Окремо глава держави зазначив, що цими днями секретар РНБО Рустем Умєров відвідав провідні країни Близького Сходу й має розуміння, які домовленості можна з ними укласти.

Які п’ять ризиків для України на цьому етапі бачить Зеленський

Власне перед тим, як анонсувати чергову «мирну» зустріч у Сполучених Штатах в своєму зверненні до учасників засідання Європейської ради у четвер, 19 березня Володимир Зеленський озвучив ключові загрози, які можуть посилити позицію РФ на перемовинах щодо встановлення миру в Україні. 

«Від нас усіх залежить, щоб росіяни не прийшли на ці переговори з відчуттям, що їхня позиція значно посилилася. І не тільки через ситуацію навколо Ірану, яка спричиняє зростання світових цін на нафту», — зазначив президент.

Надалі ж глава держави окреслив 5 загроз, які можуть відчутно підвищити дипломатичні позиції Кремля у подальшому процесі мирного врегулювання.

Зокрема, перший ризик, за словами Зеленського, полягає в тому, що «росіяни бачать активне використання ракет ППО на Близькому Сході та в регіоні Перської затоки, і вони можуть подумати, що Україна зіткнеться з нестачею таких ракет».

Важливо
Пастка для Трампа: як Зеленський обіграв президента США у Перській затоці

Натомість друга небезпека для Києва, зазначив нинішній господар Банкової, криється в тому, що 20-й пакет санкцій ЄС проти Росії знаходиться у глухому куті: «Він (черговий пакет антиросійських рестрикцій – Фокус) міг би продовжити тиск на Росію, змушуючи її рухатися до реального миру».

Третьою загрозою вірогідного посилення російських дипломатично-перемовних позицій президент України назвав те, що офіційний Вашингтон пом’якшив деякі санкції проти Росії, «і це приносить значні кошти у воєнний бюджет Путіна».

Четвертим викликом для України, що воює Володимир Зеленський назвав той факт, що вже третій місяць поспіль не працює найважливіша фінансова гарантія безпеки для Києва від Європи — пакет підтримки на суму 90 млрд євро на поточний 2026-й та наступний рік. «А це для нас критично важливо, оскільки це ресурс для захисту життів», — акцентував він.

Нарешті, 5-й пункт шорт-листа антиукраїнських викликів Володимир Зеленський сформулював наступним чином: «На жаль, навіть сьогодні ми не знаємо напевно, чи підтримка (від Євросоюзу – Фокус) взагалі розблокована».

Як і чому європейці фактично підіграють Путіну

Зависле питання європейської фінансової підтримки для України є дійсно вкрай нагальним і дійсно б’є по перемовних позиціях Києва, зазначає у розмові з Фокусом провідний експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.

«Угорщина тривалий час блокує виділення Україні коштів ЄС і це для нас велика проблема. Але хотів би нагадати, що в частині 3-й статті сьомої Амстердамської угоди прописаний механізм того, як позбавити ту чи іншу країну ЄС права голосу і відповідно права вето. Ініціатором задіяння цього важелю може бути Європарламент, де раніше вже голосували за позбавлення Угорщини права голосу. Чому зараз ЄС буксує і не робить цього — велике питання», — підкреслює експерт, додаючи водночас, що країни ЄС можуть і в індивідуальному порядку надати позики Україні.

«Тобто існує щонайменше два варіанти, як можна обійти Орбана, тому європейців дійсно потрібно «будити», щоб вони рухалися в цьому напрямку, тому що цей та інші фактори породжують конспірологічні теорії про те, що США тиснули на Україну щодо її капітуляції для того, щоб зняти з Росії санкції і розпочати дії на Близькому Сході, а потім все, що світова економіка недоотримає (нафту, газ і добрива) надасть РФ. Щонайменше з капітуляцією у Трампа і компанії нічого не вийшло, але ризиків для нас менше наразі дійсно не стало і тут можна погодитися з президентом Зеленським», — констатує Іван Ус.

Пробуксовку фінансової підтримки Києву з боку ЄС аналітик пояснює наступним чином: «На превеликий жаль, маємо визнати, що європейські еліти прогнили і, як на мене, вони вже (або поки) не здатні приймати жорсткі рішення і ризикують втратити проєкт єдиної Європи. Зараз Угорщина, Словаччина, тобто країни, які не є основними гравцями в економічному сенсі, роблять погоду в ЄС. Це, знаєте, все рівно якби до вас приїхав бідний родич, ви виділили б йому кімнату, а він почав би говорити, якими мають бути меблі, шпалери тощо в усій вашій квартирі».

Важливо
Близькосхідний магніт: чи маргіналізує іранський конфлікт питання війни в Україні

Попри анонсовану на 21 березня зустріч у США, експерт вважає, що пріоритетом номер один для Білого дому все ще залишається близькосхідне питання «і Трамп насправді зараз думає не про російсько-українську війну, а про те, як йому не отримати третій імпічмент».

Натомість європейці, резюмує Іван Ус, не готові стукнути кулаком по столу і «приструнити Орбана з його витребеньками».

Загалом, «деградація ЄС», зауважує експерт, призвела до цілого пласту проблем. Водночас просвіту у цьому напрямку аналітик не бачить: «Щось мені підказує, що навіть у ситуації, коли, припустимо, російські війська будуть входити на територію ЄС, там просто будуть відмахуватися і казати, мовляв, ці країни вже не в Євросоюзі і нас це все не хвилює».

Які чинники призвели до позиційних втрат України

На відміну від Івана Уса, виконавчий директор центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов вважає, що низку викликів, перед якими наразі опинилася Україна, спровокував сам Київ.

«На превеликий жаль, Володимир Зеленський доклався до проблем, які напередодні мирних перемовин у США сам і озвучив. Зокрема, він почав атакувати Орбана і нехай це було цілком заслужено, але це виходило за межі дипломатичного протоколу. І таким чином, Орбан отримав привід блокувати виділення нам фінансів з боку ЄС, бо до цього інциденту кредит був узгоджений», — зазначає політолог у розмові з Фокусом.

Експерт констатує, що наразі в Європі склався «негативний для нас консенсус» щодо того, що Україна має виконати усі вимоги задля просування шляхом євроінтеграції, хоча ще зовсім нещодавно розглядалася можливість фактичного вступу Києва до ЄС «авансом з подальшим підтягуванням необхідних вимог постфактум».

«Проблема полягає в тому, що Україна провалила усі терміни і зобов’язання перед Європейським Союзом і тепер в ЄС домінує побоювання, що у нас не буде зрушень з точки зору реформ і багатьох вимог Європи. Україна, на жаль, не є добрим учнем і сьогодні Молдова нас вже дуже серйозно обійшла, хоча ми були лідерами у євроінтеграції. Тільки в минулому році ми недоотримали 4,5 млрд євро по програмі Ukrainian Facility, тому що багато що з тріском провалили при тому, що нам виставляли набагато більш полегшені вимоги ніж всім іншим попереднім кандидатам. З іншого боку, той же стовідсотково проросійський Орбан є величезним викликом для ЄС, позаяк руйнує його зсередини», — акцентує Олександр Леонов.

Водночас експерт наголошує, що глобальна криза, яка наразі формується через близькосхідний конфлікт, є випробовуванням, зокрема, і для Євросоюзу. Співпадіння вище окреслених чинників, підсумовує Олександр Леонов, і призвело до того, що на поріг нових мирно-перемовних раундів щодо припинення російсько-української війни Київ дійсно заходить далеко не з кращих позицій.