Больова точка Путіна: що, попри підігрування Трампа, може спонукати Москву до припинення війни
З огляду на економічні ризики і виклики Путін всерйоз розглядає припинення повномасштабної війни проти України, повідомляють впливові західні медіа. Чи дійсно це так, і чи справді грошовий чинник може на певному етапі спонукати Кремль до завершення агресивної фази протистояння з Києвом в умовах, коли США, за словами президента Зеленського, обрали тактику тиску на Україну, з’ясовував Фокус.
Адміністрація Трампа пропонує Україні свої гарантії безпеки в обмін на виведення ЗСУ з неокупованої частини Донецької та Луганської областей, — заявляє президент Володимир Зеленський. Наразі, як зазначив глава держави в інтерв’ю Reuters, президент США Дональд Трамп обрав стратегію тиску на Україну, а не на Росію, у питаннях завершення війни. Він також додав, що американська сторона готова завершити оформлення документа про гарантії безпеки лише за згоди України вийти з Донбасу.
Станом на зараз, вважає нинішній очільник Банкової, Росія, яка вимагає виведення українських військ зі сходу, робить ставку на те, що Сполучені Штати втратять інтерес до мирних переговорів і зрештою вийдуть з них.
Тим часом ситуація довкола мирного врегулювання змінюється достатньо динамічно. Зокрема, про те, що зовсім нещодавно Російська Федерація опинилася перед ризиком серйозної економічної кризи, і це могло підштовхнути Путіна до переосмислення війни проти України, повідомляє The New York Times (NYT). «Особливо показовою стала ситуація з нафтою, яку Росія була змушена продавати зі значним дисконтом, що боляче вдарило по ключових доходах держави. У таких умовах Володимир Путін, який раніше фактично ігнорував економічні застереження, почав уважніше дослухатися до ситуації. У його оточенні заговорили про те, що економічні труднощі можуть змусити Кремль хоча б частково переглянути свою позицію щодо війни і замислитися над варіантами переговорів. Ці настрої підкріплювалися й розмовами про кадрові зміни. Серед можливих фігур, які могли б отримати більший вплив у переговорах, називали Ігоря Сєчина — одного з найближчих до Путіна людей. Паралельно ширилися чутки про потенційне перезавантаження уряду, яке могло зачепити й прем’єра Михайла Мішустіна. Усе це виглядало як підготовка до можливого політичного маневру», — констатує NYT.
Поки що окреслений сценарій, за даними видання, втратив актуальність з огляду на «стрімкі зміни на Близькому Сході».
«Однак навіть у самій Росії далеко не всі вірять у довготривалість такого полегшення. У політичних і ділових колах припускають, що ефект від зовнішніх чинників може виявитися короткочасним, а санкційний тиск з часом повернеться. Здається, що незабаром пану Путіну доведеться зробити важливий вибір: або погодитися на певну форму деескалації в Україні, потенційно включаючи припинення війни, або рухатися в протилежному напрямку — посилити контроль за всіма напрямками, навіть до точки нової мобілізації. Неможливо передбачити, яке рішення ухвалить Путін, але великим чинником буде те, чи продовжать Сполучені Штати вести власну війну», — підсумовує The New York Times.
Які таємничі нічні засідання і навіщо проводить Путін
Останнім часом з’являється інформація про так звані нічні засідання Путіна з представниками економічного владного блоку РФ, зазначає у розмові з Фокусом провідний експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.
«На цих нічних засіданнях насправді підіймається питання дуже-дуже глибокої кризи в російській економіці. Ще рік тому представники економічного блоку РФ говорили про необхідність скорочення витрат загалом, а зараз вони наголошують на потребі скорочення витрат конкретно на оборону. Тобто вже чітко йдеться про те, що ведення війни проти України — це та проблема, через яку Росія наразі має бюджетний дефіцит у розмірі 3,4 трильйона рублів. А вони, наголошую, на рік планували собі дефіцит у 3,8 трлн руб., а тут 3,4 за два місяці і це при тому, що росіяни зараз дійсно більше заробляють на нафті. Це справді для них величезна проблема. Інша річ, що дійсно зараз Трамп зосереджений на Ірані і паралельно тисне на Україну, що грає проти нас», — підкреслює аналітик.
ВажливоВтім, як не крути, а бюджетний російський дефіцит апріорі не може випаруватися сам собою, каже експерт, але варіантів вирішення проблеми у Путіна небагато: «Завершити війну в Україні — це ідеальний варіант, але особисто я не впевнений, що психологічно очільник Кремля готовий це зробити, тому що, як тільки він це зробить, одразу виникне логічне питання, а навіщо він це, власне, розпочинав. Тому Путін хоче продовжувати війну. Звісно, він мріє, що ціна на нафту буде $250 за барель, але ми бачимо, що зараз вона пішла під сотню. Тобто ця тенденція, скажімо так, аж ніяк не натякає на перспективу росіян заробити більше грошей. А якщо більше не зароблять — відповідно потрібно буде робити секвестр бюджету з одного боку і підходити більш серйозно до мирного процесу — з іншого».
Загалом, оцінюючи нинішні економічні ризики в Росії, припускає Іван Ус, путінське оточення «може увімкнути сценарій Чаушеску».
«Нагадаю, коли вбили Чаушеску, люди, які, власне, створювали його систему, по факту сказали: «Ми ж тут не при справах, ми ж його грохнули, тому давайте розпочнемо все спочатку з чистого листа. Так може бути й з Путіним, який зараз почувається більш-менш спокійно через позицію Трампа. Але все дуже швидко змінюється», — резюмує експерт.
Яку підступну гру щодо війни в Україні проводить Путін
Водночас виконавчий директор центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов у розмові з Фокусом констатує: «Насправді іранська історія і нинішній тиск Трампа на Україну є вагомими ситуативними факторами, в той час як економічний чинник є надзвичайно важливим і він дійсно може спонукати Путіна до пошуку виходу з російсько-української війни. Наприклад, інциденти з тіньовим танкерним флотом РФ і нещодавній шалений дисконт на російську нафту ввів у шок російське керівництво, бо ціна на чорне золото на відгрузці була меншою за собівартість її видобутку. Все це, гадаю, дійсно дуже сильно вдарило по російському бюджету і спонукало керівництво РФ шукати варіанти як мінімум заморозки війни з Україною».
Особливий акцент політолог робить на інформації, що стосується ймовірних кадрових рокіровок у владній російській вертикалі: «За інформацією західних медіа, Ігор Сєчин розглядався Путіним у якості ключової фігури, відповідальної за мирні переговори. А Сєчин — це людина з умовної корпорації «Росія». Тобто це фігура, котра має серйозну кількість політичних акцій в путінському режимі. Тому, якщо Сєчін вийде у публічну площину, це буде свідчити про серйозні наміри Кремля щодо завершення війни в Україні».
ВажливоАле станом на зараз, зауважує політолог, Путін, відчувши певне санкційне полегшення, отримав стимул для продовження війни. «Москва, серед іншого, робить ставку і на те, що продовження іранського конфлікту змусить європейців переглянути свої позиції щодо купівлі російської нафти та газу. А ми маємо не забувати, що саме європейський ринок є головним для РФ і до війни росіяни отримували 70% прибутку від продажу всіх енергоносіїв саме в Європі», — констатує Олександр Леонов.
Водночас, на переконання експерта, у Кремлі дійсно могли розглядати питання закінчення війни в Україні. І, акцентує експерт, немало важливу роль у цьому процесі відіграє Піднебесна: «Китай наразі веде активні перемовини з Європою і якщо КНР побачить можливості продати інтереси Росії заради своїх — він це зробить, не задумуючись».
В цілому, вважає Олександр Леонов, незважаючи на ситуативний тиск Трампа на Україну, у Кремля завершуються можливості отримання мирної угоди на найкращих для себе умовах, позаяк Європа, попри вибрики угорської влади, надасть таки Києву підтримку у 90 мільярдів євро. Саме ця досить відчутна фінансова європейська подушка, підсумовує експерт, є певною гарантією стабільності для України, тоді як у Росії таких «якорів» наразі немає в принципі.