"Мінськ-3" або "корейський сценарій": експерти про нові мирні ініціативи штабу Трампа
Дональд Трамп у разі перемоги на виборах планує вирішити конфлікт в Україні за допомогою "переосмислення Мінських угод", повідомляє The Financial Times. Про що конкретно може йтися й як кандидат в президенти США від республіканців у разі повернення до Білого дому буде це реалізувати, з’ясовував Фокус.
Про те, що Дональд Трамп у разі своєї перемоги на виборах 5 листопада може запропонувати план врегулювання російсько-української війни, який стане "переосмисленням Мінських угод" пише, посилаючись на "давнього радника" експрезидента Financial Times. Неназваний співрозмовник видання стверджує, що проєкт врегулювання, який може запропонувати головний республіканець, передбачатиме конкретні механізми примусу та наслідки порушення угоди, "на відміну від невдалих Мінських угод". Водночас, на його думку, гарантувати виконання угоди мають європейські війська, а не сили Північноатлантичного Альянсу чи миротворці ООН. "Ми за це не платитимемо. За це платить Європа", — заявив радник Трампа.
За даними FT, наразі чимало хто у таборі Республіканської партії вважає, що Україна програє війну, а тому наполягати на врегулюванні "морально правильно". Крім того повідомляється, що нібито Трамп вважає, що членство в НАТО для України не є варіантом у короткостроковій перспективі, а тому це питання можуть зняти на кілька років, щоб змусити Росію сісти за стіл перемовин.
Принагідно зауважимо, що перші Мінські угоди були підписані у 2014 році представниками тристоронньої контактної групи (Україна, Росія, ОБСЄ) та представниками "ДНР" і "ЛНР". За рік, у 2015-му, було укладено другі Мінські угоди за участю вищого політичного керівництва Німеччини та Франції. У лютому 2024 року президент Володимир Зеленський заявляв, що не хоче укладати з РФ угоди, подібні до Мінських, оскільки Україна "не вірить у заморожені конфлікти".
Чому Трамп є прихильником простих рішень
Не вірить у реалізацію сценарію "Мінськ-3" чи то пак — реінкарнацію "Мінську-2" і політолог Олексій Буряченко. Зокрема, експерт у розмові з Фокусом зауважує: "Чому я не вірю? Передусім, тому, що це максимально критично буде сприйнято українським суспільством, адже фактично "Мінськ-1" і "Мінськ-2" — це ніщо інше, як умови капітуляції. До того ж, саме слово "Мінськ" викликає великі питання, адже це столиця держави, звідки в нас полетіли ракети, тому я думаю, що наше військово-політичне керівництво цього просто не допустить".
На переконання експерта, у разі приходу до влади у США Дональда Трампа і у випадку, якщо він наполягатиме "на якомусь сумнівному сценарії", потрібно, по-перше, "дуже щільно працювати безпосередньо з ним", а по-друге, "увімкнути посилений режим комунікації з європейськими партнерами".
"Цілком очевидно, що гіпотетичний "Мінськ-3" тільки поглибить наявні проблеми взаємовідносин у трикутнику Україна-Росія-Європейський Союз. Тому і країни-члени ЄС наразі мають бути максимально долучені до того, щоб "Мінську-3" або ж реінкарнації "Мінську-2" не відбулося", — акцентує Олексій Буряченко.
Зауваживши, що Трамп систематично заявляє про намір перекласти на Євросоюз "тягар відповідальності", експерт констатував: "Тобто, як би не завершилася російсько-українська війна або продовжувалася би надалі, роль Сполучених Штатів у цьому процесі буде лише зменшуватися. Саме тому я й акцентую особливу увагу на тому, що нам вкрай необхідно шукати додаткові комунікації з одного боку з Трампом, у разі його перемоги, а з іншого — з ЄС".
Говорячи власне про самого Трампа, політолог зазначив наступне: "В мене складається таке враження, що Трамп, можливо, вельми талановитий бізнесмен західного розливу, але, попри те, що він обіймав посаду президента Сполучених Штатів, він не має фундаменту знань щодо історичних ретроспектив і завжди намагається шукати прості рішення. То він розповідає про обмеження ціни на нафту, а то намагається зекономити кошти США, мінімізуючи фінансування України в протистоянні з РФ".
Якщо б Україна знайшла для Трампа чергове просте рішення, в якому він би чітко розгледів свій інтерес і інтереси США, тоді, вважає Олексій Буряченко, експрезидент і кандидат на посаду глави американської держави від Республіканської партії "без жодних проблем і зволікань змінив би свою позицію".
Що більше за визнання окупованих територій цікавить Путіна
Назвавши усі тематичні повідомлення, які систематично з’являються у провідних західних медіа пропозиціями для Трампа, а не його — Трампа — планом, політолог Володимир Фесенко у розмові з Фокусом акцентував: "Зараз навіть, коли Джей Ді Венс щось десь заявляє, це усі трактують, як план Трампа. Але на моє глибоке переконання, поки що ми можемо говорити хіба що про ідеї та ініціативи людей із оточення Трампа, його радників, тощо. Ці пропозиції, поза всяким сумнівом, необхідно ретельно вивчати, адже деякими з них Трамп дійсно може скористатися у разі свого повернення до Овального кабінету. Втім, на сьогодні ми можемо стверджувати напевно лише одне — Трамп буде ініціювати переговори і шукати в них певний компроміс. Особисто я переконаний, що мови не буде про припинення війни тільки на російських умовах, оскільки це сприйматиметься як поразка США".
Говорячи про конкретні компоненти, які ймовірно охоплюватиме "мирний план" Трампа, Володимир Фесенко прогнозує, що "з дуже високою вірогідністю" буде пропонуватися припинення вогню по лінії фронту. "Називати це "Мінськ-3", я би не став. Раніше активно використовували термін "корейський сценарій". Одним словом, називати можна як завгодно, наприклад, "Париж-4", "Осло-5" тощо, але це не "Мінськ-3" в тому сенсі, що тоді йшлося про домовленості, які передбачали реінтеграцію ось цих так званих сепаратистських республік ("ЛДНР". — Ред.) у склад України. Ось у чому була сутність "мінських домовленостей", тоді як припинення вогню — це ознака будь-якої мирної угоди, це перший її пункт і перший крок. Тому визначення "Мінськ-3" є некоректним. Більше того, це штамп, який дискредитуватиме будь-яку мирну угоду", — наголошує політолог.
На його переконання, окрім припинення вогню по лінії фронту у разі приходу до влади Трампа, Україні також може бути запропоновано відмовитися від НАТО. "Це те, чого дуже хоче Путін. Безумовно, нам це не сподобається, але тоді нам потрібно буде вимагати у Трампа гарантії безпеки у вигляді двосторонньої безпекової угоди зі США. Не такої, як є зараз, а посиленої, щоб там була чітко виписана згода Сполучених Штатів захищати нас. Тобто, ми у разі чого маємо казати американцям: "Ви хочете нашої відмови від НАТО? Okey, але давайте нам такі ж гарантії безпеки, які ви надали Японії, Ізраїлю та Південній Кореї". Це один із варіантів того, як ми маємо відповідати на такого роду пропозиції з Вашингтона", — зазначає Володимир Фесенко.
Політолог також припускає, що одна з пропозицій, яка може лунати зі США у разі перемоги Трампа, стосуватиметься демілітаризованих територій вздовж кордону чи лінії фронту. "Це дещо схоже на те, що було прописано в "Мінських угодах", але питання полягає в тому, хто це все буде контролювати? Те, що пишуть західні ЗМІ, що, мовляв, функцію контролю мають взяти на себе європейці — це одне, але чи погодиться на таке Путін — велике питання. Я в цьому дуже сильно сумніваюся. Тому, швидше за все, доведеться створювати миротворчий контингент під егідою НАТО, який би це контролював. Але головне — якщо йдеться про демілітаризовані зони, то це має стосуватися не лише України, а й Росії", — прогнозує політолог.
Втім, загалом, на його думку, "це дуже ризикована для нас історія", тому що деякі великі міста, приміром Харків, Дніпро, Запоріжжя, Херсон підпадатимуть під зону ризику і незрозуміло, хто їх захищатиме. "Тому, я думаю, якщо й буде якась демілітаризована зона, то не більше 50-ти км, та й то з деякими виключеннями, оскільки навколо великих міст має бути певний захист", — зазначає експерт, додаючи, що це має бути дзеркальний процес і аналогічні кроки мають здійснити і росіяни.
"Це саме стосується і скорочення військ, а Путін цього точно вимагатиме. Я вам навіть так скажу: Путіна менше цікавить визнання Україною окупованих РФ територій, аніж питання відмови від НАТО і скорочення української армії. Але, по-перше, ми не можемо скоротити свою армію на рівень менший довоєнного, а по-друге, маємо гранично жорстко ставити питання про аналогічне скорочення російських збройних сил, особливо в прикордонних із Україною територіях", — наголошує Володимир Фесенко.
Зрештою, прогнозує політолог, "по питанню скорочення військ будуть такі ж самі переговори, які свого часу мали місце за розпаду СРСР, а потім і у 90-ті роки". "Тобто, йдеться про переговори щодо обмеження збройних сил у Європі. І це вже стосуватиметься і Росії, і НАТО, щоб був досягнутий певний паритет. В такому разі необхідно буде ставити питання про те, скільки може бути російських військ у Білорусі, на кордоні з Фінляндією і, відповідно, скільки натівських військ можуть бути присутніми у тій же Фінляндії, країнах Балтії тощо. Я думаю, і до таких переговорів справа дійде", — підкреслює експерт.
Втім, станом на зараз, на думку Володимира Фесенка, надважливо, щоб на наших кордонах російських військ було не більше, аніж є у нас — тобто має бути паритет. Резюмуючи, політолог акцентував, що у разі приходу до влади Трампа "нам не слід боятися, робити апокаліптичні висновки, а варто усвідомлювати, що ми не можемо відмовитися від переговорів взагалі, оскільки тоді нам просто обріжуть воєнну допомогу і Україна програє цю війну". Експерт припускає, що наразі вже готується стратегія і тактика переговорів, зокрема моделюються вимоги РФ та контрвимоги офіційного Києва, а також напрацьовуються конкретні кроки роботи з американськими союзниками. Вище американське керівництво, переконаний політолог, Україні слід "послідовно і наполегливо" переконувати в тому, що не може бути мови про припинення війни лише на російських умовах, оскільки це буде також і поразкою Сполучених Штатів.
У цьому контексті слід зазначити, що, перебуваючи цими днями на саміті "Україна — Північна Європа" у Рейк’явіку, Володимир Зеленський висловив сподівання, що Трамп у разі перемоги на президентських виборах у США продовжить підтримку України, оскільки не захоче програти Путіну. Президент запевнив, що Україна "розуміє всі ризики", найбільшим із яких буде зміна політики США, але, попри особу майбутнього президента, розраховує зберегти двопартійну підтримку Конгресу. "Непідтримка України, я вважаю, буде великою перемогою Путіна і програшем Заходу, демократії та свободи", — додав глава держави, попутно висловивши припущення, що Трамп не захоче програти очільнику Кремля.