Ляпас Путіну: як і чому перемовини у Парижі обнулили виграшні позиції Кремля

Секретар Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Рустем Умєров увечері середи, 7 січня, розповів про черговий раунд консультацій з американцями щодо ключових елементів базової рамки для припинення російсько-української війни. Про це він написав в Х. За словами секретаря Радбезу, це була вже третя зустріч з американською стороною за останні два дні у Парижі.

«Ми провели змістовну дискусію щодо ключових елементів базової рамки для припинення війни. Ми також зосередилися на можливих форматах подальших контактів на рівні лідерів за участю України, європейських партнерів та Сполучених Штатів», — акцентував Умєров, уточнивши, що українська команда зустрілася зі спеціальним посланцем президента США Стівом Віткоффом, послом Чарльзом Кушнером, Джаредом Кушнером, а також співробітником Білого дому Джошем Грюнбаумом.

Власне, цей перемовний раунд став продовженням паризьких зустрічей «коаліції рішучих» на рівні лідерів. Нагадаємо, 6 січня представники 35-ти країн та організацій зустрілися у Парижі для фіналізації роботи над гарантіями безпеки для України. За результатами зустрічі очільник британського уряду Кір Стармер, президент Франції Емманюель Макрон, а також Володимир Зеленський скріпили своїми автографами декларацію про наміри розгортання військ в Україні у разі укладення мирної угоди.

Пізніше нинішній господар Банкової розповів, що представники Дональда Трампа наразі ведуть переговори і з російською стороною щодо припинення вогню на фронті, але «режим Путіна поки що крутить носом». «Втім партнери у нас достатньо сильні і можуть цей ніс відкрутити, якщо захочуть», — констатував глава держави. Водночас він висловив надію на завершення війни з Росією вже у першій половині 2026 року, позаяк «переговорний процес вийшов на новий рівень завдяки активній участі європейських партнерів, США та учасників міжнародної коаліції».

Чи дійсно на перемовинах у Франції були хибно розставлені ключові акценти

Політолог Олег Лісний, коментуючи Фокусу мирно-дипломатичний марафон у французькій столиці, зауважив наступне: «Насправді дуже класно, що ми з партнерами дивимося у майбутнє і моделюємо різні ситуації. Але Україна, і президент про це неодноразово говорив, бачить два варіанти: або ми реально готуємося до миру, або, якщо Росію не вдасться змусити до дипломатичного завершення, готуємося до війни. І ось за підсумками Парижу в мене склалося враження, що нашим партнерам вигідніше дивитися у майбутнє, ніж у сьогоднішній день. Це мене трішки тригерить, позаяк з тим, аби все, про що домовилися у Парижі, стало реальністю, необхідно примусити російську сторону реально, а не декларативно піти на зустріч у мирно-перемовному процесі. Цього я не бачу, а відтак, з оптимізмом сприймаючи майбутнє, скептично оцінюю поточний момент. Плани, які союзники напрацювали у Франції, мають бути в одному дипломатичному стакані з примусом РФ до миру».

Тим часом загалом офіційний Київ та євросоюзники, констатує експерт, роблять усі необхідні дипломатичні кроки: «Україна та Європа наочно демонструють Трампу серйозну готовність до відповідальності заради встановлення миру. Це все, поза всяким сумнівом, правильно і позитивно. Станом на сьогодні можемо говорити про дипломатичні успіхи України, яка, залишаючись у центрі уваги, змогла посадити на різних рівнях, але за один стіл Європу та США. Отже, ми не віддаємо на поталу Росії дипломатичну складову і це змушуватиме Трампа більш тверезо дивитися на РФ».

Скільки ще триватиме процес «протверезіння» Трампа експерт прогнозувати не береться. Натомість констатує певні позитивні тенденції: «Трамп, який раніше загравав з Путіним, вже, як каже Зеленський, дав по носу Росії в тій же Венесуелі, тому що я далекий від конспірології, що це «договорняк» між США та РФ. До речі, спочатку росіяни глумилися над США з «полюванням» на перший танкер. А тут вже Трамп, мабуть, натхненний венесуельською історією, відверто наїжджає на РФ».

Втім, політолог далекий від думки, що ця тенденція продовжиться. «Не думаю, що Путін за те, що неодноразово і нахабно глумився над США, водив їх за носа, буде покараний саме Трампом. Візьмемо, приміром, кейс фейкової атаки на резиденцію Путіна. Тут ситуація, як у родині, де є велика любов. Тобто, якщо хтось робить дурницю, інша сторона все рівно пробачає. Так і в нашому випадку: Путін цинічно збрехав Трампу, а той без жодних наслідків лише констатував факт обману. Трамп фактично взяв провину на себе, мовляв, я не розібрався, не дочув тощо. Звісно, дуже хотілося би, аби в бік Росії зараз полетіли якісь проблеми глобального штибу, згенеровані Сполученими Штатами або нашими європейськими союзниками, але поки що, на превеликий жаль, я не бачу перспектив для цього, хоча час прийшов, тому що Росію необхідно примушувати силою до реального діалогу», — підсумовує Олег Лісний.

Чи наблизили перемовини у Парижі мир в Україні

Водночас, аналізуючи у розмові з Фокусом підсумки перемовин у Парижі, політолог Олег Саакян зазначає: «Ключовий висновок наступний: справжній мирний процес можливий лише у випадку, якщо Росія висловить свою готовність до дипломатичного завершення війни. Наразі цього не відбувається, тому весь нинішній дипломатичний процес перейшов фактично з площини переговорів з РФ по завершенню війни в переговори з партнерами щодо неможливості односторонніх компромісів з боку України та Європи та створення умов готовності до того, коли Росія, можливо, погодиться на перемовини. З огляду на це, усі зустрічі у Парижі я оцінюю не як ті, які наближають мир, а як ті, котрі віддаляють катастрофу, на яку недвозначно натякав Трамп, наполягаючи на односторонніх поступках Києва за відсутності ідентичних кроків з боку Москви».

На думку експерта, в дипломатичному вимірі нинішні українські позиції видаються більш вигідними, аніж російські. «На старті, нагадаю, ми мали так званий мирний план з 28-ми пунктів, який відверто грав на послаблення України, а також західної коаліції по її підтримці, натравлюючи Трампа на Київ і Європу, попутно граючи на воєнно-політичне посилення РФ. Зараз же у Парижі зафіксовано злам цієї ситуації і тепер переговорний процес навпаки грає на посилення України і послаблення Росії», — каже Олег Саакян. 

Наголосивши на тому, що найкращим індикатором готовності РФ до завершення війни є погодження на умови гарантованої обороноздатності України, політолог додав: «Тобто Росія має погодитися з тим, що наша армія нараховуватиме 800 тис. чол., в Україні будуть розміщені війська партнерів, тощо. Росіяни з цим не погодяться, і, вважаю, будуть надалі імітувати готовність до окремих компромісів, максимально натискаючи на тему територіальних поступок. Ця тема є зрозумілою і привабливою для Трампа та абсолютно неприйнятною для нас, тому ми будемо казати, що нам для цього потрібно провести референдум, а для його організації та проведення необхідне припинення вогню і реальні гарантії безпеки. А оскільки це все є неприйнятним для Росії, то, гадаю, ми спостерігатимемо за продовженням переговорних танців з бубном, які триватимуть аж до того часу, допоки одна зі сторін не опиниться у виснаженому стані і не висловить готовності до обмеженої капітуляції».

Наразі, вважає Олег Саакян, ситуація складається таким способом, що президент США «чим далі, тим більше» буде змушений демонструвати «жорстку руку» щодо РФ. «Однак це відбуватиметься не від власного бажання Трампа, а радше всупереч йому. Бо насправді, скільки Трампа не годуй, він все одно дивитиметься в бік Москви, через яку він дивиться на Пекін. Тобто у Трампа є таке уявлення, яке він готовий натягувати, як сову на глобус, вважаючи, що РФ допоможе йому дружити проти Китаю», — аргументує політолог.

Втім, попри це, резюмує Олег Саакян, внутрішньополітична ситуація у США і неадекватна поведінка Росії, як-от брехня про нібито обстріл путінської резиденції, штовхатимуть Дональда Трампа на більш жорсткі кроки щодо Москви — не від бажання, а від необхідності.

Тим часом американський сенатор Ліндсі Грем заявив, що президент США увімкнув «зелене світло» двопартійному законопроєкту про санкції проти Росії. Він переконаний, що таке рішення є своєчасним, адже «Україна йде на поступки заради миру, а Путін лише говорить, продовжуючи вбивати невинних». Грем додав, що цей законопроєкт дасть змогу Трампу покарати ті країни, які купують дешеву російську нафту, підживлюючи військову машину Путіна.