Щоб не було багатих. Чому юристи називають деолігархізацію дискримінацією

"Автори законопроекту, думаю, переслідують дві мети: зібрати політичні дивіденди на тлі популістських ідей про боротьбу з олігархами і спробувати взяти останніх "в оборот", обмеживши їх можливості щодо впливу на саму владу і на придбання активів", — зазначає Дмитро Куцевол, партнер, адвокат АТ "Ассирія".

Документ дає чіткі характеристики "впливової особи" (олігарха), серед яких його участь у політичному житті, вплив на ЗМІ, а також володіння компанією, яка є природною монополією або займає домінуюче становище на загальнодержавному товарному ринку протягом року поспіль, або підсилює такий стан. Четвертий параметр віднесення особи до олігархів — вартість його активів. У проекті закону це 1 млн прожиткових мінімумів, або близько $83 млн. Нагадаємо, що в торішньому рейтингу Фокуса "100 найбагатших українців" 94 його учасники володіють статками понад $83 млн.

Щоправда, хто і як буде вести підрахунок вартості активів, в документі не сказано. З огляду на те, що активи українських товстосумів часто-густо записані на іноземців і зарубіжні компанії, а їх оцінка — це дуже складна процедура, можливості українських фіскалів розкрити фінансове підгрунтя олігархів виглядають сумнівно.

Щоб бізнесмена зарахували до сонму олігархів, він повинен відповідати щонайменше трьом з чотирьох зазначених вище пунктів. Законопроект Зеленського також передбачає створення реєстру таких осіб і дві заборони для його учасників. Перший — це фінансування політичних партій, другий — участь у Великій приватизації.

Оцінки, судження, помилки

Правознавці оцінку осіб за розміром активів називають дискримінацією.

"Замість того щоб прийняти закон про лобізм, який є в інших країнах, в Україні намагаються обмежити багатих людей. Законопроект фактично розділяє людей за матеріальним станом, що суперечить Конституції і Конвенції про права людини", — упевнений Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер АК "Кравець і партнери".

Юристи також звертають увагу на неточності у формулюваннях, пов'язані з характеристикою типів ЗМІ, які контролюють олігархи.

"У розумінні даного законопроекту навіть особа, яка, наприклад, веде телеграм-канал, може визнаватися мають значний вплив на "електронний засіб масової інформації", — зазначає Денис Соловей, адвокат Gracers Law Firm.

Якщо припустити, що влада все ж коректно підрахує вартість активів олігарха і доведе його зв'язок з політикою і вплив на ЗМІ, то в реєстр потраплять не всі, а тільки ті, кого олігархом визнає РНБО.

"Прийняття цього законопроекту призведе до наділення РНБО невластивими йому функціями, такими як визначення, хто такий олігарх, в якому випадку особа має значний вплив на ЗМІ і навіть те, що таке бездоганна політична репутація", — зазначає адвокат Ірина Смітюх.

Монополісти, на вихід

У проекті закону йдеться про таку ознаку олігарха, як володіння компанією, що займає монопольне становище на ринку. Тут головним аргументом буде відкриття Антимонопольним комітетом справи про порушення законодавства щодо захисту економічної конкуренції. Сьогодні для прийняття такого рішення є три причини. Це відповідна заява компаній, громадян, установ і організацій; подання органів державної влади, місцевого самоврядування; власна ініціатива АМКУ. Проектом закону про деолігархізацію передбачено введення четвертої причини для відкриття АМКУ справи — на підставі власне самого закону про деолігархізацію.

При цьому опитані Фокусом експерти вважають, що у АМКУ і без нововведень досить важелів для боротьби з порушеннями монополістів.

"У нас є закон про захист економічної конкуренції, є АМКУ. Питання, наскільки це все здатне працювати, наскільки АМКУ незалежний. Новий закон не допоможе в боротьбі з монополіями", — впевнений Володимир Дубровський, експерт Економічної Експертної Платформи, старший економіст CASE Україна.

Під питанням залишається і бажання заборонити олігархам брати участь у Великій приватизації. З урахуванням корупційних реалій така норма може стати приводом обмежити коло потенційних покупців ласих державних активів, а також методом вибивання з олігархів потрібних для влади рішень в обмін на їх допуск до приватизації.

Загалом експерти сумніваються, що за допомогою гучної законодавчої ініціативи президента країна стане на шлях деолігархізації.

"Заходи в проекті поверхневі й істотно не вплинуть на конкурентні переваги, які олігархи мають завдяки зв'язкам з владою. Моя оцінка проекту негативна, він зроблений у політичних цілях — посилити владу над олігархами. Це не вирішується одним законом. Перше, що потрібно, — верховенство права. Це те, що дозволить працювати законам. у проекті відчувають небезпеку у вигляді узурпації влади. Ті, хто погано домовиться, опиняться в реєстрі і нестимуть репутаційні втрати", — підкреслив Володимир Дубровський.