Від роззброєння та втрати ядерки до ЗСУ, які б'ють другу армію світу: зміни у війську за 35 років

Хронологію військ України можна почати з часів Київської Русі та козацтва, армії Української Народної Республіки, партизанів ОУН (УПА). Крім того, українці входили до складу армії СРСР, яка воювала у Другій світовій війні та у решті воєн, які провадила Москва. За часів незалежності підрозділи ЗСУ отримали власну оновлену структуру, модернізували управління та зброю, переймали досвід НАТО та брали участь у миротворчих місіях Під час війни РФ Збройні сили України 12 рік поспіль тримають оборону. До 35 річниці Незалежності України Фокус вирішив розповісти, що відбувалось з військом протягом цих років.

День Незалежності та ЗСУ — зміни протягом 35 років

Розвал армії України — 1991-2014 роки

Зменшення армії після розпаду СРСР. Після відновлення незалежності у 1991 році Україна залишилась з підрозділами, які були частиною армії Радянського Союзу. На українській території перебувало 700-900 тисяч військовослужбовців, понад 9 тис. танків, близько 11 тис. бойових машин і 1000-1500 літаків. З 1991 по 2013 рік військо зменшилось у п'ять разів: 900 тисяч перетворились у 184 тисяч (з них 139 тис. — бойові підрозділи). Протягом цього часу змінилось понад два десятки глав Міноборони. Серед них можна виділити Сергія Кузьмука, який двічі очолював відомство. Вперше це сталось 1997 році, коли на армію виділили третину потрібних коштів (35%). Саме тоді Кузьмук видав наказ про те, що військові частини можуть самостійно вирощувати овочі-фрукти, вести господарство, оскільки грошей на краще харчування не було.

Паралельно зі зменшенням чисельності Збройних сил тривало роззброєння, оскільки вважалось, що велика армія — "надмірна" для молодої країни, розповіли на порталі Міноборони. Згідно з планом, мали позбутись (продати, порізати, віддати) 5 тис. танків, 2400 ББМ, майже 500 літаків. Інфографіка про роззброєння ЗСУ показує президентів/міністрів оборони, дотичних до цього процесу. Бачимо, що найбільше танків позбулись за часів Януковича/Єжеля, найбільше БМП та літаків — при Ющенкові/Гриценку, найбільше ракет — при Януковичу/Саламатіні. Підсумок роззброєння — символічне розрізання на шматки одного з останніх танків Т-62: з'явилась спеціальна дата, 31 жовтня 1995 року, як відзнака цієї події.

Роззброєння та втрата ядерки. Ще одна втрата перших десятиліть незалежності — добровільна відмова від ядерного арсеналу. У 1991 році Україна володіла третім ядерним арсеналом у світі: мала міжконтинентальні балістичні ракети (176 шт.), стратегічні бомбардувальники (40 шт.), ядерні боєголовки (1-2 тисячі шт.). Але проголосили без'ядерний статус, підписали низку угод (серед них — Будапештський меморандум), і до 1 червня 1996 року усі ознаки ядерної держави зникли. До всього, відбувся поділ Чорноморського флоту, за яким Україна отримала 18% кораблів і російську базу у Севастополі.

Гібридна війна РФ та перші реформи ЗСУ — 2014-2022 роки

Взимку-навесні 2014 року почалось гібридне вторгнення РФ у Криму та в Луганській/Донецькій областях. Воєнізованим угрупованням проросійських сил та регулярній армії РФ протистояли Сили оборони України — ЗСУ, зменшені до 180 тис., і також СБУ, ГУР, МВС тощо. Вже у березні з'явились перші 500 добровольців Майдану, які згодом перетворились у 40 добровольчих батальйонів. У історичному екскурсі Міноборони наголошується, що суспільство "напружило усі сили", і поступово почались зміни у ЗСУ.

Як змінилась українська армія з 2014 по 2022 роки?

Протягом двох років чисельність війська зросла до 265 тис. осіб (до 2016). Також відбулась організаційна реформа — з'явились чотири оперативні командування ("Північ", "Південь", "Схід", "Захід"), Сухопутні війська сформували 30 бойових бригад, з'явились Сили спеціальних операцій, посилились Десантно-штурмові війська, Повітряні сили, Військово-Морські сили.

Модернізувалась зброя — війська отримали бронетранспортери БТР-3Е, БТР-4, танки "Булат" та "Оплот", ПТРК "Стугна", провели випробування ОТРК "Вільха" та ракетного комплексу "Нептун", працювали над балістикою ОТРК "Сапсан", модернізували авіацію (Су-25М, МіГ-29М, Су-27М), з'явились перші БпЛА та турецький ударний дрон "Байрактар". Захід надав Україні радари контрбатарейної боротьби та іншу техніку. Крім того, з'явилась система ситуаційної обізнаності Delta, яка відображала поточну ситуацію на різних відтинках фронту.

Переозброєння та реформа ЗСУ — 2022-2026 роки

На момент повномасштабного вторгнення РФ ЗСУ мали 250 тис. особового складу та збройний арсенал, який посилювали протягом попередніх восьми років. Тим часом Москва кинула вперед 150-190 тис. солдатів і наступала, використовуючи перевагу в артилерії, авіації, бронетехніці та ракетних ударах. Україна воювала артилерією на снарядах радянських калібрів, авіацією, яка втримала повітря у перші дні війни, та мала засоби ППО, які прикривали ключові точки. Протягом чотирьох років війни ЗСУ та Сили оборони змінили й зброю/оборонні технології, і організаційну структуру. При цьому змінилися три головнокомандувачі ЗСУ: Валерій Залужний (з 27 липня 2021 року до 8 лютого 2024 року), Олександр Сирський (з 8 лютого 2024 року до 22 липня 2026 року), Михайло Драпатий (з 24 липня 2026 року).

Реформа озброєння

Військова техніка. Фокус писав про те, які змінилась зброя ЗСУ з 2022 по 2026 рік. Зміни відбулись завдяки допомозі Заходу, які спершу надали гармати, РСЗВ, САУ (М777, CAESAR, HIMARS), далі — танки та бронемашини (Leopard, Abrams), врешті — винищувачі F-16, Mirage-2000 і Gripen (незабаром). Паралельно надходило все більше снарядів 155-калібру НАТО і західних високоточних снарядів та ракет (GMLRS, ATACMS, Storm Shadow/SCALP, AGM-88 HARM тощо). Разом з тим партнери надали українцям сучасні засоби ППО до наявних умовних С-200/С-300: ідеться про ЗРК Patriot, IRIS/T тощо. Через позицію президента США Дональда Трампа допомога надходить від країн Європи та членів НАТО, але не від американців, які все ж продають зброю за програмою PURL. Як наслідок — відсутність ракет PAC3 Patriot проти балістики РФ.

Разом з тим на фронті ставало все більше вітчизняної військової техніки. Зокрема, у 2024 році САУ "Богдана" Україна виготовляла більше, ніж Франції випускала "Цезарів". Крім того, є бронеавтомобілі "Козак", "Варта", "Гюрза" тощо.

Дрони різних типів. На четвертий рік війни ЗСУ використовують FPV-дрони, дрони на оптоволокні, мідл- та діпстрайки, роботизовані наземні комплекси, морські дрони. Українські безпілотники виконують бойові завдання у трьох доменах — у повітрі, на землі, у морі, деякі використовують ШІ. Завдяки FPV Сили безпілотних систем протягом пів року підняли обсяг уражень живої сили противника до 35 тис. на місяць. Завдяки морським дронам SeaBaby та Magura вибухали кораблі РФ у Новоросійську і танкери у Чорному морі. Завдяки так званим "старлінкольотам" вибили ППО на ТОТ Криму та інших територіях, прилеглих до фронту. Завдяки діпстрайкам "Лютий", FP-1 та іншим росіяни отримали дефіцит бензину, який змушені купувати в Казахстану та Індії.

Крилаті ракети та балістика. Станом на 2026 рік ЗСУ використовують крилаті ракети "Нептун" (300-1000 км) та "Фламінго" (до 3000 км) для далекобійних та руйнівних ударів по важливих цілях ЗС РФ. Крім того, як повідомив президент України Володимир Зеленський та інші посадовці, пройшла випробування українська балістика ОТРК "Сапсан". Як сказала Ірина Терех з компанії Fire Point влітку 2026 року, "Сапсан" модифікували й він став ще влучнішим. Крім того, незабаром, як запевняє Fire Point, має з'явитись балістика на 850 км FP-9 та антибалістика FP-7.x для ППО та системи "Фрея". Згідно з заявою ексміністра оборони Михайла Федорова, балістика може запрацювати через 3-6 місяців.

Організаційні зміни

Сержантська реформа почалась до повномасштабного вторгнення, коли з 2015 року в Україні прийняли рішення наблизити функціонал цієї посади до стандартів НАТО. З'ясувалось, що у радянській армії сержанти стежили за дисципліною, і це була їхня основна функція. В армії створили вертикаль сержантів від відділення до рівня ЗСУ, з'явилась багаторівнева система підготовки, розподілили обов'язки між командиром та сержантом. У зоні відповідальності сержантів — дисципліна, тренування, морально-психологічний стан, бойова готовність. Втім, на думку прихильника концепції Сержантського корпусу Валерія Маркуса, реформу слід продовжити, бо "сержант відповідальний за все і ні за що".

Корпусна реформа стартувала у листопаді 2024 року, про що заявив тодішній головнокомандувач Олександр Сирський. Згідно з задумом, кілька бригад та інші підрозділи ЗСУ об'єднувались у корпуси, які відповідали за великі ділянки фронту (близько 150 км). Завдяки корпусній реформі забрали проміжну ланку управління між Генштабом та бригадами — оперативне командування: відтепер рішення Генштабу передавались відразу у корпуси, які керуються 3-5 бригадами. На сьогодні у Силах оборони існує 19 корпусів — у НГУ, у Сухопутних військах, у ДШВ.

Нові підрозділи. У 2025-2026 роках році з'явилось два особливих підрозділи ЗСУ.

Сили безпілотних систем — командувач Роберт Бровді "Мадяр", до складу увійшли кращі підрозділи операторів БпЛА. На спеціальному дашборді у режимі реального часу демонструють результативність СБС. Бачимо, що за рік роботи оператори здійснили понад 1 млн вильотів, уразили майже 500 тис. цілей, з них знищили — майже 200 тис.

"Мала" ППО — структура почала створюватись у січні 2026 року. Командувати "малою" ППО призначили Павла Єлізарова, командира підрозділу Lasar’s Group. Єлізаров став заступником командувача Повітряних сил: отримав завдання організувати захист від "Шахедів" завдяки мобільним вогневим групам, дронам-перехоплювачам, іншим методам боротьби. Як показувала статистика Повітряних сил, результативність збиття Шахедів весною 2026 року трималась на рівні близько 90%. До всього, з'явилась ланка приватного ППО, яке використовувало автоматизовані турелі. Втім, Єлізаров подав у відставку у липні 2026 року на знак підтримки Михайла Федорова: не ясно, як працює "мала" ППО на тлі зростання кількості реактивних дронів.

Російсько-українська війна у 2026 році

Що відбувається на фронті станом на 24 серпня 2026 року, коли відзначають 35 річницю Незалежності України?

Лінія фронту. У серпні Генштаб ЗСУ повідомив про деокупацію понад 745 кв. км. З'ясувалось, що кілька тижнів у повній інформаційній тиші тривала операція на Олександрівському напрямку, яка почалась, орієнтовно, з січня 2026 року Завдяки підрозділам ДШВ та іншим майже повністю деокупували Дніпропетровську область: відкинули ЗС РФ від 26 населених пунктів. При цьому росіяни втратили убитими понад 9500 осіб, пораненими — 6600, і також ЗСУ взяли полонених.

Діпстрайки та мідлстрайки. У червні-липні Сили оборони провели операцію з перерізання логістики в Криму. У липні привернули увагу удари по російських танкерах у Чорному морі, які везли бензин на окупований півострів: протягом кількох тижнів підбили близько 200 таких суден. Остання масштабна операція — 12 серпня: влучання по порту Новоросійська, коли пошкодили кораблі ЗС РФ, і також зерновий та нафтовий термінали.

Інші влучання — по 12-14 складах Wildberries, кожен — площею по 100-200 тис. кв. м. Також били по НПЗ: наприклад, 18 червня на Московському НПЗ у Капотні зірвало кришку на нафтовому резервуарі. Крім того, 15 серпня дві ракети "Фламінго" влучили по ракетно-космічному центру "Прогрес" у Самарі, який виробляє ракети-носії сімейства "Союз": таким чином, на четвертому році війни ЗСУ почали бити по космічній програмі РФ.

Які проблеми є в української армії? Серед проблем — відсутність демобілізації для бійців ЗСУ. Питання демобілізації спробували вирішити новими строковими контактами Міноборони, але ініціатива не стала популярною. Інша проблема — система мобілізації та терцентри комплектування: через низку порушень та публічного насильства планували реформу, але її так і не провели. До всього, влітку 2026 року медіа розповіли про насильство та підозрілі смерті у 425 окремому штурмовому полку "Скеля" та у 225 окремому штурмовому полку. Новий головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий почав перевірку та реформування цих підрозділів.

ЗСУ і НАТО

З перших днів повномасштабного вторгнення Україна брала участь у кожному саміті НАТО, щоразу очікуючи, що буде рішення про вступ. Саміти завершувались спільною заявою міністрів оборони, які говорили про підтримку українців, але запрошення до альянсу не було. Тим часом у медіа почали з'являтись матеріали про спільні навчання військ НАТО, на які запрошували українських бійців. З'ясувалось, що українці незмінно перемагали у тренувальних маневрах. Наприклад, так сталось на маневрах в Атлантичному океані, коли морські катери Magura переграли західні фрегати. Схожа ситуація сталась на маневрах в Естонії у травні 2025 року, коли українські дронарі виграли бій ще до того, як умовний "супротивник" розгорнув сили. У тренуваннях брали участь бійці підрозділу Nemesis, і також оператори інших частин СБС та Інтернаціонального легіону. Про ще один випадок стало відомо у серпні завдяки публікації медіа The Wall Street Journal. Навчання відбулись весною 2026 року на полігоні у Гогенфельсі (Hohenfels) в Німеччині. Бомбери Nemesis спинили бронемашини умовного ворога у перші ж хвилини, і цьому не завадили засоби РЕБ та інша зброя, яку мала армії НАТО.

У серпні 2026 року ексголовнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний висловився щодо відносин України та НАТО. На думку Залужного, Україна ніколи не стане членом НАТО, і питання не в "неготовності". Зі слів ексголовкома, українські військові перегнали сили альянсу, оволоділи сучасними технологіями війни, тим часом як західні армії так і не спромоглись наздогнати українців.

"Щоб бути готовими до [нової війни на сучасному технологічному рівні], зараз треба мати можливості у п'ятьох доменах: на воді й під водою, на землі, у повітрі, в космосі та у цифровій сфері, включно з кібербезпекою", — сказав він.

24 серпня 2026 року українці та українська армія відзначатиме 35 річницю Незалежності. Протягом перших двох десятиліть ЗСУ спершу планомірно руйнували та роззброювали: відібрали ядерну зброю та стратегічні бомбардувальники та зменшили військо. Гібридне вторгнення РФ та повномасштабна війна РФ проти України прискорили відродження: попереду — власна антибалістика для збиття "Іскандерів" та власна балістика для випалювання Москви.