Майбутнє – за STEM

Стрімкий науково-технічний розвиток створює попит на професії, пов'язані з технологіями та природничими науками. Суто гуманітарні спеціальності в Україні, як і в усьому світі, стають другорядними, натомість зростає попит на технічні та інженерні навички, а також біологічний напрям.

У 2020 році Міністерство освіти та науки України опублікувало проєкт Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 роки, в якому зазначило галузі, які стануть найбільш затребуваними у найближчому майбутньому. Це технології майбутнього, ІТ та дані, екологізація виробництва та життя, здоров'я людини. І першочергова задача освітян – підготувати відповідних спеціалістів. Тут на допомогу і приходить STEM-освіта.

STEM – це акронім, що включає в себе природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering) та математику (Mathematics). У STEM-освіті в навчальних програмах посилюється природничо-науковий компонент, який виступає в тандемі з інноваційними технологіями.

Технології використовують навіть у вивченні творчих, мистецьких та гуманітарних дисциплін, інтегруючи всі дисципліни в єдину схему освіти. Ба більше, у такий спосіб поєднується творче мислення та прикладне мистецтво у реальних ситуаціях. Так, наприклад, вчать використовувати комп'ютерні програми для створення музичних творів або створювати модель дому майбутнього, живлення якого відбувається з використанням відновлювальних джерел. У такому випадку STEM розширюється до STEAM – додається додатковий компонент "Мистецтво" (Art).

Міністр освіти та науки Сергій Шкарлет зазначає: розвиток STEM-освіти є пріоритетним і здійснюється через усі види освіти. У 2020 році була прийнята Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), яка буде реалізовуватися згідно з планом заходів до 2027 року.

Навіть на 31-му році незалежності можна знайти людей, які вважають радянську математичну систему освіти найефективнішою. Утім, дослідження якості освіти це спростовують. У 2018 році Україна вперше взяла повноцінну участь у дослідженні PISA (Programme for International Student Assessment) – міжнародному дослідженні якості освіти і рівня вміння застосовувати на практиці здобуті знання. PISA надає доказові дані про якість освіти та її практичну значущість, допомагаючи урядам країн світу змінювати освітні політики там, де це потрібно.

Результати українських учнів виявилися вкрай невтішними: школярі погано рахують та мають проблеми з читанням. 36 % 15-річних учнів не досягають навіть базового рівня знань із математики. 26 % таких учнів не досягли базового рівня читання – і такий самий показник у базового рівня природничих наук.

Тоді у 2018 році основним висновком за результатами участі України в PISA стала реальна потреба в реформі "Нова українська школа" та системних змінах шкільної освіти, які вона пропонує. 2020-2021 навчальний рік було оголошено Роком математики в Україні, щоб привернути увагу суспільства до розвитку математичної грамотності не лише у школярів, а й у всіх громадян України.

Також було розпочато підготовку до проведення дослідження PISA-2021, яке через пандемію перенесли на 2022 рік. Також під час нового дослідження планується участь України в пілотуванні розділу "Креативне мислення" та залучення до тестування дітей з особливими освітніми потребами.

Президент Національної академії педагогічних наук України, міністр освіти та науки України (1999–2005 рр.) Василь Кремень зауважує: українські школи за останні 20 років здійснили суттєві зміни, але настав час робити в освіті хай непопулярні, але дуже важливі кроки.

Часи, коли дитині потрібно визначатися зі своїм вектором і за хорошими знаннями точних наук йти у математичний ліцей, а за поглибленою англійською – в гуманітарний, повинні лишитися у минулому.

Директор Інституту модернізації змісту освіти (далі – ІМЗО) Євген Баженков пояснює: в умовах реалізації НУШ освітній процес переорієнтовується на діяльнісний та інтегрований підходи. Створюються STEM-центри та STEM-лабораторії (у тому числі віртуальні), де передбачені окремі зони для коучингу, проведення дослідно-експериментальної роботи, запровадження STEM-навчання учнів різного віку. За даними ІМЗО, у минулому навчальному році таких STEM-центрів та лабораторій вже було понад 150, і їх кількість зростає.

Експертка освітніх проєктів та засновниця освітнього проєкту для дітей, які перебувають тривалий час у лікарнях, "Школа Супергероїв" Євгенія Смірнова зауважує: STEM-навчання відрізняє такий потрібний українським школярам проєктний підхід. І важливо, щоб у кожної дитини в Україні був доступ до STEM-навчання.

Євгенія Смірнова пояснює: якщо у попередні століття ключовими навичками, які визначали грамотність, були читання, письмо і арифметика, то у ХХІ столітті акценти змістилися в бік вміння критично мислити, здатності до взаємодії і комунікації, а також творчого підходу до справи. Чотирма основними навичками майбутнього вважаються комунікація, кооперація, критичне мислення та креативність. І ці навички розвиваються одночасно, коли навчання будується довкола проєктного підходу.

Попри очевидні проблеми в українській освіті, президент федерації учнівського спорту України та ексзаступник міністра освіти та науки Роман Греба нагадує: українські виші входять у світові освітні рейтинги, за співвідношенням "ціна-якість" українська освіта не пасе задніх, а рівний доступ до освіти забезпечений на загальнонаціональному рівні у будь-якому куточку України. А над чим дійсно потрібно активно працювати передусім – то це змінювати підхід самих вчителів до навчання (зокрема, завдяки підвищенню заробітних плат) та працювати над матеріально-технічним забезпеченням шкіл.

Оскільки освіта – це фундамент усього майбутнього держави, впровадженням STEM-освіти не мають опікуватися виключно освітяни та державні інституції. Це питання актуальне для представників усіх галузей, які планують у майбутньому залучати до себе нових фахівців.

В Україні існує Коаліція STEM освіти – національна платформа для об'єднання компаній, навчальних закладів, асоціацій, експертних організацій, муніципалітетів та ЗМІ заради підвищення якості STEM-освіти в Україні.

Український бізнес та благодійні організації активно співпрацюють з освітянами. Так, уже два роки МОН та ІМЗО активно співпрацюють із Міжнародним благодійним фондом Parimatch Foundation. Передусім ця співпраця направлена на розвиток та популяризацію фізичної культури і підвищення кваліфікації вчителів: проводяться конкурси грантів для вчителів-новаторів, онлайн-конференції, вебінари впровадження інноваційних освітніх технологій в умовах реалізації Нової української школи. Починаючи з цього року Parimatch Foundation розпочинає реалізацію програми STEM-освіти.

Якісна освіта – це стартовий майданчик майбутніх успіхів кожної дитини та трамплін для комплексних позитивних змін у країні. І нехай реформа НУШ та STEM-підхід мають чимало перешкод на шляху свого впровадження і стикаються з неоднозначними відгуками серед населення – такий шлях проходить будь-яка реформа. Зрештою, бурхливе обговорення означає лише, що українцям не байдуже, і це чудово. А про ефективність нововведень найкраще розкажуть їхні результати вже у найближчому майбутньому.